ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2012 року № 2а-1870/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді О.М.Чудак,

за участю секретаря судового засідання І.В.Старець,

представника позивача ОСОБА_1,

у відсутності представників прокурора та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до Приватного підприємства «Мастер Форм»про стягнення заборгованості,

встановив:

09 лютого 2012 року прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (ДПІ у Святошинському районі) звернувся в суд з позовом до Приватного підприємства «Мастер Форм»(ПП «Мастер Форм», Підприємство) про стягнення заборгованості.

Зазначив, що за ПП «Мастер Форм»рахується борг з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та комунального податку, який виник на підставі самостійно поданих ними декларацій та прийнятих податковим органом податкових повідомлень - рішень, які ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені, та є узгодженим.

Посилаючись на те, що борг в добровільному порядку не сплачений, податкові вимоги не оскаржені і не виконанні, прокурор Святошинського району на підставі статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) звернувся в інтересах держави в особі ДПІ у Святошинському районі до суду та просить стягнути кошти в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 14 лютого 2012 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судові засідання 27 лютого 2012 року та 13 березня 2012 року представники відповідача не з'являлися, причини неявки не повідомляли, хоча про час, дату й місце повідомлені завчасно й належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та витяг з реєстру вихідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва. Так, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 17 лютого 2012 року повернулось до суду з позначкою, що за зазначеною адресою Підприємство не знаходиться. При цьому, поштові відправлення здійснювались за адресою, вказаною прокурором Святошинського району у позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме, вул. Підлісна 3, м. Київ, 03164.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ПП «Мастер Форм»належним чином про час і місце розгляду справи з участю їх повноважного представника та надав можливість реалізувати ними право на судовий захист.

Крім того, відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв'язку з чим судом ухвалено розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до наявних в справі матеріалів.

Представник ДПІ Святошинському районі -головний державний податковий інспектор відділу супроводження актуальних та резонансних справ юридичного управління ОСОБА_1 (довіреність від 06.03.2012 №27/10-021) заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані у справу докази.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані у справу матеріали, оцінив наявні докази в їх сукупності та надав їм юридичну оцінку.

Так, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ПП «Мастер Форм»зареєстроване Святошинською районною державною адміністрацією міста Києва 03 серпня 2006 року. Крім того, відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі та є платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи у Підприємства значиться податковий борг з податку на додану вартість податку на прибуток приватних підприємств та комунального податку, який складається із самостійно поданих декларацій ПП «Мастер Форм», а саме:

- декларації з податку на додану вартість від 12 серпня 2009 року № 190690 на суму 877 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 20 січня 2011 року № 343181 на суму 324 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 10 лютого 2010 року № 11811 на суму 12963 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 16 березня 2010 року № 21722 на суму 10957 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 18 квітня 2010 року № 63766 на суму 6919 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 06 травня 2010 року № 84602 на суму 879 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 07 червня 2010 року № 111681 на суму 1015 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 20 жовтня 2010 року № 246254 на суму 449 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 29 листопада 2010 року № 254311 на суму 763 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 17 січня 2011 року № 325848 на суму 5695 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 15 лютого 2011 року № 7368 на суму 4286 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 17 березня 2011 року № 66918 на суму 6053 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 19 травня 2011 року № 148297 на суму 8783 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 20 червня 2011 року № 162063 на суму 2446 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 18 липня 2011 року № 188045 на суму 2357 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 19 серпня 2011 року № 225800 на суму 3633 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 15 вересня 2011 року № 235171 на суму 3698 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 18 жовтня 2011 року № 257159 на суму 2934 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 18 листопада 2011 року № 276284 на суму 17001 грн;

- декларації з податку на додану вартість від 20 грудня 2011 року № 190690 на суму 23726 грн;

- декларації з податку на прибуток підприємства від 16 липня 2009 року № 157083 на суму 618 грн;

- декларації з податку на прибуток підприємства від 13 жовтня 2009 року № 356548 на суму 233 грн;

- декларації з податку на прибуток підприємства від 05 лютого 2010 року № 365558 на суму 340грн;

- декларації з податку на прибуток підприємства від 06 травня 2010 року № 84657 на суму 680 грн;

- декларації з податку на прибуток підприємства від 26 листопада 2011 року № 272615;

- декларації з податку на прибуток підприємства від 04 серпня 2011 року № 215011;

- декларації з податку на прибуток підприємства від 03 травня 2011 року № 188405 на суму 1778 грн.

Окрім того, з метою встановлення дотримання Підприємством вимог податкового законодавства ДПІ у Святошинському районі проведено перевірки, результати яких відображені у актах, а саме:

- акт від 17 березня 2010 року № 1501/15-220 про результати дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку;

- акт від 11 листопада 2010 року № 3711/15-220 про результати дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку;

- акт від 31 грудня 2010 року № 5957/15-220 про результати дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку;

- акт від 31 грудня 2010 року № 5812/15-220 про результати дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків;

- акт від 31 травня 2011 року № 555/15-220 про результати дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку;

- акт від 31 березня 2011 року № 15-110/368 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету;

- акт від 12 грудня 2011 року № 15-110/2529 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток.

На підставі даних актів та з метою усунення таких порушень податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення, а саме:

- податкове повідомлення -рішення від 22 жовтня 2010 року № 0038611501/0 на суму 3322 грн 83 коп.;

- податкові повідомлення -рішення від 22 липня 2010 року № 0014961501/0 на суму 12 грн 70 коп. та № 0014861501/0 на суму 147 грн 65 коп.;

- податкове повідомлення -рішення від 12 грудня 2011 року № 0027491501 на суму 170 грн;

- податкове повідомлення -рішення від 31 березня 2011 року № 0003301501 на суму 576 грн 03 коп.;

- податкове повідомлення -рішення від 11 листопада 2010 року № 0052721502/0 на суму 250 грн 60 коп.;

- податкові повідомлення -рішення від 31 грудня 2010 року № 7995431502 на суму 400 грн 71 коп. та № 7993461502 на суму 170 грн;

- податкове повідомлення -рішення від 17 березня 2010 року № 0021671502/0 на суму 156 грн 15 коп.;

- податкове повідомлення -рішення від 31 травня 2011 року № 0012051502 на суму 3644 грн 89 коп.

Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III, позивачем виставлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/385 від 09 лютого 2010 року, а відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону виставлено другу податкову вимогу № 2/814 від 26 квітня 2010 року.

Проте, слід зазначити, що вище перелічені податкові повідомлення -рішення та дані вимоги відповідачем не отримані з причин його відсутності за своєю юридичною адресою, у зв'язку з чим податковим органом складено акти та розміщено на дошці оголошення.

За таких обставин, судом враховано, що відповідно до пункту 58.3 статті 53 Податкового кодексу України вiд 02 грудня 2010 року №2755-VI (ПК України), у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, враховуючи усі самостійно визначені відповідачем податкові зобов'язання, їх часткове погашення та нараховані податковим органом штрафні (фінансові) санкції і пеню, сума заборгованості ПП «Мастер Форм»з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та комунального податку становить 112302 грн 94 коп.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.

Крім того, підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Відповідно до положень підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, самостійно визначені ПП «Мастер Форм»у податкових деклараціях зобов'язання в повній мірі не сплачені.

Що стосується нарахованої ДПІ у Святошинському районі пені, то відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Що стосується податкових повідомлень -рішень, то відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, а відповідно до підпункту 20.1.28 цього ж пункту та статті, - застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів й державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В іншому випадку, відповідно до пунктів 56.2, 56.3, 53.15 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Вище вказані податкові повідомлення - рішення та вимоги ДПІ у Святошинському районі направлені ПП «Мастер Форм», яким у свою чергу отримані про, що свідчать акти про розміщення на дошці оголошень.

В передбачений законодавством строк рішення та вимоги Підприємством не оскаржені, а відтак є узгодженими та такими, що підлягають виконанню.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статі 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, варто зазначити, що в межах даного позову правомірність прийнятих рішень, суд не оцінює, оскільки це б свідчило про вихід за межі заявлених податковою інспекцією вимог, а обмежується лише вимогою про стягнення.

Відповідно до частини другої статті 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Згідно із статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги прокурора Святошинського району є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, оскільки сформовані на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій, прийнятих ДПІ у Святошинському районі податкових повідомлень - рішень та виставлених вимог, які ПП «Мастер Форм» в установленому порядку не оскарженні та є узгодженими, на час вирішення справи докази про сплату відповідачем заборгованості відсутні, суд доходить висновку про наявність підставі для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Мастер Форм»податкову заборгованість в розмірі 112302 грн 94 коп.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М.Чудак