Справа № 4-1608/12
П О С Т А Н О В А
11 травня 2012 року Печерський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Фаркош Ю.А.,
при секретарі Павлишин В.І.,
за участю прокурора Бузницької Г.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при перевірці заяви від 30.08.2011 року про скоєння злочину суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2.,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Генеральної прокуратури України при перевірці його заяви від 30.08.2011 року про вчинення злочину суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2.
В обґрунтування поданої скарги зазначає, що він 30.08.2011 року подав до Генеральної прокуратури України заяву про вчинення злочину суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2., в якій просив порушити кримінальну справу за ст. 375 КК України.
Також зазначає, що Генеральною прокуратурою України не прийнято рішення в порядку ст. 97 КПК України, натомість направлено на його адресу лист від 15.09.2011, у зв»язку з чим вважає, що Генеральна прокуратура України проявила незаконну бездіяльність.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується даними зворотного поштового повідомлення та світлокопії реєстру поштових відправлень Печерського районного суду м. Києва ( а.с.59, 60).
Судом, з урахуванням думки прокурора, зважаючи на належне повідомлення заявника про розгляд скарги, визнано можливим розгляд справи у відсутність заявника, так як виходячи з аналізу норм КПК України, його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнала, просила у задоволенні скарги відмовити, оскільки вважала їх такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві. Також прокурор зазначила, що заява ОСОБА_1 за своїм змістом і суттю не є заявою про злочин в контексті вимог ст. 95 КПК України, а тому підстави для проведення перевірки -відсутні. Заперечення надала в письмовому вигляді, які долучені до матеріалів справи.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали наглядового провадження № 05/1/2-8921-11, матеріали з розгляду скарги, приходить до наступних висновків.
Як регламентовано ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Таке право не може бути обмежене навіть у разі відсутності норм закону, які б передбачали можливість звернення особи до суду та розгляд відповідної скарги в порядку визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.
Зазначені конституційні положення є нормами прямої дії. Правовідносини, які виникли між суб'єктом звернення та Генеральною прокуратурою України за своєю природою є кримінально-правовими.
За таких обставин суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді заяви про злочин підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують відповідний розгляд.
При розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяв і повідомлень про злочини суд повинен перевірити, зокрема, чи прийнята заява про злочин відповідно до вимог ст. 97 КПК України, чи відповідає вказана заява вимогам ст. 95 КПК України, чи є у ній дані, які вказують на ознаки злочинного діяння, чи достатньо їх для того, щоб розпочати стадію досудового слідства, чи немає обставин, передбачених ст. 6 цього Кодексу, які виключають провадження у кримінальній справі, та, в залежності від отриманих результатів, прийняти рішення про залишення скарги без задоволення, або направити заяву про злочин до прокуратури, слідчого, органу дізнання для прийняття відповідного рішення в порядку ст. 97 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником ОСОБА_1 на адресу Генеральної прокуратури України подано заяву від 30.08.2011, яка зареєстрована в ГПУ 30.08.2011 за № 18, в якій заявник зазначає про прийняття суддею Печерського районного суду м. Києва завідомо неправосудної постанови від 08.07.2011 по справі № 4-3486/11, ( а.с. 2).
Генеральною прокуратурою України, за результатом розгляду даної заяви заявнику направлено лист № 05/1/2-8921-11 від 15.09.2011 про відсутність підстав для вжиття прокурорського реагування ( а.с.3).
Зі змісту ст. 97 КПК України, особою, до компетенції якої належить вирішення питання по прийняттю рішень зазначених в ч.2 ст. 97 КПК України, самостійно вирішується питання щодо відповідності вказаної заяви вимогам, встановленим ст. 95 КПК України.
Чинне кримінально-процесуальне законодавство не містить відповідних вказівок щодо порядку викладу змісту заяв або повідомлень про злочини, тобто закон не обмежує зміст даних повідомлень процесуальними рамками. При цьому, підставами вважати заяву або повідомлення саме про злочин, є наявність в них об»єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. За такими заявами чи повідомленнями повинні прийматись передбачені законом процесуальні рішення, в тому числі постанови. У разі відсутності в заяві чи повідомленні даних, які б свідчили про ознаки злочину, за результатами їх розгляду прийняття процесуальних рішень не є обов»язковим.
Скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при перевірці його заяви від 30.08.2011 вже була предметом судового розгляду. Так, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.04.2012 скасовано постанову Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2012, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, з направленням матеріалів справи за скаргою до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Враховуючи викладене, а також проаналізувавши зміст заяви ОСОБА_1, суд погоджується з доводами прокурора про її невідповідність вимогам ст. 95 КПК України, оскільки в ній не наведено формальних ознак злочину, за яким заявник ставив питання про порушення кримінальної справи. В поданій заявником заяві наводяться виключно міркування щодо особистої незгоди з винесеною постановою судді про відмову у відкриття провадження з розгляду його скарги ( а.с.2).
За таких обставин, суд погоджується з висновками Генеральної прокуратури України про відсутність підстав для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, а тому на вказану заяву, у відповідності до порядку встановленого Законом України «Про звернення громадян»та Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої Наказом ГПУ № 9гн від 21.06.2011, заявнику надано вмотивовану відповідь.
Одночасно суд вважає за необхідне роз»яснити заявнику, що оскільки оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяв і повідомлень про злочини розглядаються у межах кримінального, а не адміністративного судочинства, то суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при перевірці його заяви від 30.08.2011 про скоєння злочину суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. і95, 97, 236 КПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при перевірці заяви від 30.08.2011 про скоєння злочину суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2., -залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення.
Суддя