Справа № 202/12850/24

Провадження № 1-кс/202/5233/2025

УХВАЛА

Іменем України

16 липня 2025 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , 

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора  ОСОБА_3 ,

підозрюваного  ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голубівка Новомосковського район6у Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, інструктора начального взводу начальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, у військовому званні «молодший сержант», одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбаченихч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що молодший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді інструктора навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, керуючись злочинним умислом, шляхом обману, направленим на заволодіння бюджетними коштами, які виділялись з державного бюджету України для нарахувань та виплат грошового забезпечення військовослужбовцям та додаткової винагороди за проведення занять у навчальному центрі військової частини НОМЕР_1 вибув з місця дислокації військової частини НОМЕР_1 до АДРЕСА_1 для виконання завдань, не пов`язаних з проходженням військової служби та не передбачених його функціональними обов`язками, тим самим ввів в оману своє безпосереднє командування щодо поважності причин відсутності його на військовій службі з 12.10.2023 по 30.04.2025, в результаті чого отримав за період з жовтня 2023 року по квітень 2025 року на особистий банківський рахунок НОМЕР_2 відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 704 475,97 гривень. 

Також ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, всупереч інтересам служби, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, за усною домовленістю з підполковником ОСОБА_6 , який сприяв у вчиненні вказаного кримінального правопорушення шляхом створення уяви у безпосередніх командирів молодшого сержанта ОСОБА_4 про залучення останнього до несення обов`язків служби та проведення навчальних занять у центрі, у період з жовтня 2023 року по квітень 2025 року, без поважних причин обов`язки не виконував, а проводив час на власний розсуд поза межами військової частини НОМЕР_1 та здійснював виконання завдань, не пов`язаних з проходженням військової служби та не передбачених його функціональними обов`язками, тим самим фактично ухилявся від несення обов`язків військової служби шляхом обману.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1,3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, із визначенням застави в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та обов`язків, передбачених п.п. 1-4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтвердивши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив не застосовувати відносного з нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та зазначив, що він не вчиняв жодних протизаконних дій, не має наміру переховуватись із органу досудового розслідування та буде співпрацювати зі слідством. 

Дослідивши клопотаннята наданісторонами докази, вислухавшидумку учасниківсудового розгляду,слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, шляхом виділення матеріалів досудового розслідування за № 42024041110000252 від 28 травня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 409*, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, 14 липня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в умовах воєнного стану та у великих розмірах;

- ч. 4 ст. 409 КК України, а саме у вчиненні умисних дій, які виразились в ухиленні військовослужбовця від несення обов`язків військової служби, шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану.

Згідно зіст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 КПК України. 

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В клопотанні слідчим зазначено, що запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя виходить з наступного.

Нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, у зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим суддею встановлено, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, а також наявні в клопотанні докази, зокрема, протоколи допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколи огляду від 20.01.2025 року, від 22.05.2025 року, протокол тимчасового доступу до речей і документів, володільцями яких є КП «Інфо-Рада-Дніпро» ДМР з додатками від 26.12.2024 року, протокол проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновок судової економічної експертизи № 364 від 08.07.2025 року, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України, оскільки з достатньою імовірністю підтверджують причетність особи до вчинення інкримінованих дій.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. 

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який має вищу освіту, є військовослужбовцем військової службиза контрактом,інструктором начальноговзводу начальноїроти 2навчального батальйонушколи індивідуальноїпідготовки,у військовомузванні «молодшийсержант»,одружений,має наутриманні малолітнюдитину,має місцереєстрації заяким імешкає, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства. 

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку. 

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, наявність у підозрюваного дружини, малолітньої дитини та місця реєстрації, не можуть в повній мірі нівелювати фактор втечі та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. 

Перевіряючи існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що станом на теперішній час триває досудове розслідування, в ході якого сторона обвинувачення продовжує встановлювати всі обставини кримінального провадження, зокрема, свідків кримінального правопорушення. При цьому, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_4 стануть відомі анкетні дані всіх свідків у кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя доходить переконання, що підозрюваний наділений потенційною можливістю незаконно впливати на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя також бере до уваги те, ОСОБА_4 раніше не судимий, однак на даний час, в умовах воєнного стану, підозрюється у скоєнні тяжких злочинів проти власності та проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), що свідчить про підвищену небезпеку протиправних дій останнього.

Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, та доходить висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 може й іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи специфіку кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , їх корисливий характер, а також те, що він, ймовірно, отримував дохід лише від своєї протиправної діяльності, слідчий суддя вважає, що наведене вказує на систематичний характер його протиправної поведінки та дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України

Отже, перевіривши доводи клопотання, на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони є реальними з огляду на конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали (докази), які є достатніми для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_4 , та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходить із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що на даній стадії досудового розслідування, більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

Вирішуючи питання щодо можливості визнання підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом. 

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 

Відповідно доч.4ст.182КПК Українирозмір заставивизначається слідчимсуддею,судом зурахуванням обставинкримінального правопорушення,майнового тасімейного станупідозрюваного,обвинуваченого,інших данихпро йогоособу таризиків,передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи звимог ст.ст.176,177,178,182КПК України,слідчий суддявраховує наявністьвстановлених ризиків,передбачених п.п.1,3-5ч.1ст.177КПК України,дані проособу підозрюваного ОСОБА_4 ,який ранішене судимий,має вищуосвіту,одружений, маєна утриманнімалолітню дитину, маємісце реєстраціїза якимі мешкає,й вперіод воєнногостану підозрюєтьсяу скоєннітяжких злочинівпроти роти власності та проти встановленого порядку несення військової служби.

З урахуванням наведеного, обставин кримінальних правопорушень, особи підозрюваного та наявність у нього міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя визначає ОСОБА_16 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 гривень. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, однак на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та забезпечить запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 12 вересня 2025 року включно, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 12 вересня 2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, як альтернативний запобіжний захід у кримінальному провадженні, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали  до 12 вересня 2025 року включно.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, окрім участі в слідчих та процесуальних діях; 

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 вересня 2025 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомоїстатті 194 КПК України.

Контроль за виконання ухвали покласти на заступника керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 .

Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 45 хвилин 18 липня 2025 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя                               ОСОБА_1