КОПІЯ

Справа № 11-559/ 2007 року                               Головуючий в 1-й інстанції Пічугіна И.О.

Категорія ст. 121 ч. 2 КК України                                      Доповідач Суслов М.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2007 року   Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

Головуючого Ковтуна В.П.,

суддів Суслова М.І., Лінника П.О.,

з участю прокурора Драча І.В..,

захисника ОСОБА_4. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_4. в інтересах засудженої ОСОБА_1. на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 28 червня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з професійно-технічною освітою, розлучену, не працюючу, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судиму, -

засуджено за ст. 121 ч.2 КК України з застосуванням ст.. 69 КК України на 5 років позбавлення

волі.

Вона перебуває на підписці про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 3872 грн. 17 коп. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди.

Доля речових доказів вірішена у відповідності до ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_1. засуджено за те, що вона 7 жовтня 2006 року, біля 19 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у квартирі громадянина ОСОБА_3по АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли через її небажання вийти з квартири власника, умисно побила його, заподіявши потерпілому ОСОБА_3. тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер.

В своїй апеляції захисник ОСОБА_4. в інтересах засудженої просить вирок суду змінити, а дії засудженої перекваліфікувати на ст.. 124 КК України та звільнити її відбування покарання на підставі Закону України „Про амністію" , оскільки у неї на утриманні є одна неповнолітня дитина. При цьому він посилається на його незаконність та необґрунтованість, стверджує, що причиною конфлікту стала неправомірна поведінка потерпілого, від якого захищалась засуджена і що викликало у неї психічний розлад, в даній обстановці вона могла не усвідомлювати помилковості свого припущення про реальність на неї нападу, активно чинила опір, перевищивши межі захисту, що дозволяється в умовах відповідного посягання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, захисника засудженої та її самої на підтримку доводів апеляції, потерпілого на їх заперечення, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати

знаходить:

апеляцію захисника в інтересах засудженої як таку, що задоволенню не підлягає.

Вина ОСОБА_1. у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

2

Так, в суді засуджена вину не визнала і показала, що дійсно у вказаний день вживала алкогольні напої, а близько 18 год. побачила потерпілого з великою господарською сумкою та вирішила йому допомогти, на що останній погодився. Зайшовши до кухні і залишивши там сумку, і розмові з нею потерпілий запропонував їй випити спиртного, на що вона погодилась. Випивши ю дві склянки горілки, поведінка ОСОБА_3змінилась, він став агресивним, а тому вона злякалась та почала збиратись додому. Однак ОСОБА_3підійшовши до неї та запропонував задоволити його статеву пристрасть неприродним способом. Злякавшись, вона відпихнула його ногою в живіт, від чого він впав спиною на газову плиту. В цей час повернулась до ОСОБА_3побачила в його руках ніж, а тому почала сильно кричати. На цей крик прибігла сусідка потерпілого. Близько 3 год. 30 хв. 8 жовтня 2006 року їй стало погано, а тому вважає, що ОСОБА_3. міг, з метою вступу з нею у статеві стосунки, підсипати їй щось в горілку.

Однак невизнання вини засудженою спростовуються поясненнями самого потерпілого ОСОБА_3., як він дав на досудовому слідстві, а також потерпілого ОСОБА_2., свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_5., ОСОБА_9., з яких вбачаються обставини перебування засудженої в квартирі потерпілого, нанесення нею ОСОБА_3. тілесних ушкоджень, які призвели до смерті останнього.

Об'єктивно вина останньої підтверджуються висновком судово-медичної експертизи, згідно якої у ОСОБА_3виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких, а смерть потерпілого настала внаслідок закритої травми живота, яка супроводжувалась розривом 12-палої кишки, розривом підшлункової залози і ускладнилась гіпостатичною пневмонією, поліогранною недостатністю, і які в сукупності з наведеними у вироку доказами та іншими матеріалами кримінальної справи переконують апеляційну інстанцію в обґрунтованості вини ОСОБА_1. у вчиненому злочині з вірною кваліфікацією скоєного за ст. 121 ч. 2 КК України.

Доводи захисника про те, що його підзахисна під час заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень перевищила межі необхідної оборони не узгоджуються з поясненнями потерпілого і свідків, не ґрунтуються на інших добутих досудовим слідством і перепровірених при розгляді справи доказах та спростовуються висновками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3про наявність в останнього значної кількості внутрішніх травм живота і грудної клітки, які в своїй сукупності переконують апеляційну інстанцію про їх умисне спричинення нападником, а не захистом від будь-яких посягань потерпілого.

Міра покарання ОСОБА_1. обрана згідно вимог ст. ст. 50 і 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особистості винної та конкретних обставин по справі.

При обранні покарання суд врахував всі обставини, що пом'якшують його.

Підстав для зміни вироку та пом'якшення покарання немає.

З врахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

вирок Шепетівського міськрайонного суду від 28 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію захисника в інтересах засудженої - без задоволення.