Справа № 296/1049/25

2/296/1430/25 

 

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М  УК РА ЇН И 

 

15 липня 2025 року         м.Житомир

 

Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором позики №4291378 в розмірі 20 872,50 грн, з яких: 6 000,00 грн  сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 872,50 грн  сума заборгованості за відсотками;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4291378, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти та зобов`язався їх повернути і сплатити проценти за користування коштами. Також вказує, що 14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого та реєстру боржників № 16 від 25.01.2024 до нього, ТОВ "ФК" "Європейська агенція з повернення боргів" набуло право вимоги за договором позики №4291378. Оскільки відповідач в повному обсязі не повернув грошові кошти для погашення заборгованості за договором позики, у нього виникла заборгованість, яка становить 20 872,50 грн та складається з наступного: 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 872,50 грн - сума заборгованості за відсотками. 

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, двічі направлялись на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, востаннє з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (далі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір позики №4291378, який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику грошові кошти на погоджених умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути суму грошових коштів та сплатити проценти в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1 Договору).

Відповідно до умов Договору Товариство надало відповідачу позику у розмірі 6 000 гривень; строк позики (строк договору) - 29 днів; базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) становить 25.10%; базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) становить 2,50%; дата надання позики 27.07.2023; дата повернення позики (останній день) 25.08.2023; знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики % - 0,01; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період воєнного стану) - 2,70; пеня %/день (не застосовується в період воєнного стану)  2,70; орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 1622,28; орієнтовна загальна вартість позики, у грн - 7522,50 (п. 2.1 - 2.4 Договору).

Відповідно п.4 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 днів календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором.

Вищевказаний договір було підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором «Jp23X9D1QQ».

Відповідно до графіку платежів (Додаток №1 до договору позики) позичальник в строк до 25.08.2023 повинен був сплатити кредит у загальному розмірі 7 522,50 грн, що складається з суми кредиту 6 000,00 грн, суми відсотків 1 522,50 грн.

Відповідно до розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором позики №4291378, ОСОБА_1 27.07.20231 видано гроші в сумі 6 000,00 грн. Загальна заборгованість станом на 03.07.2024 становить 20 872,50 грн, та складається з наступного: 6 000,00 грн  заборгованість по тілу кредиту, 14 872,50 грн  заборгованість по відсотках.

14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (далі - Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" (далі  Фактор) було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов п.1.1 розділу 1, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб  Боржників включаючи суму основного зобов`язання (Позики), плати за Позикою (плату за процентною ставкою), проценти за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників згідно додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 розділу 1 договору факторингу).

Відповідно до п. 3.1 розділу 3 договору, загальна сума Прав Вимоги, що відступається за відповідним Реєстром Боржників, Ціна Продажу та Одинична Ціна визначаються в Додаткових угодах до цього Договору окремо до кожного Реєстру Боржників і вказується в таких Реєстрах Боржників.

Згідно п.3.2 розділу 3 договору, Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу, протягом 7 (семи) робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта, вказаний в розділі 10 даного Договору.

Пунктом 4.1 Розділу 4 договору передбачено, що Клієнт зобов`язується надати Документацію по Боржниках, зазначених у Реєстрі Боржників протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників, але в будь-якому разі не раніше дня сплати Фактором Ціни Продажу Заборгованості.

28 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (далі - Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" (далі  Фактор) було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.

25 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (далі - Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" (далі  Фактор) було укладено додаткову угоду №16 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідно до умов якої, сторони внесли зміни до договору, зокрема щодо суми прав вимоги, що відступається відповідно до реєстру боржників № 16 від 25 січня 2024 року та ціни продажу.

25 січня 2024 року сторони підписали акт прийому-передачі реєстру боржників № 16 від 25.01.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.

Згідно витягу з реєстру боржників № 16 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №4291378 в загальному розмірі 20 872,50 грн (6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 872,20 грн - сума заборгованості за відсотками).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). В порядку визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст.12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З матеріалів справи вбачається, що 27 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4291378, за умовами якого позичальник отримав грошові кошти шляхом переказу коштів у сумі 6 000,00 гривень строком на 29 днів, зі сплатою відсотків.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірі, що передбачений кредитним договором позики, а відповідач ці кошти отримав.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за договором позики №4291378 від 27 липня 2023 року сам по собі не може свідчити про наявність заборгованості у відповідача. 

Позиція суду узгоджується із викладеною в постанові Житомирського апеляційного суду від 11.12.2024 в справі № 295/4571/24.

Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати ціни придбання позивачем у ТОВ "1 Безпечне агентство наданих кредитів" права грошової вимоги за договором позики №4291378 від 27 липня 2023 року.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №4291378 від 27.07.2023, оскільки не підтверджено достатніми доказами факт отримання суми позики позичальником, його використання відповідачем (рух коштів по рахунку, на який отримано позику), а також відступлення права вимоги за спірним договором позики на користь позивача.

Отже, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ухвалив:

У задоволенніцивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Європейська агенція з повернення боргів" (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, р/р НОМЕР_1 у АТ "ТАСкомбанк") до  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики  відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текстрішення судускладено 15липня 2025року.

 

   Суддя М. В. Петровська