ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 18/3665/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників:

позивача - Долбієв Ф.В., Селецький О.А.

першого відповідача -не з'явився

другого відповідача -не з'явився

третьої особи -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 938 П/1-12) на рішення господарського суду Полтавської області від 16 лютого 2012 року у справі №18/3665/11

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ в особі філії Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Полтава

до 1. Полтавської міської ради, м. Полтава

2. Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", м. Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, м. Полтава

про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Полтавської міської ради (далі -перший відповідач) та приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" (далі -другий відповідач), в якій просило визнати за ним право власності на нежитлові приміщення в житловому будинку (літ. А-5), розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1, загальною площею 253,8 м. кв.; зобов'язати першого відповідача видати позивачу свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення в жилому будинку (літ. А-5), розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1, загальною площею 253,8 м. кв.; зобов'язати другого відповідача здійснити державну реєстрацію права власності за позивачем на нежитлові приміщення в жилому будинку (літ. А-5), розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1, загальною площею 253,8 м. кв.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16 лютого 2012 року у

справі № 18/3665/11 (суддя Безрук Т.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в зв'язку з недоведеністю позивачем належними доказами факту набуття права власності на спірне приміщення.

Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16 лютого 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права при його прийнятті. Крім того, зазначає, що право власності позивача на нежитлові приміщення в житловому будинку (літ. А-5), розташованому за адресою: м.Полтава, вул. Сінна, 8/1, виникло з договору, укладеного між відділом внутрішніх справ виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів та Державним спеціалізованим комерційним Ощадним банком України шляхом обміну листами, актами, відомостями та іншими документами, підписаними сторонами, що їх надсилали. Підписання сторонами 28.03.1996 р. акту про відсутність претензій з питань фінансування та виконання робіт по влаштуванню вищевказаного приміщення центрального відділення банку, свідчить про досягнення згоди по всіх істотних умовах договору та належне і повне його виконання.

Перший відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що позивачем не було надано жодного належного доказу на підтвердження того, що між відділом внутрішніх справ виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів та Державним спеціалізованим комерційним Ощадним банком України було укладено договір дольової участі (сумісної діяльності), або укладено будь-який інший договір щодо придбання у власність приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1. Також позивачем не було надано жодного первісного бухгалтерського документу на підтвердження факту оплати позивачем вартості будівництва та належних доказів наявності у нього правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно. Перший відповідач вважає, що він право позивача не оспорював та не порушував, оскільки відмова в реєстрації права власності не тотожна невизнанню (порушенню) такого права, в зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача -залишити без задоволення.

Другий відповідач та третя особа письмових відзивів на апеляційну скаргу позивача не надали.

Відповідачі та третя особа, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників у призначене судове засідання.

Враховуючи те, що явка представників відповідачів та третьої особи, не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Полтавської міської Ради народних депутатів 25.10.1989 р. № 468 дозволено Відділу внутрішніх справ виконавчого комітету Київської районної Ради народних депутатів будівництво житлового будинку у м. Полтаві по вул. Зигіна, 3, з магазином "Галантерея", за рахунок знесення існуючої будівлі Київського РВВС (т. 1 а. с. 12).

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 24.10.1990 р. № 492 внесено зміни до рішення від 25.10.1989 р. № 468 та надано дозвіл Відділу внутрішніх справ виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів на першому поверсі жилого будинку по вул. Зигіна, 3, розмістити центральне відділення Ощадного банку, замість магазину "Галантерея"; запропоновано Ощадному банку відшкодувати витрати на будівництво центрального відділення банку на першому поверсі жилого будинку по вул. Зигіна, 3 (т. 1 а. с. 14).

06.07.1995 р. між Відділом капітального будівництва УМВС України в Полтавській області та відділом капітального будівництва обласного управління Ощадбанку підписано Протокол передачі будівельно-монтажних робіт по вбудованим приміщенням офісу в житловому будинку по вул. Зигіна, 3 в м.Полтава. Зазначеним протоколом визначено загальну суму витрат Ощадбанку за виконані будівельні та оздоблювальні роботи в розмірі 1 134 589 691,00 крб. (т. 1 а. с. 16).

В кінцевій відомості залишкової вартості будівництва житлового будинку по вул. Зигіна, 3, у м. Полтаві, станом на 01.09.1995 р., складеної Відділом капітального будівництва УМВС України в Полтавській області проведено розрахунок дольової участі в даному будівництві наступних підприємств та організацій: УГПО УМВС, Київський РВ УМВС, Жовтневий РВ УМВС, СУ УМВС, Ощадбанк, СП "Авіс", Маслоекстракційний завод (т. 1 а. с. 17).

28.03.1996 р. між Полтавським обласним управлінням Ощадбанку та Відділом капітального будівництва УМВС України в Полтавській області підписано акт про відсутність претензій з питань фінансування та виконання робіт по влаштуванню вбудованого приміщення Ощадбанку (т. 1 а. с. 18).

За актом державної приймальної комісії від 21.11.1996 p. прийнято в експлуатацію 46-квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями обласного відділення Ощадбанку, кімнатами для приїжджих АТ "Соняшник", офісами СП "Авіс" і ТОВ "Альфа ЛТД" (т. 1 а. с. 106-109).

Зазначений акт затверджено рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів № 374 від 27.11.1996 p., зокрема, визначено поштову адресу даного об'єкту -вул. Сінна, 8/1 (т. 1 а. с. 110).

Актом державної приймальної комісії від 21.11.1996 p., затвердженим рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів №377 від 27.11.1996 p., прийнято до експлуатації закінчений будівництвом об'єкт - вбудовані приміщення обласного відділення Ощадбанку в 46-квартирному житловому будинку (будівельна адреса -вул. Зигіна, 3, поштова адреса - вул. Сінна, 8/1 (т. 1 а. с. 19-22).

12.12.1996 р. Управління МВС України в Полтавській області листом №36/213 звернулося до виконавчого комітету Полтавської міської ради з проханнями прийняти на баланс зазначений житловий будинок (т. 1 а. с. 126).

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 25.12.1996 р. № 401 прийнято у власність першого відповідача 46-квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями обласного відділення Ощадбанку, кімнатами для приїжджих АТ "Соняшник", офісами СП "Авіс" і ТОВ "Альфа ЛТД" по вул. Сінна, 8/1 (т. 1 а. с. 127).

30.12.2000 р. нежитлові приміщення (літ А-5) по вул. Сінна, 8/1 поставлені позивачем на свій баланс та знаходяться на його балансі по теперішній час, що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів та нематеріальних активів № 1749 від 30.12.2000 р., довідкою від 12.12.2011 р. (т. 1 а. с. 34, 122-124).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у 2010 році звертався до виконавчого комітету Полтавської міської ради та другого відповідача з проханням оформити за ним права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1.

На звернення позивача другий відповідач листом від 19.08.2010 р. повідомив про неможливість проведення державної реєстрації права власності в зв'язку з ненаданням жодного правовстановлюючого документу, на підставі якого проводиться реєстрація права власності на нерухоме майно, передбаченого Додатком № 1 до п. 2.1 розділу II Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. (т. 1 а. с. 29).

Крім того, виконавчий комітет Полтавської міської ради листом від 27.09.2010р. на звернення позивача також повідомив про неможливість видачі позивачеві свідоцтва про право власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, в зв'язку ненаданням позивачем жодного документу, передбаченого п. 6.1 Тимчасового положення № 7/5 від 07.02.2002 р. (т. 1 а. с. 30).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він постійно використовує вищевказане нерухоме майно, яке знаходиться на балансі його філії, а тому право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовною заявою про визнання за ним права власності на нежитлові приміщення в жилому будинку (літ. А-5), розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1, загальною площею 253,8 м. кв., та зобов'язання відповідачів видати свідоцтво на право власності і провести державну реєстрацію права власності щодо вказаного майна за позивачем на підставі ст. ст. 321, 328-331, 392 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з приписів ст. ст. 44, 153, 430, 431, 432 Цивільного кодексу УРСР, а саме недоведеності позивачем факту укладення договору дольової участі в будівництві спірного приміщення чи договору спільної діяльності, або будь-якого іншого договору щодо придбання позивачем у власність спірного приміщення. Зокрема, суд не прийняв до уваги як докази права власності на спірне майно надані позивачем листи, акти, відомості, протоколи передачі будівельно-монтажних робіт платіжні та інші документи. Висновки суду ґрунтуються на недоведеності первісними бухгалтерськими документами факту оплати позивачем вартості будівництва, факту набуття спірного приміщення у власність за результатом виготовлення чи створення його позивачем, передачі спірного приміщення позивачу саме у власність, відсутності реєстрації спірного вбудованого приміщення у встановленому законом порядку. Посилання позивача на постановлення спірного приміщення на баланс його філії, суд визнав недостатнім доказом набуття права власності на спірне майно у встановленому законом порядку.

Проте, колегія суддів не погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду та вважає їх такими, що не повністю відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства, їм не надана правильна та належна правова оцінка. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.

До спірних правовідносин застосовуються положення Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент будівництва житлового будинку та виникнення між сторонами спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 4 ЦК Української РСР цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать: внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Згідно з ч. 2 ст. 151 ЦК Української РСР зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

За приписами ст. 153 ЦК Української РСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 ЦК Української РСР якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується наданими позивачем доказами, між АТ "Ощадбанк" та Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі -третя особа) було досягнуто згоди на будівництво центрального відділення АТ „Ощадбанк" на першому поверсі жилого будинку по вул. Зигіна, 3 на підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 24.10.1990 р. № 492.

На підставі зазначеного рішення та домовленості між сторонами, зокрема, на виконання листів третьої особи, позивач систематично вносив грошові кошти у вигляді дольового внеску на будівництво житлового будинку згідно з наданими замовником будівництва розрахунками.

В підтвердження внесення грошових коштів та дольової участі в будівництві вказаного приміщення позивачем надано до суду апеляційної інстанції копії листів третьої особи, розрахунку вартості вбудованого приміщення, актів, рахунків-фактури, платіжних доручень, довідки. Обґрунтовуючи неможливість подання зазначених документів до суду першої інстанції, позивач у листі № 26/222 від 24.04.2012 р. зазначає, що пошук цих документів здійснювався постійно, однак оскільки вони не виготовлялися та не реєструвалися в електронному вигляді, мають значну давність та зберігаються в архівах АТ "Ощадбанк", що неодноразово переміщалися, у позивача була відсутня можливість їх подання суду першої інстанції.

Розглянувши надані позивачем докази, колегія суддів вважає, що зазначені документи мають істотне значення для справи, оскільки підтверджують існування між сторонами правовідносин з будівництва жилого будинку з вбудованими приміщеннями Ощадбанку. Враховуючи те, що позивач обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції, зазначені документи приймаються судом в якості належних та допустимих доказів на підставі приписів ст. ст. 34, 101 ГПК України.

Так, у наданих суду апеляційної інстанції листах третя особа підтверджує залишок коштів позивача на дольову участь в будівництві станом на різні періоди часу, просить внести грошові кошти на будівництво об'єкту у визначених розмірах, підтверджує внесення банком грошових коштів із зазначенням дати їх внесення, просить придбати за свій рахунок необхідні для офісу ощадбанку матеріали згідно протоколу тощо.

Акти приймання виконаних будівельно-монтажних робіт за лютий 1996 р. -квітень 1997 р., акт на виконання електромонтажних робіт, акт на виконані роботи по електромонтажу та телефонізації за січень-лютий 1996 р. також підтверджують те, що позивач приймав участь у будівництві об'єкту. Надані копії платіжних доручень, рахунків та рахунків-фактур підтверджують здійснення позивачем оплати за виконані роботи по будівництву та ремонту приміщень.

Крім того, у зв'язку із зниженням темпів будівництва вказаного приміщення та подальшим самостійним виконанням будівельно-монтажних робіт позивачем, між ним та замовником будівництва 06.07.1995 р. підписано протокол передачі будівельно-монтажних робіт по вбудованим приміщенням офісу в житловому будинку, а 28.03.1996 р. між тими ж сторонами підписано акт про відсутність претензій з питань фінансування та виконання робіт по влаштуванню вищевказаного приміщення центрального відділення АТ „Ощадбанк", що свідчить про досягнення між сторонами згоди по будівництву спірного об'єкту. Зазначені документи надавались до суду першої інстанції, проте судом не була надана їм належна правова оцінка.

Листом № 36/18 від 21.01.2004 р. третя особа підтвердила, що відшкодування витрат на будівництво вищевказаних вбудованих приміщень дійсно здійснювалось позивачем, який вносив кошти на будівництво згідно з наданими замовником будівництва розрахунками, що підтверджується листами, актами, відомостями та іншими документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проаналізувавши надані позивачем докази та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про доведеність позивачем факту оплати вартості будівництва, приймання участі у здійсненні будівництва, досягнення між сторонами згоди по будівництву об'єкту та набуття у власність спірного нежитлового приміщення в жилому будинку (літ. А-5), розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1.

В оскаржуваному рішенні суд зазначає про ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів на підтвердження права власності, а також відсутність укладеного між позивачем та замовником будівництва договору дольової участі в будівництві вказаного приміщення.

Як зазначає позивач, на його запит від 12.07.2007 р. щодо надання документів по будівництву житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Сінній, 8/1 в м. Полтаві Управління МВС України в Полтавській області повідомило, що вказані документи відсутні через закінчення нормативних термінів їх зберігання.

При цьому, відсутність бухгалтерських документів з причин закінчення строків зберігання цих документів пояснюється положеннями Переліку документів з зазначенням строків зберігання Державного банку СРСР установ і організацій його системи. А відсутність укладеного між сторонами договору дольової участі у будівництві, а також інших договорів, на що звертає увагу суд першої інстанції, колегія суддів не вважає безумовною підставою для відмови у визнанні права власності на об'єкт будівництва.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно довідки другого відповідача від 14.10.1996 р. по даним технічної інвентаризації новозбудованої будівлі в м.Полтава по вул. Зигіна, 3 обліковується приміщення „Ощадбанк" площею 241.4 м. кв.

Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 21.11.1996 р., затвердженим рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів № 374 від 27.11.1996 р., 46-квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями Обласного відділення Ощадбанку, кімнатами для приїжджих АТ "Соняшник", офісами СП "Авіс" і ТОВ "Альфа-ЛТД", розташований за будівельною адресою: м.Полтава, вул. Зигіна, 3, поштовою адресою: м. Полтава, вул. Сінна. 8/1, прийнято в експлуатацію.

Крім того, окремим Актом державної приймальної комісії від 21.11.1996 р., затвердженим рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів № 377 від 27.11.1996 р., приміщення центрального відділення АТ "Ощадбанк", розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1, також було прийнято в експлуатацію.

В подальшому листом № 36/213 від 12.12.1996 р. третя особа звернулась до першого відповідача з проханням вирішити питання стосовно прийняття на баланс закінченого будівництвом будинку за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 401 від 25.12.1996 р. прийнято у власність першого відповідача 46-квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями Обласного відділення Ощадбанку, кімнатами для приїжджих АТ "Соняшник", офісами СП "Авіс" і ТОВ "Альфа-ЛТД" по вул. Сінна. 8/1; зобов'язано госпрозрахункову житлово-експлуатаційну дільницю №6 прийняти на баланс зазначений житловий будинок, крім приміщень Обласного відділення Ощадбанку, кімнат для приїжджих АТ "Соняшник", офісів СП "Авіс" і ТОВ "Альфа-ЛТД", квартир № НОМЕР_1, НОМЕР_2, які належать на правах особистої власності громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4; вказаним юридичним та фізичним особам вказано про необхідність укладення угод з ГЖЕД-6 на технічне обслуговування.

Суд першої інстанції визнав належним доказом лист Управління майном комунальної власності міста від 16.02.2012 р. про відсутність відомостей стосовно відчуження нежитлових приміщень по вул. Сінній, 8/1, але в той же час не прийняв як належний доказ лист Управління майном комунальної власності міста від 13.12.2006 р., в якому зазначено про те, що будівля по вул. Сінній, 8/1 взагалі не належить до власності територіальної громади міста, аргументуючи це лише тим, що вищевказане рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради не було визнано недійсним та не надано доказів передачі приміщення позивачеві.

Колегія суддів вважає, що рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради № 401 від 25.12.1996 р. про прийняття у власність першого відповідача вищезазначеного об'єкту, не є тим правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що реєстрація та порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюється на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р.

Вирішуючи питання про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, апеляційним господарським судом ухвалою від 03.04.2012 р. за клопотанням позивача було витребувано у першого відповідача рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від № 377 від 27.11.1996 р., яким затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту; рішення виконавчого комітету Полтавської обласної ради від 28.04.1980 р. "Про умови і термін передачі міським радам житлового фонду, який належить відомствам і установам"; клопотання УМВС України в Полтавській області № 01-25/9007 від 13.12.1996 р.; рішення другої сесії міської ради дванадцятого скликання від 28.01.1995 р. щодо часткової передачі прав власника міського виконавчого комітету; лист регіонального відділення Фонду державного майна № 05/315 від 04.04.1995 р., які є додатками до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради № 401 від 25.12.1996 р. та на підставі яких було прийнято у власність житловий будинок з вбудованими приміщеннями у м. Полтаві по вул. Сінна, 8/1.

Із наданих першим відповідачем документів вбачається про приймання приміщень Ощадбанку в експлуатацію та затвердження відповідних актів. При цьому, правовстановлюючих доказів на підтвердження права власності на спірний об'єкт за будь-якою іншою особою, в матеріалах справи не міститься, про що вбачається із витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 23.04.2012 р.

Як зазначає позивач, починаючи з листопада 1996 року і до теперішнього часу вказане нерухоме майно постійно використовується позивачем для розміщення відділення банку. Доказами будівництва позивачем вказаного приміщення, неодноразового здійснення поточного та капітального ремонту за рахунок власних коштів є господарські договори та інша документація, що міститься у матеріалах справи. На даний час нежитлове приміщення в жилому будинку (літ. А-5), розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1, загальною площею 253,8 кв. м. обліковується на балансі позивача.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка № 842 від 27.01.2003 р. про те, що земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Сінна. 8/1, площею 241 кв. м.. присвоєно кадастровий номер 5310136400:14:005:0054. Землекористувачем визначено саме філію - Полтавське обласне управління АТ „Ощадбанк".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про доведеність позивачем виникнення та набуття права власності на нежитлове приміщення в жилому будинку (літ. А-5), розташованому за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1.

За приписами статей 316, 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

За приписами статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 2 статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання за ним його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення в житловому будинку (літ. А-5), розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1, загальною площею 253,8 м. кв., в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Щодо вимог позивача про зобов'язання першого відповідача видати свідоцтво про право власності на вищевказану нежитлову будівлю та зобов'язання другого відповідача здійснити державну реєстрацію права власності за позивачем на нежитлові приміщення, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону та п. 10 Додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р., державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна проводиться, зокрема, на підставі рішень судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, що набрали законної сили.

Відповідно до п. 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема, фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна.

Враховуючи те, що рішення про визнання права власності є самостійною і достатньою підставою для реєстрації права власності, то вимога про зобов'язання видати свідоцтво про право власності є необґрунтованою.

При цьому, колегія суддів не вбачає правових підстав для зобов'язання другого відповідача здійснити державну реєстрацію права власності за позивачем, оскільки зазначена вимога позивача є передчасною. Рішення про визнання за позивачем права власності на вищезазначену нежитлову будівлю не набрало законної сили, а тому порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача органами БТІ не вбачається. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази відмови другого відповідача у здійсненні державної реєстрації права власності за позивачем на даний час, а тому підстави для зобов'язання другого відповідача здійснити державну реєстрацію права власності за позивачем відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 16 лютого 2012 року у справі №18/3665/11 в частині відмови у визнанні права власності прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, та з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню в зазначеній частині, а апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.2012 р. скасувати частково в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності. В цій частині прийняти нове рішення, яким визнати за публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, код 00032129) право власності на нежитлові приміщення в житловому будинку (літ. А-5), розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 8/1, загальною площею 253,8 м. кв.

В решті рішення залишити без змін.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Тихий П.В.

Повний текст постанови по справі підписаний 26 квітня 2012 року.