Справа № 2- 494/ 2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2008 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Стрельченко Т.Г.,
при секретарі - Нестеренко О.В.,
з участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Інспекції архітектурно-будівельного контролю Новосанжарської районної державної адміністрації, третьої особи - ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинну забудову ,
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з позовом до Інспекції архітектурно-будівельного контролю Новосанжарської районної державної адміністрації, третьої особи - ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинну забудову , посилаючись на те, що вони мають на праві власності 1/3 частину житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . При виготовленні технічного паспорту на житловий будинок, виявилося, що є самочинні забудови , що й змусило їх звернутися до суду з даним позовом.
Позивачі в судовому засіданні позов підтримали , посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - інспекції архітектурно-будівельного контролю Новосанжарської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, хоч у встановленому порядку повідомлений про час та місце розгляду справи. Третьою особою надано висновок № 26 від 14.05.2008 року про відповідність самочинного будівництва державним будівельним нормам і правилам.
Третя особа в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити , виходячи з наступного.
Відповідно до ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом .
Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно технічного паспорту на садибний ( індивідуальний) житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 власниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 1/3 частини, ОСОБА_3 - 1/3 частини, ОСОБА_4 - 1/3 частини (а.с. 6-9 ) .
Згідно висновку КП „ Архітектор” № 26 від 14.05.2008 року самовільно побудований господарський сарай та самовільно встановлений металевий гараж рекомендовано узаконити при умові отримання висновку головного держінспектора з пожежного нагляду Новосанжарського району, висновку головного державного санітарного лікаря Новосанжарського району, письмового погодження співвласника житлового будинку ОСОБА_3, письмового погодження співвласника житлового будинку ОСОБА_4 та письмового погодження сусіда ОСОБА_5 завірених нотаріально.
Як вбачається з заяви ОСОБА_5 , сусідки позивачів , вона не заперечує проти самовільно збудованого сараю та встановленого гаража.
Виходячи з наведеного та оцінивши всі обставини справи суд вважає, що можливо визнати право власності на самочинне будівництво за ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Керуючись ст..ст. 10, 82, 208, 209, 214, 215, 218, ЦПК України, ст. 328 , 331, 376 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Інспекції архітектурно-будівельного контролю Новосанжарської районної державної адміністрації, третьої особи - ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинну забудову задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 - 1960 року народження та ОСОБА_2 - 1959 року народження - право власності на самочинні забудови, а саме: сарай літ. „Г” вартістю 755 грн., гараж літ. „Ж” вартістю 4304 грн., що розташовані за адресою АДРЕСА_1.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Полтавської області.
Суддя/ підпис/
Відповідає оригіналу
Голова Новосанжарського
районного суду Т.Г.Стрельченко