Головуючий у 1 інстанції - Попревич В.М.

                                                                                     Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.            

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 Постанова

Іменем України

10 червня 2008 року                                                       справа № 22-а-4759/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                             Сіваченка І.В.

суддів                                                    Василенко Л.А., Дяченко С.П.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулася до суду з цим позовом.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона з 27.11.2001 року проходить військову службу в військовій частині А-3406. За цей період служби вона знаходиться на всіх видах забезпечення (в тому числі і продовольчого) в Військовій частині А 3406. Через незадовільне продовольче забезпечення з 27.11.2001 року до 31.12.2006 року утворилась заборгованість за продовольче забезпечення, вартість якого складає 15852 грн. 65 коп.

Позивач просила суд визнати незаконними дії відповідача, яка виразилася в невиплаті йому компенсації за продовольче забезпечення та зобов'язати відповідача провести виплату грошової компенсації за продовольче забезпечення в розмірі 15852 грн. 65 коп.

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 30 березня 2008 року позов було задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, військова частина А 3406 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Позивач з 2001 року проходить дійсну військову службу в військовій частині А-3406 на посаді бухгалтера, де і знаходиться на продовольчому та фінансовому забезпеченні.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Суд першої інстанції застосував цю норму, задовольняючи позов, не врахувавши дію закону у часі.

Так, відповідно до ч.2 ст. 9 Закону № 2011, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Проте дія частини другої статті 9 Закону № 2011 була призупинена в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців) на підставі Законів N 1459-III від 17.02.2000 р. "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" (із змінами, внесеними Законами України N 1577-III від 23.03.2000 р., N 2463-III від 29.05.2001 р., N 3111-III від 07.03.2002 р.).

Зупинення дії закону не дає права його застосовувати.

Слід зазначити, що Закон України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" не визнаний неконституційним в цій частині Конституційним Судом України.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1. стосуються компенсації замість продовольчого забезпечення за період з листопада 2001 року по 31.12.2006 року (тобто, коли матеріальне законодавство в цей час було зупинено), вони (позовні вимоги) задоволенню не підлягають.

            Зміни в законодавстві до спірних правовідносин відношення не мають.

Посилання суду першої інстанції на постанову КМУ „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань" №426 від 29.03.2002 року (далі - постанова № 426) не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Зазначеною постановою № 426 затверджено нові норми харчування військовослужбовців, які не зупинялись Законом України „Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року.

Згідно примітки №1,6 до постанови № 426 „харчуванням забезпечуються військовослужбовці офіцерського складу, прапорщики, мічмани і військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом...", разом з тим право на харчування за рахунок держави мають військовослужбовці офіцерського складу, прапорщики, мічмани і військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, працівники авіації МНС, які постійно працюють на аеродромах, полігонах, технічних і стартових позиціях і безпосередньо обслуговують літальні апарати (літаки, вертольоту планери, екраноплани, мотодельтаплани тощо) та забезпечують їх польоти...".

Таким чином, в Постанові КМУ №426 згідно до примітки №1 немає згадки про грошову компенсацію за продовольче забезпечення. Тому продовольчий пайок, видачу якого призупинено, та добова вартість норм харчування різні за своїм поняттям та мають різне правове обґрунтування.

Згідно ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України" в редакції від 05.10.2000 року, держава забезпечує соціальний та правовий захист військовослужбовців та осіб звільнених в запас, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансового, речового, продовольчого та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються КМУ і враховують характер службової діяльності.

В даному випадку під поняттям "характер службової діяльності" передбачаються умови, в яких знаходяться військовослужбовці льотних, морських, підводних екіпажів та обслуг, які безпосередньо знаходяться на аеродромах, суднах, в лікувально-медичних закладах, та яких держава зобов'язана забезпечувати харчуванням в своїх їдальнях, що передбачено Постановою КМУ №426 (а не видачею пайків чи грошовою компенсацією замість них). Не забезпечення харчуванням через їдальні унеможливлює даним категоріями військовослужбовців повне та якісне виконання своїх службових обов'язків.

Крім того, в примітці №6 до норми №1 постанови КМУ №426 вказано, що „військовослужбовці офіцерського складу, прапорщики, мічмани та військовослужбовці рядового, сержантського старшинського складу, які проходять службу за контрактом, під час перебування їх у польових умовах та в інших випадках у разі відсутності підприємств громадського харчування можуть забезпечуватися харчуванням через їдальні військових частин за загальновійськовою нормою №1 за плату в сумі, що відповідає розрахунку його вартості".

Постановою КМУ №426 або іншими актами законодавства не передбачена видача продовольчих пайків або грошової компенсації замість них на підставі вартості добової норми харчування №1 (загальновійськова).

З огляду на вище викладене, місцевий суд помилково задовольнив вимоги позивача і зобов'язав військову частину виплатити відповідачу компенсацію за не отриманий продовольчий пайок на підставі вартості добової норми харчування №1 (загальновійськова) .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права в частині задоволення позову, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини А 3406 Міністерства оборони України - задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Донецька від 30 березня 2007 року у справі № 2-1536/07 - скасувати.

В задоволені позову ОСОБА_1 до військової частини А 3406 «про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

            Головуючий:                                                                                 

            Судді: