Справа № 2-1556/12

РІШЕННЯ

іменем України

27.04.2012

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.

при секретарі - Буцко М.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Гарант» до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення боргу. Позовні вимоги мотивує тим, що 24.10.2006 року КС «Гарант», як фінансова установа уклала з членом Кредитної спілки «Гарант» ОСОБА_4 кредитний договір № 283. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_4 відкрив кредитну лінію та отримав кредит: 24.10.2006 року в сумі 16.000 грн.; 27.10.2006 року в сумі 4.000 грн.; 03.11.2006 року - 4.000 грн., а в загальній сумі - 24.000 грн., строком на 13 місяців.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, на момент смерті кредит повністю погашений не був. Станом на 29.12.2011 року заборгованість складає 14.078 грн. 68 коп.

18.10.2007 року КС «Гарант» направило претензію П'ятнадцятий державній нотаріальній конторі Деснянського району м. Києва, про те що КС «Гарант» претендує на спадщину померлого. 02.12.2010 року до КС «Гарант» надійшла відповідь про те, що 30.11.2011 року були видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях кожному.14.12.2010 року КС «Гарант» пред'явила вимоги до спадкоємців з проханням виконати зобов'язання за кредитним договором. 26.10.2011 року КС «Гарант» повторно направило лиса до спадкоємців, щоб ті задовольнили вимоги КС «Гарант» повністю, але спадкоємці так і не виконали своїх зобов'язань. У зв'язку із чим позивач і просить стягнути із спадкоємців заборгованість за кредитним договором в межах отриманої спадщини.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити, стягнути із відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 14.078 грн. 68 коп.

Відповідачі в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, просили у позові відмовити, оскільки договір застави нерухомого майна укладено із порушенням законодавства України, крім того, під час підписання кредитного договору, не була отримана згода дружини ОСОБА_4, а також КС «Гарант» пропустило строк звернення до відповідачів із вимогами.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав

В судовому засіданні встановлено, що 24.10.2006 року між КС «Гарант» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору спілка надає позичальнику кредит у розмірі 24.000 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового використання, платності та забезпеченості, із сплатою 0,1151 % від суми залишку за кожен день користування кредитом, із строком повернення до 24.10.2007 року, вказаний кредит було отримано на будівництво, ремонт (а.с.7).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору позички № 283 від 24.10.2006 року, укладена між КС «Гарант» та ОСОБА_4 сума залишку позички складає 16.000 грн., термін угоди з 24.10.2006 року по 24.10.2007 року, плата за користування кредитом складає 0,1151 % від суми залишку позички, за кожен день користування позичкою (а.с.8).

З метою забезпечення своєчасного повернення отриманої позички ОСОБА_4 передав у заставу КС «Гарант» обладнання та земельну ділянку (а.с.10).

27.10.2006 року була укладена між КС «Гарант» та ОСОБА_4 додаткова угода № 2, відповідно до якої сума залишку позички складає 4.000 грн., термін угоди з 27.10.2006 року по 27.10.2007 року, плата за користування позичкою 0,1151 % від суми залишку позички, за кожен день користування позичкою (а.с.9).

Як вбачається з додаткової угоди № 1 від 03.11.2006 року, укладена між КС «Гарант» та ОСОБА_4, відповідно до якої сума залишку позички складає 4.000 грн., термін угоди з 03.11.2006 року по 27.10.2007 року, плата за користування позичкою 0,1151 % від суми залишку позички, за кожен день користування позичкою.

З свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.20).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, яке міститься у копії спадкової справи ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали спадщину у рівних частинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Як вбачається з заяви від 06.11.2007 року, КС «Гарант» зверталась до 15 Київської Державної нотаріальної контори із заявою про приєднання вимоги кредитної спілки «Гарант» до кола осіб, які претендують на спадщину ОСОБА_4 (а.с.15).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до заяв від 24.12.2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до державного нотаріуса 15 Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Про те, що відповідачами подані заяви на прийняття спадщини КС «Гарант» стало відомо 26.09.2008 року про що свідчить напис на листі (а.с.18).

Таким чином, суд приходить до висновку, що КС «Гарант» повинна була протягом шести місяців, тобто у період з 26.09.2008 року по 26.03.2009 року звернутися до відповідачів із вимогою. Разом з тим, КС «Гарант» звернулося до відповідачів із листами, в яких пропонувалось сплатити борг батька лише 14.12.2010 року, таким чином позивачем пропущено строк із зверненням до спадкоємців, які прийняли спадщину.

Частиною 4 ст. 1281 ЦК України, відповідно до якого не пред'явлення кредитором спадкодавця вимоги до спадкоємця у строки, вказані ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України - позбавляється права вимоги.

Враховуючи те, що позивачем пропущено строк, передбачений ст. 1281 ЦК України, на пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1269, 1281 Цивільного Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову кредитної спілки «Гарант» - відмовити.

Рішення може бути скаржено до Апеляційного суду м. Києва через Десняснкьий районний суд м. Києві протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: