ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2012 р. Справа №2а-1829/12/0170/20

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М.,

при секретарі - Беловій І.С.,

за участю представника позивача - Смілого І.А.,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ялтинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК

до ОСОБА_3

про примусове видворення за межі України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Ялтинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК до ОСОБА_3 про примусове видворення за межі України.

Позовна заява обґрунтована тим, що Постановою Ялтинського міського суду АР Крим у справі №3-2587/2011 ОСОБА_3 визнанно винним у скоєнні правопорушення, за ч. 1 ст. 203 КУпАП, а відповідно до ст. 22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності та винесено на його адресу усне зауваження. Провадження у справі закрито Н а підстав цього, 10.11.2011 року відносно відповідача прийнято рішення про добровільне видворення за межі України в термін до 15.11.2011 року, але до теперішнього часу відповідач за межі території України не виїхав. Стосовно вирішення питання про законність перебування на території України відповідач не завертався, у нього відсутні засоби для існування, проживає за рахунок випадкового заробітчанства, за відсутності коштів на квіток ухиляється від виїзду за межі України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд видворити відповідача за межі України в примусовому порядку, так як на момент звернення до суду з позовом відповідач ухиляється від добровільного виїзду з України.

Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечував.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Узбекистану, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 (а.с.3).

03.07.2011 року ОСОБА_3 прибув на територію України через КПП "Тополі", про що свідчить дата-штамп перетинання кордону в паспорті відповідача (а.с.3 - обр.стор).

10.11.2011 року СГІРФО Алупкінського відділу Ялтинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК прийнято рішення про видворення за межі України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3, 06.04.1970 року, яким його зобов'язано покинути територію України у термін до 15.11.2011 року. В зв'язку з невиконанням вказаного рішення ОСОБА_3 позивач звернувся до суду з позовом про примусове видворення останнього.

Як вбачається з матеріалів справи і підтвердив сам відповідач у судовому засіданні він, погоджуючись з рішенням про його видворення за межі України, однак не може його виконати через відсутність коштів для придбання квитку, оскільки постійного заробітку не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» N 3773-VI від 22.09.2011року центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Згідно до ч. з с.. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Суд, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 в порушення вимог Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" за наявності передбачених законом підстав, в добровільному порядку територію України не покинув, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які відповідно до рішення суду підлягають примусовому видворенню за межі України, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, в установленому законом порядку.

Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних із видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок державного бюджету.

Приймаючи до уваги, що відповідач проживає за рахунок випадкового заробітчанства, дозволу на працевлаштування в Україні немає, у нього відсутні кошти на відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням, суд вважає можливим здійснити видворення відповідача за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158 -163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянина Узбекистану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.