Справа № 2-1822/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

20.04.2012

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.

при секретарі - Буцко М.В.

за участю:

представника позивача - Голосової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма» до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. Позовні вимоги мотивує тим, що

05.06.2009 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «СК «Арма» було укладено договір добровільного страхування. Відповідно до вказаного договору, об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автотранспортним засобом марки Фольксваген, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_2. До ЗАТ «СК «Арма» надійшла заява від ОСОБА_3 про настання страхового випадку, який мав місце 14.03.2010 року о 10:30 у м. Києві на вул. Березняківській, 17 на території ГБК «Багатир». В результаті ДТП, застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження, згідно висновку авто товарознавчого дослідження матеріальний збиток складає 5.278 грн. 72 коп.

Відповідно до рахунку - фактури, вартість відновлювального ремонту складає 5.155 грн. 30 коп., а вартість авто товарознавчого дослідження складає 300 грн.

Враховуючи положення договору добровільного страхування, страхувальнику було виплачено страхове відшкодування у розмірі 4.563 грн. 30 коп., з яких першу частину в розмірі 3.449 грн. 24 коп. було виплачено шляхом перерахування вказаної суми на ремонт пошкодженого транспортного засобу, другу частину у розмірі 1.031 грн. 06 коп. було виплачено готівкою через касу Страховика. У зв'язку із тим, що вина відповідача підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва, а до позивача перейшло право вимоги у порядку регресу, а тому просить позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити з викладених підстав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 14.03.2010 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Шевролет д/н НОМЕР_1 у м. Києві по вул. Березняківська, 17, на території ГБК «Богатир», рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Фольксваген д/н НОМЕР_2.

Згідно з відповіді Моторно (Транспортне) страхове бюро України у єдиній централізованій базі даних МТСБУ, яка формується на підставі відомостей, отриманих від страховиків - членів МТСБУ договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених по відношенню до транспортного засобу Шевролет д/н НОМЕР_1 - не має.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2010 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу (а.с.12).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (паво власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, між ЗАТ «СК «Арма» та ОСОБА_4 був укладений договір добровільного страхування, відповідно до якого предметом договору є майнові інтереси, що не суперечить закону і пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном а саме транспортним засобом Фольксваген, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.4-5).

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що вказане свідоцтво видано на автомобіль Фольксваген д/н НОМЕР_2 та належить ОСОБА_3 (а.с. 6)

Відповідно до висновку авто товарознавчого дослідження № 0201 від 07.04.2010 року матеріальний збиток завданий власникові Фольксваген д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 5.278 грн. 72 коп. (а.с.13-15).

Разом з тим, відповідно до рахунку - фактури № 11 від 09.04.2010 року ремонт пошкодженого автомобіля складає 5.155 грн. 30 коп. (а.с.21).

Відповідно до страхового акту № 3502-А-К розмір страхового відшкодування складає 3.449 грн. 24 коп. (а.с.24), вказана сума була виплачена, що підтверджується платіжним дорученням № 1215 від 17.05.2010 року (а.с.27), а відповідно до страхового акту № 3502-А-К-Л сума страхового відшкодування складає 1.031 грн. 06 коп. (а.с.25), яка була також виплачена, 03.06.2010 року про що свідчить видатковий касовий ордер (а.с.28).

Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивач направляв відповідачу досудову претензію на суму 4.563 грн. 30 коп., однак остання залишилася без відповіді. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Витрати у розмірі 300 грн. за проведення авто товарознавчої експертизи підтверджується платіжним дорученням № 755 від 12.05.2010 року (а.с.26), у зв'язку із чим також підлягають відшкодуванню.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування у сумі 4.480 грн. 30 коп., витрати за проведення авто товарознавчої експертизи у розмірі 300 грн., понесені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 200 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 224-232 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 27 Законом України «Про страхування»,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма» суму страхового відшкодування розмірі 4.480 грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма» витрати за проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 300 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 200 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення.

Головуючий: