АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа №2029/2-365/11

Провадження № 22ц/2090/194/2012 Головуючий 1 інст. -Лігус С.М.

Категорія: договірні Доповідач - Гуцал Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 квітня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Гуцал Л.В.,

суддів -Коростійової В.І., Ізмайлової Г.Н.,

за участю секретаря - Чабан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 13 вересня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

6 вересня 2010 року ПАТ «УкрСиббанк»звернувся до суду з зазначеним позовом. Після уточнення позовних вимог просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 11338924000 від 24 квітня 2008 року з відповідачів солідарно у розмірі 52 632,19 доларів США, в гривневому еквіваленті на день розгляду справи та понесені позивачем судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 13 вересня 2011 року позов задоволено -з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»стягнуто заборгованість в сумі 52632, 19 доларів США, що по курсу НБУ станом на 12 вересня 2011 року складало 419599 грн. 61 коп. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права і ухвалити нове рішення, яким частково відмовити у позові в частині стягнення всієї суми не сплаченого кредиту за кредитним договором № 11338924000 від 24 квітня 2008 року.

Інші особи, які брали участь у справі, рішення суду не оскаржили.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору №11338924000 від 24 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1, останній було надано кредитні кошти в сумі 45 378 доларів США до 24 квітня 2036 року зі сплатою 13 % річних (а.с.11-14). За умовами договору позичальник взяла на себе зобов'язання щомісячно сплачувати платежі в терміни встановлені графіком погашення кредиту, а також передбачені договором відсотки.

У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором було укладено договір поруки № 2723 від 24 квітня 2008 року з ОСОБА_6, договір поруки № 2724 від 24квітня 2008 року з ОСОБА_3 та договір поруки № 2722 від 24 квітня 2008 року з ОСОБА_4, які, згідно з зазначеними договорами поруки відповідають перед позивачем в тому ж обсязі, що і позичальник ОСОБА_1, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених у кредитному договорі. Порука трьох поручителів - ОСОБА_4,ОСОБА_2, та ОСОБА_3 була передбачана п.2.1 кредитного договору №11338924000 від 24 квітня 2008 року та кожен з поручителів був ознайомлений з умовами Основного договору, що передбачено п.1.2 зазначених договорів поруки (а.с.13,30-32).

ОСОБА_1 неналежним чином виконувала зобов'язання за кредитним договором № 11338924000, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 1 квітня 2011 року склав 52632,19 доларів США, що станом на 12 вересня 2011 року становило 419599,61 гривень, у тому числі: 42271,85 доларів США заборгованість за кредитом; 1885,08 доларів США прострочена заборгованість з кредитом; 7734,51 доларів США прострочена заборгованість по відсоткам; 146,28 доларів США пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 594,47 доларів США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Установивши, що ОСОБА_1 не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог банку про стягнення заборгованості за цим договором в солідарному порядку з відповідачів, як з боржника та поручителів.

Висновки суду ґрунтуються на зібраних у справі доказах та відповідають нормам матеріального права.

Посилання ОСОБА_5 на те, що частину коштів, які вона сплачувала за кредитом, банк необгрунтовано відносив на сплату не тіла кредиту, а процентів за ним, не приймаються судом до уваги, оскільки згідно п.1.6 кредитного договору сторони погодили черговість погашення грошових зобов'язань позичальника, зокрема, що погашення процентів передує погашенню суми основного боргу.

Не можна визнати обгрунтованими та такими, що спростовють висновки суду першої інстанції і посилання ОСОБА_5 на те, що внаслідок збільшення курсу долара США вона потрапила у важке матеріальне становище, умови кредитного договору, в частині надання кредиту в іноземній валюті, не відповідають загальним засадам цивільного судочинства, визначених ст.3 ЦК України.

Так, саме по собі зростання /коливання/ курсу іноземної валюти не є істотною зміною обставин, у розумінні статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору і у позичальника існувала можливість при належній турботливості та обачності передбачити в момент укладення договору можливої зміни курсу гривні України до іноземної валюти виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність вимог щодо стягнення всієї суми кредиту, а не в розмірі заборгованості за кредитом та відсотками, без попереднього вирішення питання про припинення договору термін дії якого до 2036 року, не грунтуються на законі.

Так, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором, зокрема, дострокове стягнення кредитної заборгованості належить виключно позивачеві (ч.1 ст. 20 ЦК, ст.ст.3, 4 ЦПК).

За змістом статей 1050, 1054 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту. Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред'явлення кредитодавцем вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положення статті 651 ЦК.

Не грунтуються на законі і доводи апеляційної скарги, щодо припинення договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Дані про те, що в основному зобов'язанні ОСОБА_1 за кредитним договором були зміни, які б призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителів, в матеріалах справи відсутні. Додатковою угодою №1, на яку посилається ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, було змінено графік погашення кредиту, що жодним чином не вплинуло на обсяг відповідальності поручителів.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 13 вересня 2011 року

залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законною сили.

Головуючий

Судді