А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
03.04.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів Головуючого - судді Машкаринця М.М.,
суддів Стана І.В., Марчука О.П.,
за участю прокурора Міцовди К.Д.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_1, на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 16 грудня 2011 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
мешканця АДРЕСА_1,
громадянина України, раніше судимого:
23 лютого 2010 року Ужгородським
міськрайонним судом за ч.1 ст.185 КК України
до позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1
звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
23 грудня 2010 року Ужгородським міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 23 лютого 2010 року, і остаточно до відбування ОСОБА_1 призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць
засуджено за ч. 2 ст. 300 КК України до обмеження волі строком на роки, з конфіскацією відеопродукції, що пропагує культ насильства; за ч.2 ст.301 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, з конфіскацією порнографічної відеопродукції.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до відбування
ОСОБА_1 призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, з конфіскацією відеопродукції, що пропагує культ насильства та порнографічного характеру.
На підставі ч.4 ст. 70, ст.72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 23 грудня 2010 року, і остаточно до відбування ОСОБА_1 призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць 1 день, з конфіскацією відеопродукції, що пропагує культ насильства та порнографічного характеру.
Строк відбуття покарання щодо ОСОБА_1 постановлено судом розпочати обчислювати з 11 червня 2010 року.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили судом залишено попередній - взяття під варту.
Вирішено судом і питання щодо речових доказів у справі.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 11 червня 2010 року о 9-їй годині на ринку «РІО» по вул. Бородіна в м. Ужгород умисно, з корисливою метою збув ОСОБА_2 два диски формату «ДВД», які містять відеопродукцію порнографічного характеру та відеопродукцію, що пропагує культ насильства та жорстокість за 20 грн.
У апеляціях:
- у змінений апеляції прокурор порушує питання про скасування вироку і направлення кримінальної справи на новний судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те що судом першої інстанції допущені у справі істотні порушення вимог кримінально - процесуального, кримінального законів;
- засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну судового рішення і пом'якшення призначеного щодо нього покарання, посилаючись на те, що місцевим судом не враховано в достатній мірі пом'якшуючі покарання обставини.
Правильність кваліфікації судом суспільно небезпечних дій ОСОБА_1 ні прокурор, ні засуджений ОСОБА_1 в апеляціях не оспорюють. Не оспорює в апеляції засуджений і доведеності його вини.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав змінену апеляцію, пояснення ОСОБА_1 про пом'якшення призначеного щодо нього покарання, дослідивши матеріали кримінальної справи, доводи, викладені в апеляціях, апеляційний суд вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.365 КПК України вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Згідно ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У в цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КПК України.
З матеріалів кримінальної справи, зокрема, вироку Ужгородського міськрайонного суду від 23 грудня 2010 року убачається, що ОСОБА_1 засуджено за скоєний ним злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України 6 червня 2010 року (а.с., а.с. 131-133).
Згідно ж вироку Ужгородського міськрайонного суду від 16 грудня 2011 року ОСОБА_1 засудженого за суспільно небезпечні діяння, вчиненні ним 11 червня 2010 року (а.с, а.с. 139-142).
За таких обставин покарання щодо ОСОБА_1 на підставі ч.4 ст.70 КК України призначено судом обґрунтовано.
Посилання прокурора у апеляції на те, що судом першої інстанції невірно застосовано кримінальний закон не можуть бути визнанні обгрунтованими.
Твердження прокурора у апеляції на те, що ОСОБА_1 міг обмовити себе у вчиненні злочину під тиском працівників міліції, 10 червня 2010 року його було затримано працівниками міліції за вчинення ним іншого злочину також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовані постановою помічника прокурора м. Ужгорода від 21 травня 2011 року, якій суд дав належну оцінку в сукупності з іншими доказами у справі (а.с., а.с. 129-130, 139-142).
Окрім того з апеляції засудженого ОСОБА_1 убачається, що останній свою вину у вчиненні ним злочинів за які його засуджено визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому (а.с., а.с. 148-150).
Призначаючи покарання щодо ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, роз'яснення, даного в п.п. 1-3 Постанови №7 Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують покарання.
Визначаючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, суд виходив з їх класифікації, особливостей й обставини їх вчинення.
Дослідуючи дані про особу винною, суд належним чином з`ясував його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину, його минуле тощо й призначив покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Посилання ОСОБА_1 у апеляції на те, що щодо нього призначено занадто суворе покарання, без врахування пом`якшуючих покарання обставин, не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки спростовані судовим рішенням, з якого видно, що саме з врахуванням пом'якшуючих покарання обставин відносно нього призначено покарання близьке до мінімального, передбаченого санкціями норм матеріального закону за якими його засуджено.
При цьому судом обґрунтовано враховано і ту обставину, що ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджувався за вчинення ним умисних злочинів, нове суспільно небезпечне діяння вчинив під час іспитового строку.
Враховуючи наведене, підстав для зміни чи скасування судового рішення у справі апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляція прокурора, засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 грудня 2011 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Судді: