Справа № 1202/1115/2012

Провадження № 2/1202/523/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2012 року Антрацитівський міськрайонний суд луганської області

у складі:

судді: Лобарчук О. О.

при секратарі Гончаровій А.О.

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного Підприємства «Антрацит» про визнання наказу про звільнення незаконним , поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,стягнення моральної шкоди ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного Підприємства «Антрацит» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , стягнення моральної шкоди .

В обгрунтування свого позову вказав, що згідно з наказом № 444-ок від 25.10.2010 року він прийнятий на роботи до відповідача у якості машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею. За весь цей час він не мав жодних нарікань, сумлінно виконував трудові обов»язки.

2 січня 2012 року він прийшов на роботу у 2 зміну, яка починається о 12 годині, спуск у шахту відбувається о 13 годині, але не був допущений до роботи через те, що начебто перебував у стані алкогольного сп»яніння. Він пояснював, що спиртного не вживав, на роботу прийшов тверезий. На доказ того, що він був тверезий, він звернувся в приймальне відділення Антрацитівської першої міської лікарні, де пройшов перевірку на алкотестері, який показав, що він тверезий. Крім того, він відразу здав аналіз крові на алкоголь о 15 годині, який також показав, що алкоголю в крові не має.

Довідку з приймального відділення він приніс на роботу і здав у відділ Охорони праці. Також він просив на роботі, щоб зробили запит у ЦМЛ щодо зданого аналізу крові на алкоголь, бо йому на руки не дали, мотивуючи тим, що необхідний запит із роботи. Але за місцем роботи йому такий запит не дали, а замість того, щоб розібратися у ситуації, витребувати результати аналізу крові, який спростовує, що він у стані алкогольного сп»яніння, його було звільнено наказом № 30-ок від 19 січня 2010 року за появу на робочому місці в нетверезому стані 2.01.2012 року, зі згоди профкома. Протокол № 28 від 17.01.2012 року.

Оскільки він 2.01.2012 року прийшов на роботу тверезим, що підтверджується відповідними довідками з 1-ої міської лікарні м. Антрацит, то своє звільнення вважає незаконним. Він повинен бути поновлений на роботі із стягненням на його користь з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, незаконним звільнення йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він залишився без джерела до існування , тяжко переживав і переживає до цього часу несправедливе звільнення, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду оцінює в 5000 грн.

Згідно наданих відповідачем довідок з бухгалтерії, його середньоденний заробіток за два місяці , що передували звільненню, складав 197 грн.13 коп. На день подання позовної заяви до суду розмір заробітку за час вимушеного прогулу складає: 23 роб дні х 197,13 грн. = 4533, 99 грн.

Копію наказу про його звільнення він отримав 6 лютого 2012 року.

Просить визнати наказ № 30-ок від 19 січня 2012 року незаконним, поновити його на попередній роботі . Стягнути з на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 453,99 грн. та стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги повністю. Надав суду пояснення відповідно до позовної заяви. А саме, що згідно з наказом № 444-ок від 25.10.2010 року він прийнятий на роботи до відповідача у якості машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею. За весь цей час він не мав жодних нарікань, сумлінно виконував трудові обов»язки.

2 січня 2012 року він прийшов на роботу у 2 зміну, яка починається о 12 годині, спуск у шахту відбувається о 13 годині, але не був допущений до роботи через те, що начебто перебував у стані алкогольного сп»яніння. Він пояснював, що спиртного не вживав, на роботу прийшов тверезий. На доказ того, що він був тверезий, він звернувся в приймальне відділення Антрацитівської першої міської лікарні, де пройшов перевірку на алкотестері, який показав, що він тверезий. Крім того, він відразу здав аналіз крові на алкоголь о 15 годині, який також показав, що алкоголю в крові не має.

Довідку з приймального відділення він приніс на роботу і здав у відділ Охорони праці. Також він просив на роботі, щоб зробили запит у ЦМЛ щодо зданого аналізу крові на алкоголь, бо йому на руки не дали, мотивуючи тим, що необхідний запит із роботи. Але за місцем роботи йому такий запит не дали, а замість того, щоб розібратися у ситуації, витребувати результати аналізу крові, який спростовує, що він у стані алкогольного сп»яніння, його було звільнено наказом № 30-ок від 19 січня 2010 року за появу на робочому місці в нетверезому стані 2.01.2012 року, зі згоди профкома. Протокол № 28 від 17.01.2012 року.

Оскільки він 2.01.2012 року прийшов на роботу тверезим, що підтверджується відповідними довідками з 1-ої міської лікарні м. Антрацит, то своє звільнення вважає незаконним. Він повинен бути поновлений на роботі із стягненням на його користь з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, незаконним звільнення йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він залишився без джерела до існування , тяжко переживав і переживає до цього часу несправедливе звільнення, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду оцінює в 5000 грн.

Згідно наданих відповідачем довідок з бухгалтерії, його середньоденний заробіток за два місяці , що передували звільненню, складав 197 грн.13 коп. На день подання позовної заяви до суду розмір заробітку за час вимушеного прогулу складає: 23 роб дні х 197,13 грн. = 4533, 99 грн.

Копію наказу про його звільнення він отримав 6 лютого 2012 року.

Просить визнати наказ № 30-ок від 19 січня 2012 року незаконним, поновити його на попередній роботі . Стягнути з на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 453,99 грн. та стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Представник позивача підтримав вимоги позивача та просив їх задовольнити.

Представники відповідача - ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності № 6 від 03.01.2012 року,та ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності № 8 від 03.01.2012 року позовні вимоги не визнали повністю. Пояснили в судовому засіданні, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі з наступних підстав. ОСОБА_6, працював на ВП «Шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит» за професією машиніст підземних установок.

2 січня 2012 року по графіку ОСОБА_3 повинен був працювати у II зміну, але він був зупинений охоронцем в 13.05 год. за ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю, нечітка мова і т.д.), про що був складений відповідний акт ( Акт №134 від 02.01.2012 року) та був направлений до медпункту шахти на обстеження мед. сестрою, де було підтверджено факт алкогольного сп'яніння у кількості 0,5 ‰ алкоголю згідно індикації алкоголю на індикаторі Alcoscan AL-1100, згідно акту технічного стану від 26.12.2011 року було проведено калібрування та перевірка прибору (Акт технічного стану додається). Та згідно з висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи затвердженого МОЗ України від 29.10.2008 року № 05.03.02-03/69591 Алкотестер використовуємої шахтою моделі AL-1100 відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України. З актом затримання ОСОБА_3 ознайомився та дав згоду з результатами тестування, що підтверджується його підписом у акті № 134 від 2.01.2012 року. Згідно п.3 Правил техніки безпеки у вугільних шахтах від 17.04.2010 року № 398/17693 на території шахти та у вугільних виробках заборонено спати, вживати алкогольні напої, приймати наркотичні або токсичні речовини, а також появлятися та знаходитися у нетверезому стані або під впливом зазначених вище речовин. Перевірка таких осіб в шахтному мед. пункті проводиться при наявності підстав та при оснащенні медичного пункту необхідним обладнанням, препаратами та медичним персоналом в присутности свідків. Нетверезий стан та наркотичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів.Наступного дня ОСОБА_6 надав до шахти довідку КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради про те, що він 02.01.2012 року відвідав приймальне відділення лікарні та пройшов обстеження на алкотестері, результат якого - наявність алкоголю 0,3‰ та взята кров на алкоголь. ВП ш. «Комсомольська» ДП «Антрацит» звернулися до КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради з проханням надати копію протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння ОСОБА_3. Висновок протоколу № 516 від 02.01.2012 року - ОСОБА_6 знаходився у тверезому стані, але в протоколі у графі «Назва та номер посвідчення, що підтверджує обстежувану особу» зазначено, що документ підтверджуючий особу не був наданий, тому є сумніви у достовірності інформації зазначеної у протоколі о проходжені медичного огляду ОСОБА_3, бо проходити обстеження у лікаря в приймальному відділенні замість нього міг хто завгодно. Окрім того, згідно з «Протоколами надання медичної наркологічної допомоги», затвердженими наказом №681 МОЗ України від 21.09.2009 року медичний висновок повинен бути лікаря-нарколога. Згідно п. 7 ст. 40 КЗпП України передбачає таку підставу для звільнення як поява робітника на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного оп'яніння. Такий стан робітника може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів, допустимими з точки зору цивільно-процесуального законодавства. Це можуть бути акти у довільній формі, в яких зазначаються зовнішні ознаки нетверезого стану (різкий запах алкоголю, нечітка мова і т.д.). Бажано, щоб такий акт підписали декілька свідків. Це може бути і особисте зізнання робітника у письмовій формі.Згідно п.25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року N 9 Про практику розгляду судами трудових спорів, вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п. 7 ст. 40 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 27 ЦПК), яким суд має дати відповідну оцінку. Що до стягнення моральної шкоди, то згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 вiд 31.03.1995 року у позовних заявах про стягнення моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Всупереч зазначеному, Позивачем не вказано, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізічній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.Оскільки вини ВП ш. «Комсомольська» ДП «Антрацит» немає, а тому вимоги щодо сплати моральної шкоди є необгрунтованими.

Суд, заслухав позивача ОСОБА_3, його представника , представників відповідача, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, дослідив письмової матеріали, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ст.. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами право на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно - технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна(невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу ніж визначено законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров»я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 дійсно працював машиністом підземних установок з 25 жовтня 2010 року по 19 січня 2012 року, про що свідчить копія трудової книжки від 20 червня 1989 року серії НОМЕР_1.(а.с.4, 4-зворотня сторона).

Згідно до п.7 ст. 40 КЗпП України трудовий догорів, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку появи на роботі у нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп»яніння .

19 січня 2012 року наказом № 30-ок позивача ОСОБА_3 було звільнено з роботи за п.7 ст. 40 КЗпП України у зв»язку з появою на робочому місці у нетверезому стані, за згодою профкому, протокол № 28 від 17.01.2012 року. (а.с.5).

Підставою для звільнення позивача ОСОБА_3 був висновок Акт № 134 від 02 січня 2012 року , відповідно до якого ОСОБА_3 був зупинений на території шахти у нетверезому стані та був направлений для медичного огляду.(а.с.28).

Згідно ст.. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадків ліквідації підприємства, установи, організації), п.2-5,7 ст. 40 , п.2,3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу(профспілкового представника), первинної профспілкової організації , членом якої є працівник.

В даному випадку у наказі відображено, що позивача звільнено за згодою профкому і посилаються на протокол № 28 від 17.01.2012 року.

Суд вважає посилання на довідку від 02.01.2012 року, відповідно до якої при дослідженні встановлено, що : «алкоголю не має - 0,3%» (а.с.7), аналіз крові від 02.01.2012 року не є доказами по наступним причинам.

В матеріалах справи є АКТ № 134 від 02.01.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_3 був зупинений на території шахти у нетверезому стані та був направлений для медичного огляду та вказано, зо був оглянутий медичною сестрою і встановлено наявність алкоголю - 0,5% .(а.с.28). На цьому Акті є підпис позивача. Відповідно до пояснювальної від 02.01.2012 року позивачем вказано, що випивав 01.01.2012 року о 23 годині.(а.с.29,30).

Також допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, пояснили, що позивач ОСОБА_3 був зупинений на території шахти та направлений на огляд, оскільки був у нетверезому стані. При цьому при проходженні проби на алкотестері факт алкогольного сп»яніння був підтверджений. Акт позивач підписав без заперечень.

Свідок ОСОБА_9, яка працює медичною сестрою на шахті в судовому засіданні пояснила, що нею проводився огляд ОСОБА_3 та при проходженні огляду на алкотестері було встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться у нетверезому стані. При цьому проби на алкотестері були проведені двічі. Результати відображені у Акті від 02.01.2012 року.

Згідно п.3 Правил техніки безпеки у вугільних шахтах від 17.04.2010 року № 398/17693 на території шахти та у вугільних виробках заборонено спати, вживати алкогольні напої, приймати наркотичні або токсичні речовини, а також появлятися та знаходитися у нетверезому стані або під впливом зазначених вище речовин. Перевірка таких осіб в шахтному мед. пункті проводиться при наявності підстав та при оснащенні медичного пункту необхідним обладнанням, препаратами та медичним персоналом в присутности свідків. Нетверезий стан та наркотичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів. Відповідно до пояснювальної від 02.01.2012 року позивачем вказано, що випивав 01.01.2012 року о 23 годині.(а.с.29,30).

Факт алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 у кількості 0,5 ‰ алкоголю було підверждено згідно індикації алкоголю на індикаторі Alcoscan AL-1100, згідно акту технічного стану від 26.12.2011 року було проведено калібрування та перевірка прибору , про що є Акт технічного стану .(а.с 32, 33-34). Згідно з висновком державної санітарно -епідеміологічної експертизи затвердженого МОЗ України від 29.10.2008 року № 05.03.02-03/69591 Алкотестер використовуємої шахтою моделі AL-1100 відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України. (а.с.35).

Що стосується посилання позивача на наявний Протокол № 516 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп»яніння, який підписаний лікарем-терапевтом (а.с. 36), суд не бере його за доказ, оскільки у даному Протоколі відсутні відомості про документи, яким лікарем було встановлено особу позивача.

Як пояснювала у судовому засідання свідок ОСОБА_8 , яка працює головним лікарем Антрацитівської Міської Наркологичної Лікарні, первинний огляд на стан сп»янінні проводиться на підприємстві. Якщо особа не згодна з результатами огляду на підприємстві і вказала про це у Акті, вона повинна звернутися до Наркологичного диспансеру і лише там можливо пройти огляд на стан алкогольного сп»ягніння.

Допитана в судовому засіданні лікар -терапевт, яка проводила обстеження позивача та складала Протокол № 516 пояснила, що позивача не пам»ятає. Також пояснила, що дійсно позивач повинен був пройти обстеження не у Лікарні, а у наркологічному диспансері. Вона ж провела обстеження, оскільки вважала, що у вихідний день наркологічний диспансер не працює. Лікарями ж проводиться обстеження на факт алкогольного сп»яніння лише у випадках коли хворі поступають у лікарню з травмами після ДТП, виробничими травмами.

Також при дослідженні доказів суд звертає увагу та час виявлення у позивача ОСОБА_3 нетверезого стану , а це відповідно до Акту від 02.01.2012 року - 13 година 05 хвилин (а.с.28) та час огляду позивача на стан алкогольного сп»яніння у ЦМЛ, а це відповідно до Протоколу № 516(а.с.36) - 15 година 00 хвилин.

При даних обставинах суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Повний зміст рішення викладено 11 травня 2012 року.

Керуючись ст. ст. 10,11,60, 213-215 ЦПК України, ст. ст.40 п.2, 43, 235 КЗоТ Кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Державного Підприємства «Антрацит» про визнання наказу про звільнення незаконним , поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,стягнення моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитісвький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Антрацитівського міськрайонного суду О. О. Лобарчук