Справа №2-401 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кравченко

Номер провадження 22-ц/1890/1031/12 Суддя-доповідач - Маслов

Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Криворотенка В. І., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 березня 2012 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 березня 2012 року позов задоволено.

Вирішено щомісячно стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття або зміни обставин, починаючи стягнення з 27 лютого 2012 року.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення змінити та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття або зміни обставин, починаючи стягнення з 27.02.2012 року. Вважає, що суд, встановивши наявність незадовільного стану здоров'я дитини, в порушення вимог закону не врахував його при визначенні розміру аліментів. Зазначає, що крім того суд не надав належної уваги тим обставинам, що відповідач є працездатною особою, отримує постійний дохід, інших дітей не має, стягнення по виконавчим документам з нього не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з ч.1 ст.308 ЦПК України.

Сторони визнають, що у шлюбі вони не перебували, але мають спільну доньку ОСОБА_3. З копії свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.3). ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою Підлипненської сільської ради від 22 лютого 2012 року №142, копія якої є на а.с.4.

Відповідно до довідки Конотопської центральної районної лікарні за № 773/2 від 22 лютого 2012 року на а.с.5, ОСОБА_1 працює на посаді медичної сестри стоматологічної поліклініки.

Згідно довідки Конотопської центральної районної лікарні за №639 від 10 лютого 2012 року, яка є на а.с.14, відповідач працює лікарем-стоматологом та регулярно отримує заробітну плату. Відповідач визнає, що будь-яких інших платежів, пов'язаних з утриманням інших осіб він не здійснює.

У відповідності з ч.4 ст.181, ч.1 ст.183 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При постановленні рішення про задоволення позовних вимог, судом були враховані обставини, що мають значення для вірного вирішення спору: матеріальне становище сторін, відсутність утриманців у відповідача, тому посилання позивачки на те, що судом вказані обставини не були взяті до уваги є безпідставними.

В апеляційній скарзі не наведено мотивів, які б ставили під сумнів законність судового рішення.

Сам по собі хворобливий стан дитини сторін, на що посилається позивачка в апеляційній скарзі, не свідчить про незаконність рішення суду першої інстанції, оскільки розмір аліментів судом першої інстанції визначено з урахуванням положень ст.182 СК України.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про хворобливий стан дитини і потребу в додаткових витратах, то позивачка не позбавлена права на підставі ст.185 СК України у будь-який час звертатись до суду з новими позовними вимогами щодо участі батька у додаткових витратах на утримання дитини.

Отже, доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Рішення місцевого суду відповідає роз'ясненням, які містяться у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

За викладених обставин і фактів, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги та зміни рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -