Справа № 2-а-60/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Линника В.Я.

при секретарі Адаменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Відділу зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області про визнання неправомірними дій щодо невірного нарахування пенсії невиплати та невірної виплати пенсійної надбавки та невірної виплати грошової допомоги при звільненні, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивував тим, що він з 01.05.1996 р. по 31.03.2005р проходив службу у відділі зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області. Наказом від 14.03.05 №47 л/с його було звільнено зі служби за віком з 31.03.2005 р. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 257, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 №393 та наказу МВС України від 31.10.96 №750 з 01.01.1999 р. він набув право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством. Не зважаючи на досягнення ним права на пенсію за вислугу років, керівництвом відділу його було залишено на роботі. Відповідно до п/п «а»п. 2, п 3 Указу Президента України від 04.10.96 №926\96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплату праці працівників органів внутрішніх справ»йому була встановлена щомісячна доплата у розмірі 50% суми пенсії, яка виплачувалась йому не щомісячно. Вказаними діями йому була заподіяна матеріальна шкода в розмірі 12 024,80 грн. та також моральна шкода.

Просив визнати незаконними дії начальника фінансової частини відділу зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області щодо невиплати йому з 01.01.1999 р. встановленої щомісячної надбавки в розмірі 50% суми пенсії; Зобов'язати Відділ зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області провести з 01.01.1999 р. по 31.12.2005 р. перерахунок грошового забезпечення за основною штатною посадою з включенням у його розрахунок щомісячної доплати від суми пенсії, що склало 12 024,80 грн. із застосуванням вимог ст. 625 ЦК України; Зобов'язати Відділ зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області провести виплату різниці грошового утримання за невиплачену пенсійну надбавку з 01.01.2001 р. по 31.03.2005 р. в розмірі 12 024,80 грн.

В подальшому позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог (т. 2 а.с. 143-149), в якій вказував, що з 31.03.2005 р. - вислуга років складає: календарна 24 роки 01 місяць 24 дні, пільгова -29 років 00 місяців 22дні. Однак, його вислуга років у пільговому обчисленні фактично складає : 29 років 04 місяці 22 дні.

В зв'язку з тим, що Пенсійний Фонд сплачує йому пенсію з вислуги років 28 років, він щомісячно недотримує 3% від суми пенсії: замість 82% він отримує 79% від грошового забезпечення.

Також вказував, що йому невірно обраховано та виплачувались з 01.01.1999р. до моменту його звільнення: надбавка за вислугу років -1 531,90 грн.; надбавка за особливі умови праці -176,00 грн.; доплата за роботу в зоні ЧАЕС -261 368,32 грн.; премія -5 581,15грн.

Просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області відповідно до наказу ГУ МВС України від 14.03.05 №47 з 31.03.2005 р. пільгової вислуги - 29 років, перерахувати пенсію в розмірі 82 % від суми грошового забезпечення, відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи від 23.01.08 №6839.; Стягнути негайно з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на його користь за період 01.01.1999 р. до 31.03.2005 р. щомісячну доплату в розмірі 50% суми невиплаченої пенсії -120 867,84 грн. відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи від 23.01.08 №6839; Негайно, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області щомісячно виплачувати йому пенсію в розмірі 29 527,03 грн. відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи від 23.01.08 №6839; Стягувати щомісячно з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на його користь з 31.03.2005 р. по даний час недоплачену пенсію в розмірі 26 689,97грн. відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи від 23.01.08 №6839; Стягнути, негайно з Відділу зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області на його користь різницю невиплаченої грошової допомоги при звільненні в сумі 389 008,32 грн. відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи від 23.01.08 №6839.

В судовому засіданні позивач підтримав позов уточнив позовні вимоги, вказавши, що просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області щомісячно виплачувати йому пенсію в розмірі 29 527,03 грн. з 01.04.2005 р. з урахуванням грошової допомоги за роботу в зоні ЧАЕС. Просив задовольнити уточнені позовні вимоги.

Представник ГУ МВС України в Київській області і Відділу зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області позовні вимоги не визнав, вказував, що вислуга років позивача розрахована вірно -за фактично відпрацьований час. Просив до позовних вимог про перерахунок пенсії з 01.01.1999 р. застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду, відмовивши в їх задоволенні. Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії з урахуванням грошової допомоги за роботу в зоні ЧАЕС та стягнення недоплаченої грошової допомоги при звільненні просив закрити провадження в цій частині позову, оскільки судом вже розглянуті такі позовні вимоги і з цього приводу Київським апеляційним адміністративним судом 2.12.2011 р. прийнято постанову.

Представник Головного Управління Пенсійного фонду в Київській області позов не визнав, пояснив, що позивачу була правильно нарахована пенсія, просив до позовних вимог про перерахунок пенсії з 01.01.1999 р. застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду, відмовивши в їх задоволенні. Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії з урахуванням грошової допомоги за роботу в зоні ЧАЕС та стягнення недоплаченої грошової допомоги при звільненні просив закрити провадження в цій частині позову, оскільки судом вже розглянуті такі позовні вимоги і з цього приводу Київським апеляційним адміністративним судом 2.12.2011 р. прийнято постанову.

Ухвалою суду від 03.05.2012 р. було закрито провадження по справі в частині вимог про стягнення різниці невиплаченої грошової допомоги при звільненні.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши докази справі, дійшов висновку, що позов в решті частині вимог не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що позивач з 01.05.1996 р. по 31.03.2005 р. проходив службу у відділі зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області. Наказом від 14.03.05 №47 о/с (т.1 а.с. 62) його було звільнено зі служби з 31.03.2005 р. за віком. З 01.01.1999 р. у позивача виникло право на пенсію за вислугу років, але керівництвом відділу його було залишено на роботі. Даний факт сторонами по справі, тому не підлягає доведенню в суді.

На час звільнення позивача у наказі про його звільнення зазначено, що загальна вислуга його років становить 29 років 00 місяців 22 дні. Наказом ГУ МВС України в київській області від 06.04.12 № 302 о/с (т. 2 а.с. 164) в наказ про звільнення позивача було внесено зміни в частині його вислуги років: зазначено, що загальна вислуга років позивача становить 28 років 08 місяців 14 днів, що також підтверджується розрахунком від 12.04.2005 р. (т. 1 а.с. 100-103).

Відповідно до п/п «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років - 50 %, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 % відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років -3 % проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною другою цієї статті встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 %, до категорії 2 - 95 %.

Згідно з п/п «в»п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах за один місяць служби за півтора місяця: у підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, у частинах і підрозділах спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами, що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств; у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони; час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ на посадах дільничних, старших дільничних інспекторів міліції та працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції (крім центрального апарату Міністерства внутрішніх справ).

Отже, виходячи із встановлених обставин та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачами вірно обраховано загальну вислугу років позивача.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що його вислуга років становить 29 років 04 місяці 22 дні, тому таке посилання спростовується довідкою Відділу зони ЧАЕС від 28.01.05 № 193 (т. 1 а.с. 58-60) і розрахунком від 12.04.2005 р. (т. 1 а.с. 100-103).

Позивач безпідставно при обчисленні вислуги років включає весь календарний час служби в зоні ЧАЕС, а не фактичний час служби.

Таким чином, позивачу правильно нараховано пенсію в розмірі 79% від грошового забезпечення, тому суд відмовляє в позові в частині зобов'язання Головного управління ПФУ України в Київській області перерахувати пенсію в розмірі 82% від суми грошового забезпечення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України (на час звернення позивача з позовом до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 цього Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про захист своїх прав 07.05.2007 р., отже з позовом в частині зобов'язання відповідачів вчинити перерахунок його пенсії та стягнути її на його користь за період з 01.01.1999 р. по 31.03.2005 р., подано з попущенням строків звернення до суду і при цьому позивач не просить поновити пропущений строк. Враховуючи, що на застосуванні наслідків порушення строків звернення до суду наполягають відповідачі, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з Головного управління пенсійного фонду України в Київській області за період 01.01.1999 р. до 31.03.2005р. щомісячної доплати в розмірі 50% суми невиплаченої пенсії -120 867,84 грн.

Посилання позивача на норми ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як на доводи не пропущення строку звернення до суду, є безпідставними, оскільки в даних нормах мова йде про вже нараховані, але не виплачені суми пенсій. В своєму ж позові позивач просить зобов'язати відповідачів перерахувати йому пенсію, а не стягнути вже нараховану раніше.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Київській області щомісячно виплачувати йому пенсію в розмірі 29 527,03 грн., оскільки до повноважень суду не відноситься встановлювати конкретний розмір пенсій.

Позовна вимога щодо стягнення з Головного управління пенсійного фонду України в Київській області на користь позивача з 31.03.2005 р. по даний час недоплачену пенсію в розмірі 26 689,97грн. є похідною від попередніх вимог, оскільки мова йде про різницю між пенсією нарахованою та виплаченою та тією, що повинна бути перерахована за рішенням суду. Тому суд також відмовляє в задоволенні такої вимоги.

Таким чином, позов не знайшов свого підтвердження в суді і суд відмовляє в його задоволенні повністю.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», керуючись ст.ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Відділу зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області про визнання неправомірними дій щодо невірного нарахування пенсії невиплати та невірної виплати пенсійної надбавки та невірної виплати грошової допомоги при звільненні.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено до 09.05.2012 р.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя: В. Я. Линник