Черкаський районний суд Черкаської області
Дата документу 10.05.2012
Справа № 2320/573/2012
Р І Ш Е Н Н Я
24 квітня 2012 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді Соколишиної Л.Б.
при секретарі Тішковій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що нею укладено з відповідачкою договір позики, відповідно до якого вона надала відповідачці кошти у сумі 65 000 грн., які та зобов'язувалася повернути згідно умов договору до 01 грудня 2011 року, однак до даного часу кошти не повернула, у зв'язку з чим позивачка просить стягнути їх з відповідачки з урахуванням 10% штрафу за кожен місяць прострочення від суми боргу, що передбачено умовами договору.
У судове засідання позивачка не з'явилася, направивши свого представника та заяву про розгляд справи без її участі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з тим, що пройшло 4 місяці з того часу, як відповідачка по договору зобов'язана була повернути позику, відповідно збільшився штраф за несвоєчасне повернення боргу. Таким чином, просить стягнути з відповідачки на користь позивачки 65 тис. грн. боргу та 26 тис. грн. штрафу (10% від суми боргу за грудень 2011 р. - березень 2012 р.).
Відповідачка позов визнала частково та вказала, що дійсно підписувала договір позики, однак не знала, що даний договір укладено саме з позивачкою, так як з ОСОБА_2 вона не знайома. Про зазначену у договорі суму позики вона надавала боргові розписки, у зв'язку з тим, що у табачному кіоску, в якому вона працювала, було виявлено недостачу, тому вона писала розписки на ім'я свого керівника -ОСОБА_4
Позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до договору позики укладеного між позивачкою та відповідачкою від 09 листопада 2011 року позивачка надала відповідачці кошти у сумі 65 000 грн. з умовою повернення їх до 01 грудня 2011 року.
Як встановлено у судовому засіданні і це не заперечується відповідачкою вона підписувала зазначений договір позики.
Вивченням відмовного матеріалу встановлено, що за заявою відповідачки по справі проводилася перевірка по факту вимагання з неї коштів її роботодавцем ПП ОСОБА_4, однак за результатами перевірки винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, на підставі ст. 6 п.2 КПК України, яка 20 квітня 2012 року скасована постановою першого заступника прокурора м. Черкаси. У даному матеріалі міститься розписка відповідачки по справі про те, що вона без дозволу керівництва винесла з робочого місця 64590 грн. та потратила на власні потреби і зобов'язується повернути.
Суд вважає, що дана розписка не має відношення до даної справи, оскільки позикодавцем у справі є позивачка, а не ПП ОСОБА_4 і сума у договорі позики міститься дещо інша, ніж у розписці, що міститься у відмовному матеріалі, а сама відповідачка підтвердила факт підписання нею договору позики.
Допитаний у судовому засіданні, як свідок ОСОБА_4 показав, що у його кіоску працювала відповідачка, допустила недостачу, за що написала розписку на суму 64590 грн. Про взаємовідносини відповідачки з позивачкою йому нічого не відомо і хто така ОСОБА_2 він не знає. Жодних договорів на підписання відповідачці він не надавав.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що працювала разом з відповідачкою у кіоску ПП ОСОБА_4 Після виявлення недостачі написала розписку про те, що заборгувала 64590 грн. Що ще підписувала не читала. Разом з тим, суд критично оцінює покази даного свідка, так як вона працювала разом з відповідачкою та є зацікавленою особою.
Судом неодноразово роз'яснювалося право сторін клопотати про призначення судово-почеркознавчої експертизи, однак даним правом сторони не скористалися.
Посилання відповідачки на те, що вона не знала з ким укладався договір позики не відповідає наявному у справі договорі, оскільки прізвище позивачки надруковано в тексті договору, на відміну від прізвища відповідачки, яка самостійно його написала, тому підписуючи даний договір відповідачка мала можливість ознайомитися з його змістом.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
До даного часу відповідачка не повернула суму позики.
На підставі ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
На зворотній стороні договору відповідачка підтвердила факт отримання 65 000 грн. своєю розпискою, із зазначенням дати отримання -09 листопада 2011 року.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в та в порядку, що встановлений договором.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Однак, відповідачка не довела суду той факт, що вона не укладала зазначений договір, який на даний час нею не оскаржений та є дійсним.
За таких обставин відповідачка зобов'язана повернути суму позики позивачці.
Згідно п. 4 ст.4 зазначеного договору у разі порушення позичальником строку повернення позики, позичальник сплачує позикодавцю штраф у розмірі 10% від суми непогашеної позики, за кожен місяць прострочення. У зв'язку з тим, що позивачка заявила вимогу про стягнення штрафу за несвоєчасне повернення боргу за 4 місяці прострочення, з грудня 2011 року по березень 2012 року такий штраф складає 26 000 грн.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зменшити такий розмір, оскільки відповідачка на даний час не працює, є вагітною, на утриманні має малолітню дитину, тому суд визначає розмір штрафу в сумі 4000 грн., що відповідає вимогам ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, як інвалід першої групи судовий збір підлягає до стягнення з відповідачки пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики у сумі 65 000 грн. та 4000 грн. штрафу за несвоєчасне повернення боргу.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 690 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Черкаський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження -після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Суддя: Л. Б. Соколишина