Справа №2-343/2007

РІШЕННЯ

Іменем      України

10 серпня 2007 року                                                        Яготинський районний суд

Київської області у складі: головуючого судді Бугіль В.В. при секретарі Моргун О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Яготинська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, в котрій зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2помер дід позивача - ОСОБА_8, а ІНФОРМАЦІЯ_1померла його бабуся - ОСОБА_9Згідно ч.1 ст. 529 ЦК України (у редакції 1963 року) спадкоємцями першої черги є діти померлих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та батько позивача ОСОБА_10. Але останній ІНФОРМАЦІЯ_3також помер. Відповідно до ч.2 ст. 529 ЦК України онуки та правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був - би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частині, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. На момент смерті ОСОБА_8, ОСОБА_9 позивачеві виконалося 13 років, та він не міг самостійно заявити свої права на отримання спадщини. Законний представник, матір позивача, не виконала свій обов'язок, і в передбачений законом шестимісячний термін до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звернулася. Про цей факт вона повідомила позивача в грудні 2003 року, коли останній досяг повноліття, в зв'язку з чим позивач вважає, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, та просив визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги позову та пояснив, що позивач дізнався від своєї матері про те, що після смерті діда та баби залишилося спадкове майно, коли досяг повноліття. Після чого позивач став з'ясовувати, чи має право на спадщину, та звернувся по правову допомогу. Відповідачі запевняли матір позивача, що їх частки в спадковому майні немає, та вони вже оформили право власності на спадкове майно. Як з'ясувалося пізніше, право власності на спадкове майно діти померлих не

набули. Оскільки на момент смерті діда та баби позивач був неповнолітнім, не міг самостійно скористатися своїм правом на прийняття спадщини, а його матір не виконала своїх обов'язків щодо оформлення права на спадщину, позивач просив визначити додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги позову не визнали та пояснили, що ОСОБА_8 заповідав все належне йому майно своєму онуку ОСОБА_5 Проте, останній на момент смерті діда був також неповнолітнім, та ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4від свого імені звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини вже після смерті матері, у 2000 році. ОСОБА_8 за час свого життя допомогав синові ОСОБА_10 будувати будинок. Оскільки матір позивача та її діти успадкували після смерті ОСОБА_10 вказаний будинок, то вважають, що у позивача немає права на спадкове майно, що залишилося після смерті діда та баби. Крім цього, відповідачі вважають, що вони фактично прийняли спадщину після смерті батьків, оскільки розпорядилися їх майном, доглядали за будинком, провадили там ремонтні роботи, сплачували всі витрати по утриманню будинку. Також, відповідачі вважають, що оскільки позивачеві виповнилося вісімнадцять років ще в листопаді 2003 року, після чого він міг самостійно звернутися з заявою про прийняття спадщини, а строк для прийняття спадщини визначений законом в шість місяців, то позивач пропустив строк позовної давності. Просили в позові відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, пояснивши, що вона є сестрою позивача, але прийняти спадщину вона не бажає.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову не заперечував.

Так як при розгляді справи встановлено, що у померлого ІНФОРМАЦІЯ_3є діти - позивач ОСОБА_1, його сестра - відповідачка ОСОБА_2 та їхні брати ОСОБА_6і ОСОБА_7, які відповідно до ч. 2 ст. 529 ЦК України є спадкоємцями за законом після смерті свого батька то судом залучено у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_6 і ОСОБА_7а, проти чого позивач не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 позов визнали, пояснивши, що вони є братами позивача, але прийняти спадщину вони не бажають.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, доводи позивача в судовому засіданні знайшли своє підтвердження в показах свідка ОСОБА_11, з котрих вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3помер її чоловік ОСОБА_10 Через декілька років померли батьки чоловіка ОСОБА_10 та ОСОБА_9 На момент їх смерті її син, позивач по справі був неповнолітнім. Відповідачки, будучи дочками померлих, не допускали її та її дітей до спадкового майна, не давали їм ключів від будинку баби та діда, стверджуючи, що єдиними спадкоємцями є вони, оскільки її чоловік помер.

Так як вона залишилася вдовою, самостійно виховувала та утримувала дітей, та не мала можливості займатися цим питанням, то повіривши доводам ОСОБА_5 та ОСОБА_4, до нотаріальної контори не звернулася. Коли сину виповнилося вісімнадцять років, то вона розповіла йому про вказані обставини. Він звернувся по правову допомогу, та дізнався, що він також мав право на спадщину, а тому звернувся до суду.

З витягу паспорта (а.с. 6) видно, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4, а з копії свідоцтва про смерть (а.с. 5), вбачається, що його батько ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_5.

З копій свідоцтв про смерть (а.с. 22) видно, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1

З копій свідоцтв про народження (а.с. 23-25), з копії заповіту (а.с. 21), з копій спадкових справ № 231, 232 видно, що спадкоємцями майна померлих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на момент їх смерті були сторони по справі. 26 червня 1998 року ОСОБА_8 залишив заповіт, яким все своє майно заповідав ОСОБА_5 Спадкове майно після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складалося із житлового АДРЕСА_1, та з права на земельну ділянку частку (пай). 17 травня 2000 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно на даний час нікому не видано. В заявах про прийняття спадщини ОСОБА_4 та ОСОБА_5зазначили, що інших спадкоємців майна померлих немає.

Відповідно до ст. 529 ч.1 ЦК України в редакції 1963 року онуки та правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Пуктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

В силу ст.550 ЦК України в редакції 1963 року, що діяла на момент відкриття спадщини, строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, міг бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску поважними.

Статтею 1272 ЦК України в редакції 2003 року передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про пийняття спадщини.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що батько позивача ОСОБА_8 помер у 1994 році. В силу ст. 529 ч.1 ЦК України в редакції 1963 року ОСОБА_1 на момент смерті свого діда ОСОБА_8, який помер

ІНФОРМАЦІЯ_2, та смерті баби ОСОБА_9, що сталася 8 січня 1999 року, наряду з відповідачами по справі був спадкоємцем першої черги. В передбачений законодавством шестимісячний строк ОСОБА_1, як і решта спадкоємців, до ноаріальної контори не звернувся, проте пропустив вказаний строк з поважних причин. При цьому, суд не може не прийняти до уваги, ті обставини, що будучи неповнолітньою особою, позивач не міг скористатися самостійно правом на спадщину, а його законний представник, матір позивача в інтересах неповнолітнього до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звернулася. Враховуючи зазначене, а також те, що право власності на спадкове майно на даний час не оформлено, суд вважає, що позов грунтує ться на законі, та підлягає до задоволення.

Прицьому, суд не може прийняти до уваги заперечення відповідачів в тій частині, що позивач повинен був звернутися до суду з позовом протягом шестимісячного терміну з дня досягнення ним вісімнадцятирічного терміну, так як шестимісячний термін для прийняття спадщини відраховується з дня відкриття спадщини та не є строком позовної давності.

Як встановлено в судовому засіданні позивач досяг повноліття у листопаді 2003 року, після чого дізнавшись про порушене право, яке міг самостійно захищати через суд, звернувся з позовною заявою на протязі трьох років, а тому суд вважає, що строк позовної давності не пропущений.

Що стосується пояснень відповідачів та показів свідків на їхній стороні: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4 про те, що померлі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за час свого життя допомогали синові ОСОБА_10 будувати будинок та оскільки матір позивача та її діти успадкували після смерті ОСОБА_10 вказаний будинок, і що у позивачів немає права на спадкове майно то суд вважає, що вказані пояснення не грунтуються на законі.

Як вже зазначалося, ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_10 є спадкоємцем першої черги на майно своїх померлих діда ОСОБА_8 та баби ОСОБА_9 незалежно від успадкованого майна свого батька ОСОБА_10

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 611, ст.ст. 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Яготинська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини - два місяці з дня вступу рішення в законну силу.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Яготинський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення повного рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.