ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.06р.

Справа № 6/413-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю"Трансмаш", м.Дніпропетровськ 

до  Закритого акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод", Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг 

про стягнення 3 632,15 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача Новікова Л.О. довіреність від 19.04.2006 р.

Від відповідача  не з"явився 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансмаш”, м.Дніпропетровськ, яке у відповідності зі статутними документами є правонаступником Державного підприємства “Трансмаш” –далі по тексту– позивача до Закритого акціонерного товариства “Криворізький суріковий завод”, м.Кривий Ріг –далі по тексту– відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутого майна у вигляді грошових коштів у сумі 3 000,00 грн. на підставі вимог ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Додатково, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 105,53 грн. річних, 192,00 грн. інфляційних, на підставі ст.ст.1048,1054,1057 Цивільного кодексу України 334,62 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами та 102,00 грн. держмита і 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач у судове засідання 03.10.2006 р. не з'явився, відзив на позов надав, позовні вимоги позивача у відзиві на позов та в судовому засіданні не визнає у повному обсязі і просить суд припинити провадження по справі у відповідності з п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України посилаючись на те, що відповідач не має з позивачем  зобов’язань по договору займу, кредиту, комерційного кредиту.

15.08.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 14.09.2006 р., до 03.10.2006 р. для надання сторонами додаткових документів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.

03.10.2006 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

          

          29.01.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару № 37, у відповідності з п.1.1 умов якого відповідач  в період з 29.01.2004 р. по 13.10.2004 р. по видаткових накладних на загальну суму 45 573,03 грн. передав позивачу товар на загальну суму 45 573,03 грн., який позивач прийняв та у відповідності з умовами даного товару, згідно банківських виписок, в період з 09.03.2004 р. по 25.01.2005 р. оплатив у повному обсязі, тобто у сумі  45 573,03 грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду та не заперечується сторонами в судовому засіданні.

20.04.2005 р. платіжним дорученням № 142 на суму 3 000,00 грн., в графі «Призначення платежу»позивач помилково зазначив: «Оплата за лакофарбові матеріали згідно з договором № 37 від 29.01.2004 р.»та помилково перерахував 3 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду та не заперечується сторонами в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що грошові кошти у сумі 3 000,00 грн., були помилково перераховані позивачем відповідачеві платіжним дорученням № 142 від 20.04.2005 р. на суму 3 000,00 грн., є майном, що набуте відповідачем без достатньої правової підстави,  позивач у відповідності з вимогами ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача  безпідставно набуте  майно у вигляді грошових коштів у сумі 3 000,00 грн. на підставі вимог ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексу України.

Додатково, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 105,53 грн. річних, 192,00 грн. інфляційних, на підставі ст.ст.1048,1054,1057 Цивільного кодексу України 334,62 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами, 102,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або  зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого,  інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із  чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний  повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості  повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його  вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами  на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних  представників  сторін  в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт безпідставно набутого відповідачем майна у вигляді грошових коштів у сумі 3 000,00 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів представлених сторонами на вимоги суду в судове засідання та вимогами ст.ст. 1212-1213 Цивільного кодексу України.

Оскільки на день розгляду справи у суді відзив на позов і розрахунок позову по основній сумі боргу, що становить 3 000,00 грн. як безпідставно набуте відповідачем  майно без достатньої правової підстави, відповідачем по суті документально не оспорено та не спростовано, то клопотання позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 3 000,00 грн., як безпідставно набуте відповідачем майно без достатньої правової підстави, слід визнати обґрунтованим і таким, що підлягає  задоволенню в повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача, про стягнення з відповідача на його користь                           на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 105,53 грн. річних, 192,00 грн. інфляційних, на підставі ст.ст. 1048,1054,1057 Цивільного кодексу України 334,62 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами як за безпідставно набуте відповідачем  майно без достатньої правової підстави у вигляді грошових коштів у  сумі 3 000,00 грн., слід визнати необґрунтованими та непідлеглими задоволенню, так як позивач не звертався до відповідача з грошовими вимогами і у відповідача перед позивачем відсутні грошові зобов’язання.

Крім цього, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2006 р. по справі № 11/225 було встановлено, що платіжним дорученням № 142 від 20.04.2005 р. на суму 3 000,00 грн. позивач оплатив відповідачеві товар отриманий саме за договором № 37 від 29.01.2004 р.   

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача  102,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими.

Заперечення відповідача, що провадження по справі у відповідності з п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України слід припинити з тих підстав, що відповідач не має з позивачем  зобов’язань по договору займу, кредиту, комерційного кредиту, слід визнати необґрунтованими.    

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,1212,1213,1214 Цивільного кодексу України, ст. ст.33,34,49,82-85,87,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Криворізький суриковий завод”, 50055, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Нікопольське шосе, 201,                                  (р/р 260043110075 в КФ АБ „Південний”, МФО 306975, код ЄДРПОУ 00204607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансмаш”, 49044, м.Дніпро-петровськ, вул. Дзержинського, буд. 15А-3, кв. 3, (р/р 26003120489051 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 305619, код ЄДРПОУ 32887752) безпідставно набутого відповідачем майна у вигляді грошових коштів у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп., 102 (сто дві) гривень 00 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано - 06.10.2006 р.