УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 р. Справа № 152510/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Ніколіна В.В., Старунського Д.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування рішення сільської ради, -

встановив:

04 травня 2011 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - Шевченківської сільської ради у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати рішення четвертої сесії шостого скликання Шевченківської сільської ради від 25.03.2011 року № 75-4/2011 «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_3».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він являється єдиним спадкоємцем по заповіту майна її баби ОСОБА_4, яка померла у 2007 році. Земельні ділянки площею 0,06 га по АДРЕСА_1 та 0,15 га в АДРЕСА_2 перебували у користуванні її баби ОСОБА_4, згідно рішення Шевченківської сільської ради від 21.12.1993 року. Після смерті баби, позивач подав до Шевченківської сільської ради заяву про надання йому у власність вказаних вище земельних ділянок, які рішенням сільської ради від 21.12.2010 року № 14-2/2010 передано йому у власність для ведення особистого селянського господарства. Однак, за результатами розгляду протесту Долинської міжрайонної прокуратури, рішенням сільради від 24.01.2011 року № 56-3/2010 вищезазначене рішення було скасоване та рішенням четвертої сесії шостого скликання Шевченківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 25.03.2011 року № 75-4/2011 «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_3» було вирішено передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку в селі Шевченкове для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 площею 0,15 га. Вважаючи, що рішення Шевченківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 25.03.2011 року № 75-4/2011 «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_3» є не законними, та таким, що порушує його права на землю, позивач просив його скасувати.

В процесі судового розгляду, ухвалою суду першої інстанції до участі в справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Постановою Долинського районного суду від 01.11.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а саме, не взято до уваги те, що позивачу спірні земельні ділянки вже надавались у власність рішеннями відповідача, однак у подальшому необґрунтовано та незаконно визнані такими, що втратили чинність. Відповідачем не представлено жодних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення від 25.03.2011 року та не доведено беззаперечного факту користування спірною земельною ділянкою ОСОБА_3. Просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи те, що усі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час та місце, у відповідності до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд даної справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Шевченківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області № 1044-19/09 від 08.06.2009 року надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на збір матеріалів погодження місця розташування земельних ділянок в АДРЕСА_2 площею 0,15 га, АДРЕСА_3 площею 0,30 га та АДРЕСА_4 площею 0,20 га в с. Шевченкове для ведення особистого селянського господарства (а.с. 79).

Розпорядженням сільського голови с. Шевченкове № 5-Р від 12.06.2009 року, яке видане за результатами розгляду заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 11.06.2009 року, дію вказаного вище рішення зупинено та скликано позачергову сесію для повторного вирішення питання про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельних ділянок (а.с. 78).

Рішенням Шевченківської сільської ради № 1073-20/09 від 25.06.2009 року «Про розгляд заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3», визнано таким, що втратило чинність рішення Шевченківської сільської ради № 1044-19/09 від 08.06.2009 року (а.с. 77).

Згідно з рішенням Шевченківської сільської ради № 14-2/2010 від 21.12.2010 року «Про повторний розгляд заяв громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3», відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у передачі їм у власність земельних ділянок в АДРЕСА_1 /біля господарства ОСОБА_5/ та в АДРЕСА_2, що були в користуванні померлої матері ОСОБА_4. Передано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку в АДРЕСА_1 /біля господарства ОСОБА_5/ площею 0,06 га та в АДРЕСА_2 площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 11).

Рішенням Шевченківської сільської ради № 56-3/2010 від 24.01.2011 року «Про розгляд протесту Долинської міжрайонної прокуратури на рішення с/р від 21.12.2010 року «Про повторний розгляд заяв громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3», визнано таким, що втратило чинність рішення сільської ради № 14-2/2010 від 21.12.2010 року «Про повторний розгляд заяв громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3» (а.с. 13).

Відповідно до рішення Шевченківської сільської ради № 75-4/2011 року від 25.03.2011 року «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_3», передано у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку в с. Шевченкове для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 пл. 0,15 га (а.с. 49).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні уточнених позовних вимог виходив з того, що рішення Шевченківської сільської ради № 75-4/2011 від 25.03.2011 року є правомірними, обґрунтованим та таким, що відповідає чинним нормативно-правовим актам, оскільки прийняте на пленарному засіданні сільської ради після обговорення більшістю голосів, з дотриманням вимог ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», а тому підстав для його скасування немає.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч.ч. 2-3 цієї статті, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 ЗК України, частиною 6 якої передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

З аналізу наведених правових положень випливає, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки із земель комунальної власності, зокрема на підставі рішень сільських, селищних, міських рад. Право власності на земельну ділянку в результаті такого набуття, посвідчується державним актом та виникає з моменту державної реєстрації в установленому порядку. При цьому, передача земельних ділянок у приватну власність із земель комунальної власності, що перебувають у користування інших осіб, здійснюється після вилучення земельної ділянки з користування.

Із матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що рішеннями Шевченківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області № 1044-19/09 від 08.06.2009 року та № 14-2/2010 від 21.12.2010 року позивачу надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування та передано у власність, зокрема земельну ділянку в АДРЕСА_2 в с. Шевченкове площею 0,15 га (а.с. 11, 79).

Однак, рішеннями Шевченківської сільської ради № 1073-20/09 від 25.06.2009 року «Про розгляд заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3» та № 56-3/2010 від 24.01.2011 року «Про розгляд протесту Долинської міжрайонної прокуратури на рішення с/р від 21.12.2010 року «Про повторний розгляд заяв громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3», вказані вище рішення визнані такими, що втратили чинність (а.с. 11, 13).

Рішенням Шевченківської сільської ради № 75-4/2011 року від 25.03.2011 року «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_3», земельну ділянку в с. Шевченкове для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 с. Шевченкове площею 0,15 га, передано у власність гр. ОСОБА_3 (а.с. 49).

З наведених вище обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів, суд апеляційної інстанції вбачає, що на момент прийняття відповідачем рішення № 75-4/2011 року від 25.03.2011 року та передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки в АДРЕСА_2 в с. Шевченкове, спірна земельна ділянка не була обтяжена правом користування або правом приватної власності позивача чи інших осіб.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що рішення Шевченківської сільської ради, якими відповідач скасував свої попередні рішення про надання позивачу дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування та про передачу йому у приватну власність, зокрема земельної ділянки в АДРЕСА_2 в с. Шевченкове площею 0,15 га, в установленому порядку не оскаржені та не скасовані, а тому є чинним та підлягають обов'язковому виконанню на відповідній території.

З наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 вбачається, що земельною ділянкою, яка розташована в АДРЕСА_2, до 2007 року користувалась ОСОБА_3 спільно зі свою матір'ю - ОСОБА_4 до 2007 року. Після смерті в 2007 році ОСОБА_4, ОСОБА_3 продовжує користуватися даною земельною ділянкою по даний час (а.с. 69-76).

Разом з цим, ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів, які б підтверджували факт користування нею земельною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_2 в с. Шевченкове площею 0,15 га.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги те, що рішеннями відповідача спірна земельна ділянка була надана у приватну власність позивачу, однак дані рішення були незаконно визнані нечинними, оскільки позивачем у розглядуваному адміністративному позові оскаржується тільки рішення Шевченківської сільської ради № 75-4/2011 року від 25.03.2011 року «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_3». Рішення Шевченківської сільської ради № 1073-20/09 від 25.06.2009 року «Про розгляд заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3» та № 56-3/2010 від 24.01.2011 року «Про розгляд протесту Долинської міжрайонної прокуратури на рішення с/р від 21.12.2010 року «Про повторний розгляд заяв громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3» не є предметом розгляду у даній справі, а тому правомірність їх прийняття під час розгляду цієї справи, судом перевірена бути не може.

Помилковим є також посилання позивача на те, що він має право на передачу спірної земельної ділянки у приватну власність на підставі заповіту, оскільки громадяни України вправі розпоряджатися лише тими земельними ділянками, які знаходяться в їхній приватній власності. Оскільки ОСОБА_4 своє право на приватизацію земельної ділянки в АДРЕСА_2 не реалізувала та в установленому законом порядку державний акт не отримала, підстав для охоплення спірної земельної ділянки заповітом ОСОБА_4 немає.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що оскаржуване позивачем рішення Шевченківської сільської ради № 75-4/2011 року від 25.03.2011 року «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_3», прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстав для його скасування суд не вбачає.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2011 року по справі № 2а-2616/11/0906 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.В. Ніколін

Д.М. Старунський

с