Справа №2-431

2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2012 року Ленінський районний суд м .Луганська у складі:

головуючого судді Бугери О.В.,

при секретарі Тихенькій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до МКП «Жилсервіс», ТОВ «Луганськвода»про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано до суду відповідним позов. В обґрунтування позову зазначено, що в її квартирі встановлено два лічильника, які були прийняті до експлуатації та за їх показниками нею проводиться оплата послуг ТОВ «Луганськвода». 07 листопада 2008 року двома представниками відповідача ТОВ «Луганськвода»було складено акт щодо необхідності проведенні повірки лічильників. Було зазначено на необхідність за власний рахунок провести періодичну повірку засобів обліку води, встановлених в її квартирі. Вона зверталась до відповідача ТОВ «Луганськвода»з приводу повідомлення коли буде проводитись демонтаж водомірів для повірки відповідно до п.15 Правил. Але їй повідомили, що вона повинна проводити оплату повірки лічильників за власний кошт. Окрім того, починаючи з 07 листопада 2008 року відповідач ТОВ «Луганськвода»розпочав нараховувати їй до оплати за послуги водопостачання відповідно до нормативів споживання, що значно перевищує фактичне споживання води, які визначені даними лічильника. Вважала, що на момент виникнення спірних відносин в листопаді 2008 року відповідач ТОВ «Луганськвода» самостійно надавало населенню послуги та були одночасно й виробником й виконавцем з надання послуг відповідно до Правил №630, тому на її думку саме відповідач ТОВ «Луганськвода»повинно було проводити періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирного засобу обліку води за свій рахунок. Починаючи з 01.12.2009 року після укладання договору про надання послуг виконавцем послуги був визначений другий відповідач МКП «Жилсервіс». Відповідно до укладеного договору доручення між відповідачами МКП 2Жилсервіс»доручено за рахунок довірителя ТОВ «Луганськвода»вести абонентський облік, проводити облік сум платежів, вести реєстр квартирних водолічильників, здійснювати опломбування водо лічильників, надавати приписи для повірки засобів обліку. Але її заява ТОВ «Луганськводою», як виконавцем послуг, а також як повіреним за договором доручення відмовили їй в проведенні повірки засобів квартирного обліку за їх кошт, зняв лічильники з обліку, не зважаючи на те, що лічильники з моменту їх опломбування ще в 2001 році є справними та оплата проводиться відповідно до їх показників.

На думку позивача такі дії порушують її права, як споживача даної послуги, окрім того, посилалась на те, що відповідачами порушуються умови Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Правила №630, якими не передбачено обов'язок виконавців щодо нарахування суми сплати за послуги водовідведення за нормами споживання у разі не проходження вимірювальним приладом періодичної повірки. Тому вважала, що нарахування до сплати за послуги за нормативами споживання, а не за показниками лічильника є неправомірними. Зазначила, що за період з 07.11.2008 року по 01.05.2011 року показники квартирних засобів обліку становлять №0130530 (кухня) 146 куб.м., №0130543 (ванна, туалет) -187 куб.м., а всього 333 куб.м., які повністю нею оплачені, але їй неправомірно нараховано 2483 гривні 94 копійки станом на 01.04.2011 року. Враховуючи наведені обставини просила суд зобов'язати МКП «Жилсервіс», ТОВ «Луганськвода»здійснити періодичну повірку засобів обліку води, встановлених в її квартирі за адресою м.Луганськ вул.Боженка, 105а/24 за їх кошти.

Зобов'язати МКП «Жилсервіс»та ТОВ «Луганськвода»провести перерахунок оплати за надані послуги постачання холодної води за період з 07 листопада 2008 року по день встановлення ними повірених засобів води, встановлених в квартирі АДРЕСА_1, що належить позивачу. Зобов'язати МКП «Жилсервіс»та ТОВ «Луганськвода»відновити на обліку лічильники холодної води, встановлені в її квартирі за адресою АДРЕСА_1. Стягнути на її користь з МКП «Жилсервіс»та ТОВ «Луганськвода»судові витрати в сумі 45,50 гривень.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала, просила їх задовольнити, посилалась на те, що на її думку виконавцем послуги з 07.11.2008 року був відповідач ТОВ «Луганськвода». Вона зверталась до відповідача з приводу проведення повірки, але їй роз'яснили, що повірка проводиться за рахунок споживача, вона з цим не погодилась, оплату за послуги проводила відповідно до показників лічильників, встановлених в квартирі, даних про те, що лічильники не можливо використовувати немає. Повірка дотепер гне проведена. До МКП «Жилсервіс»з приводу проведення повірки не зверталась.

Представник відповідача ТОВ «Луганськвода» просив в задоволенні позову відмовити. Зазначав, що вона є лише виробниками певної послуги, а не є виконавцями. Повірка проводиться за рахунок абонента, оскільки у встановлений строк 1 місяць з дня вручення припису на проведення повірки не було проведено повірку нарахування на оплату послуги почали проводити за нормами споживання, як це передбачено законодавством. Письмові заперечення долучені до справи.

Представник відповідача МКП «Жилсервіс»проти позову заперечувала, подала письмові заперечення, що долучені до справи, посилалась на те, що вони є виконавцями послуги з 2009 року, але не зважаючи на це договором передбачено, що витрати на проведення повірки несе абонент, так саме витрати на зазначені послуги не включені до розрахунку тарифу. В подальшому представник в судове засідання не з'явився.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Закон України „Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки. Відповідно до вимог ст. 1 вказаного Закону житлово-комунальні послуги це - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; Статтею 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням, підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послу з питного водопостачання та водовідведення, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів, власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Судом встановлено, що 22 серпня 2001 року відповідно до акту було введено в експлуатацію лічильники холодної води, встановлені в квартирі позивача /а.с.7/.

26 березня 2005 року було визначено на необхідність проведення засобів обліку встановлених в квартирі /а.с.8/. 01.04.2005 року лічильники було здано для проведення повірки до ДП «Луганськстандартметрологія» та позивачем проведено оплату послуг /а.с.9,10/. Актом від 14 квітня 2005 року було введено в експлуатацію лічильники після повірки /а.с.11/.

Так само 07 листопада 2008 року представниками абонентського відділу ТОВ «Луганськвода»у присутності абонента було встановлено, що лічильники води підлягають повірці, визначено строк установки водо лічильників до 07.12.2008 року, роз'яснено, що до проведення повірки розрахунок за спожиту воду буде здійснюватись по середньому. А у разі порушення визначеного строку розрахунок суми до оплати буде проводитись згідно до норм смпоживання. /а.с.12/.

19.11.2008 року позивач звернулась до відповідача ТОВ «Луганськвода»щодо роз'яснення їй коли саме представник товариства прибуде для зняття лічильників для проведення повірки, з посиланням на вимоги ст.28 п.3 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»/а.с.13/. Але позивачу було надано роз'яснення, що оскільки водоміри не є власністю товариства їх повірка проводиться за рахунок абоненту, пояснили, що повірки та ремонт засобів обліку здійснюється спеціалістами ДП «Луганськстандартметрологія», а товариства такий вид послуг не надає. Також зазначали, що у разі не проведення повірки лічильників у встановлений приписом строк нарахування за надану послугу буде нараховуватись по нормам споживання, як це передбачено Постановою №630 від 21.07.2005 року/а.с.14-16/.

Відносини між споживачами і виконавцями послуг з водопостачання регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року та Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року. Пунктом 9 зазначених Правил встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. Засоби обліку, встановлені за рахунок споживача, беруться виконавцем на абонентський облік. Пунктом 10 Правил справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених пунктом 15 цих Правил, а саме: - у разі несправності засобів обліку води, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання; - після закінчення міжповірочного інтервалу лічильники води підлягають періодичній повірці, яка проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання. Тобто, законодавством передбачено, що справляння плати за нормативами споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається. Оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що нарахування за нормами споживання проводиться лише з підстав не проведення повірки, то такі дії не є правомірними. Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Стаття 4 ЦПК України визначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Способи захисту визначені ст.16 ЦК України. Статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Тобто, враховуючи наведене, суд вважає встановленим обставину щодо необґрунтованого нарахування позивачу за нормами споживання витрат на водопостачання, але на думку суду зазначені обставини можуть бути враховані при здійсненні захисту права позивача у разі подання позову до неї про стягнення заборгованості чи шляхом визнання дій неправомірними в цій частині. У зв'язку із зазначеним, суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту права.

У відповідності з п. 29, 32 вказаних Правил споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку, а виконавець зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування, монтаж). Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 383-р від 27 лютого 2008 року «Про затвердження плану заходів, спрямованих на реалізацію пріоритетів діяльності Кабінету міністрів України»Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27 червня 2008 року затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, п. 5.4. яких передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності. Статтею 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" встановлено, що засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці. Повірці також підлягають: - вихідні і робочі еталони метрологічних центрів та територіальних органів; - вихідні еталони підприємств і організацій; - засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час державних випробувань, державної метрологічної атестації та повірки засобів вимірювальної техніки, а також під час калібрування засобів вимірювальної техніки для інших підприємств, організацій та для фізичних осіб. Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, -власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Згідно п. 16 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 959 від 12 липня 2006 р. до складу витрат із збуту послуг з централізованого водопостачання та водовідведення включаються: 1) витрати з операційної діяльності, безпосередньо пов'язаної із збутом таких послуг, зокрема з: - оплатою праці та сплатою внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплатою службових відряджень персоналу; - оплатою інформаційної діяльності; - утриманням основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (оренда, страхування, ремонт, оплата комунальних послуг, охорона); - відрахуванням коштів банківським та іншим установам за справляння абонентської плати за такі послуги; - оплатою послуг житлово-комунальних організацій, пов'язаних із справлянням платежів за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення; - виготовленням розрахункових документів; - періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом (включаючи демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) засобів обліку води (за їх наявності), якщо зазначені засоби є власністю підприємства. Такі витрати включаються до тарифів лише для тих споживачів, що проживають у будинках, обладнаних будинковими засобами обліку, в тому числі у приватному секторі; - розрахована амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, пов'язаних із збутом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення; - амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, яка розраховується відповідно до статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Між виконавцем - МКП «Жилсервіс»та виробником - ТОВ «Луганськвода»укладено договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за умовами якого саме виконавець надає послуги споживачу -населенню, а виробник постачає виконавцю питну воду та приймає стічні води.

За умовами укладеного договору не передбачено обов'язок ТОВ «Луганськвода»проводити оплату повірки засобів обліку.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи не було доведено сторонами, що в 2008 році виконавцем послуг був ТОВ «Луганськвода», або МКП «Жилсервіс»будь-яких клопотань про забезпечення доказів в цій частині сторонами не заявлялось.

Судом було встановлено, що з 01.12.2009 року виконавцем послуги є МКП «Жилсервіс», як про свідчить укладений договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення /а.с.66-67/, а також договір доручення /а.с.63-65/. Але даних про звернення позивача до МКП «Жилсервіс»з приводу проведення повірки суду не надано.

Рішенням ВК Луганської міської ради№68/10 від 17.03.2008 року визначено МКП «Жилсервіс»переможцем конкурсу щодо визначення виконавцем житлово-комунальних послуг, в тому числі й з укладання договорів на виконання відповідних житлово-комунальних послуг. /а.с.73-74/. 26.03.2008 року між ВК Луганської міської ради та МКП «Жилсервіс»укладено договір про надання житлово-комунальних послуг, в тому числі з надання послуг з централізованого постачання холодної води /а.с.90/.

Договором доручення, що укладений між відповідачами в 2009 році п.1.1.8. було визначено, що саме ТОВ «Луганськвода»надає послугу абоненту з монтажу, демонтажу, повірки приладів обліку, але за їх рахунок. Доказів на підтвердження порядку надання послуги до 2009 року суду не надано.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець житлово-комунальних послуг здійснює розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуги та подає їх на затвердження органам місцевого самоврядування, але як вбачається з наданого відповідачем МКП «Жилсервіс»додатку до рішення ВК Луганської міської ради від 20.06.2011 року зазначені витрати не включені до тарифу на послугу з утримання будинків та прибудинкових територій /а.с.95-98/.

Окрім того, в ході розгляду справи не було встановлено обставин зняття лічильників, що належать позивачу з обліку.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню. Керуючись ст. 16 ЦК України Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України від 10 січня 2002 року N 2918-III "Про питну воду та питне водопостачання", Закону України від 11 лютого 1998 року "Про метрологію та метрологічну діяльність", Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630, Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року N 560 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", ст.ст. 3,4, 10,11, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: суддя: О.В.Бугера