ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.06р.

Справа № 6/382-06

За позовом  Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ", м.Харків 

до  Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",Дніпропетровська область, м.Нікополь 

про стягнення  11 364,79 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача Катріх О.Б. довіреність № 27-юр. від 21.04.2006 р.

Від відповідача   Аржанухін В.Л. довіренність №41-4016 від 22.05.2006 р. 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява та заява про зменшення позовних вимог Приватної промислової торговельної фірми “ЮСІ”, м.Харків–далі по тексту–позивача до Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, Дніпропетровська область, м.Нікополь–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 11 210,00 грн. основного боргу на підставі умов договору поставки товару  № 339/310 від 31.01.2006 р. та Специфікації № 1 до нього.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь                             112,10 грн. держмита і 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи  надав, позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що відповідно до п.п.2.2 та 2.4 умов вищеназваного договору відповідач повинен оплатити отриманий ним від позивача товар на протязі 10 банківських днів від дня отримання від позивача рахунку-фактури на даний товар, а позивач не надав доказів отримання відповідачем рахунку-фактури, у зв’язку з чим строк оплати отриманого відповідачем від позивача товару не настав.

12.08.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено  до 21.09.2006 р. у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший строк.

21.09.2006 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами  на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

          

          31.01.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару  № 339/310 та підписано Специфікацію № 1 до нього, у відповідності з п.1.1 якого позивач на підставі довіреності відповідача серії ЯЛУ № 376118 від 04.04.2006 р. по видатковій накладній № БК-1-0002512/1 від 06.04.2006 р. на суму 11 210,00 грн. передав повноважному представнику відповідача товар на загальну суму 11 210,00 грн., який відповідач отримав, але в порушення п.2.2 умов вищеназваного договору на протязі 10 банківських днів від дня отримання товару, тобто до 20.04.2006 р., не виконав взяті на себе зобов’язання і не оплатив отриманий від позивача товар, у зв’язку з чим позивач 03.06.2006 р. звернувся до відповідача з претензією, яку відповідач отримав 06.06.2006 р., але залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій він просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 11 210,00 грн. основного боргу.  

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь                             112,10 грн. держмита і 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 11 210,00 грн. повністю підтверджується матеріалами справи у вигляді договору   поставки товару № 339/310 від 31.01.2006 р. та Специфікації № 1 до нього, довіреністю  відповідача на отримання від позивача товару на оспорювану суму, видатковою накладною про отримання відповідачем від позивача  товару на оспорювану суму та проти суми боргу не заперечує і відповідач у відзиві на позов.

Оскільки на день розгляду справи у суді  відзив на позов і розрахунок позову по основній сумі боргу, що становить 11 210,00 грн., відповідачем по суті документально не оспорено та не спростовано, то клопотання позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 11 210,00 грн.  слід визнати обґрунтованим і таким, що підлягає  задоволенню в повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача, про стягнення з відповідача на його користь                           112,10 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими

Заперечення відповідача що відповідно до п.п.2.2 та 2.4 умов вищеназваного договору відповідач повинен оплатити отриманий ним від позивача товар на протязі 10 банківських днів від дня отримання від позивача рахунку-фактури на даний товар-тобто до 20.04.2006 р., а позивач не надав доказів отримання відповідачем від позивача  рахунку-фактури, у зв’язку з чим строк оплати отриманого відповідачем від позивача товару не настав, суд не може прийняти до уваги, так як дані заперечення протирічять п.2.2 умов вищеназваного договору, який передбачає оплату відповідачем отриманого від позивача товару на протязі 10 банківських дня з дня отримання товару без посилання про надання позивачем рахунку-фактури на оплату, тобто відповідач взяв на себе зобов’язання оплатити отриманий ним від позивача товар до 20.04.2006 р., але не оплатив чим порушив взяті на себе зобов’язання.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526 Цивільного кодексу України, ст. ст.33,34,49,82-85,87,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, 53213, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 310,                                  (р/р 2600930129101 в АБ „Кредит-Дніпро”, м.Дніпропетровська, МФО 305749, код ЄДРПОУ 00186520) на користь Приватної промислової торговельної фірми “ЮСІ”, 61036, м.Харків, вул. Дизельна, 3/5, (р/р 26003300178 в АКБ „Меркурій”, МФО 351663, код ЄДРПОУ 21178268) 11 210 (одинадцять тисяч двісті десять) гривень 00 коп. боргу, 112 (сто дванадцять) гривень 10 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано - 25.09.2006 р.