СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 травня 2012 року Справа № 5002-2/4880-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікорської Н.І.,

суддів Остапової К.А.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

позивача, не з'явився, (Фонд комунального майна Алупкинської міської ради);

відповідача, ОСОБА_2, на підставі довіреності за №б/н, від 30.11.2011р., (Товариство з обмеженою відповідальністю "Монт-Інвест");

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монт-Інвест" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І. ) від 30 січня 2012 року у справі № 5002-2/4880-2011

за позовом Фонду комунального майна Алупкинської міської ради (вул. Червоногвардійська, 32,Алупка,98676)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монт-Інвест" (вул. О.Кошевого, 7А, Алупка, Ялта,98676) (вул.. Київська 73, каб. 223, місто Сімферополь, 95000)

про розірвання договору оренди нерухомого майна та стягнення 69102,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фонд комунального майна Алупкінської міської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монт-Інвест», яким просило розірвати договір оренди нерухомого майна від 06.03.2007р. реєстраційний номер 353, стягнути заборгованість по орендній платі в розмірі 64119 грн. 43 коп. та пеню в розмірі 4982 грн. 87коп.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на статтю 526 Цивільного кодексу України, пунктом 3 статті 26, статтею 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Також позивачем зазначено, що між сторонами 06.03.2007 р. був укладений договір оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв за плату в оренду об'єкт - нежитлові приміщення загальною площею 122, 8 кв.м., розташовані за адресою: м. Алупка, вул. ім. Братів Говирених, б. 15, літ. В: № 1-1 площею 18. 9 кв.м, № 1-2 площею 41,7 кв.м., № 2-1 площею 23,8 кв. м. № 2-2 площею 2,2 кв.м., № 3-1 площею 31, 1 кв. м, № 3-2 площею 5, 1 кв.м..

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І. ) від 30 січня 2012 року у справі № 5002-2/4880-2011 позов задоволено частково, розірвано договір оренди нерухомого майна, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монт-Інвест" та Фондом комунального майна Алупкинської міської ради.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монт-Інвест" 58847,78 грн. заборгованості по орендній платі.

Припинено провадження в частині стягнення 4 982,87 грн. пені.

Відмовлено в позові в частині стягнення в сумі 5 271,65 грн. заборгованості по орендній платі.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення господарського суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі мотивоване тим, що позивач відмовився від стягнення пені у розмірі 4 982,87 грн., а в частині стягнення суми у розмірі 5271, 65грн. (частина боргу за липень 2008 рік - 1133грн75коп. по жовтень 2008 рік) -суд першої інстанції відмовив у задоволенні позивних вимог з тих підстав, що позивач пропустив строк звернення до суду із зазначеними вимогами.

Заборгованість по орендній платі у розмірі 58847,78 грн. стягнута господарським судом першої інстанції з відповідача на користь позивача на підставі ст. 526, частини 1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Крім того, рішення суду першої інстанції щодо розірвання договору оренди нежитлових приміщень, обґрунтовано істотним порушенням відповідачем його умов в частині своєчасного внесення орендної плати, що не заперечувалось відповідачем.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Монт-Інвест" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, рішення від 30 січня 2012 року у справі № 5002-2/4880-2011 в частині стягнення 58847,78 грн. заборгованості по орендній платі скасувати, в цієї частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована посиланням на статтю 607 Цивільного кодексу України, та частину 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», з огляду на те, що об'єкту оренди фактично не існує, у зв'язку з чим договір вважається припиненим та не потребує подальшого його розірвання.

Також в обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилався на частину 2 статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», як на підставу для звільнення від орендної плати в повному обсязі, оскільки ним майно не використовувалось внаслідок незадовільного його стану.

Крім того, апелянт зазначив, що земельна ділянка за адресою: АР Крим, м.Алупка, вул.. Братів Говирених,15, відповідачу не передавалась. Даний факт свідчить про прострочення кредитора, у зв'язку з чим правові підстави нарахування орендної плати залишаються сумнівними з огляду на положення Закону України «Про оренду землі»та відсутність акту приймання-передачі земельної ділянки, що в свою чергу звільняє боржника від виконання зобов'язання на підставі частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України.

30 березня 2012 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду була прийнята апеляційна скарга до апеляційного провадження та призначено справу до розгляду у складі судової колегії: головуючого судді -Сікорської Н.І., суддів -Остапової К.А., Ткаченка М.І.

03 травня 2012 року за розпорядженням в.о. секретаря судової палати, у зв'язку з відпусткою, суддю Ткаченка М.І. замінено на суддю Проценко О.І.

03 травня 2012 року у судове засідання з'явився лише представник відповідача, який підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у неї. Позивач явку представника у призначене судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Між Фондом комунального майна Алупкінської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монт-Інвест»(орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна від 06 березня 2007 року. ( а.с. 9-10)

Предметом договору оренди є нежитлові приміщення загальною площею 122,8 кв.м., розташованих за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, м. Алупка, вул.. Братів Говиріних, буд. 15, літ В (п'ятнадцять літ. В): № 1-1 площею 18,9 кв.м. , №1-2 площею 41,7 кв.м., №2-1 площею 23,8 кв.м., №2-2 площею 2,2 кв.м., №3-1 площею 31,1 кв.м. , №3-2 площею 5,1 кв.м. (п..2.2 договору).

В третьому розділі договору сторони обумовили права орендодавця, серед яких, зокрема, є право вимагати дострокового розірвання договору у разі суттєвого порушення його вимог орендарем.

Відповідно до п. 3.4.2 договору орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити оренду плату.

Згідно з п. 4.4 договору сторонами передбачений конкретний розмір орендної плати, якій станом на 27.02.2007 рік складав 858,82грн., без врахування ПДВ в місяць.

Строк дії договору визначений на 49 років. Договір набирає чинності з 06 березня 2007 року. Договір припиняє дію 06 березня 2056 року. Орендна плата за наступний місяць вноситься орендарем щомісячно до 20 числа поточного місяця. Перерахунок розміру орендної плати підлягає зміні за згодою сторін, незалежно від бажання сторін підлягає зміні у разі зміни розміру індексу інфляції на величину такої зміни, в інших обов'язкових випадках, передбачених законодавством, не пізніше 10 днів з моменту появи офіційної інформації органів державної статистики про чергову зміну величини цього індексу. (V. Розділ договору «Строки, порядок розрахунків»).

Зазначений договір оренди комунального майна був посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу, про що свідчить запис у реєстрі за № 353 від 06.03.2007 року, та що підтверджується витягом з Державного реєстру право чинів. ( а.с. 11)

Відповідно до Акту прийому-передачі від 06 березня 2007 року Фонд комунального майна Алупкінської міської ради (орендодавець) передав ТОВ «Монт-Інвест»(орендар) комунальне майно - окреме індивідуально визначене майно: № 1-1 площею 18,9 кв.м. , №1-2 площею 41,7 кв.м., №2-1 площею 23,8 кв.м., №2-2 площею 2,2 кв.м., №3-1 площею 31,1 кв.м. , №3-2 площею 5,1 кв.м., загальною площею 122,8 кв.м., розташованих за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, м. Алупка, вул.. Братів Говиріних, буд. 15, літ Б. У зазначеному акті відсутні будь-які претензії орендаря щодо стану об'єкту оренди. ( а.с. 12)

В Додатку №2 до договору визначена сума орендної плати за перший місяць оренди майна відповідно до договору оренди, яка складає 858,82 грн. без врахування ПДВ в місяць. ( а.с. 13)

Проте відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за договором, в результаті чого станом на 01.10.2011 р. заборгованість по орендній платі склала 64119 грн. 43 коп. Вищенаведене і стало підставою для звернення із позовом до суду.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Законом України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема, частиною 3 статті 18 серед основних обов'язків орендаря визначений обов'язок вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно приписів частини 3 статті 19 вищенаведеного Закону строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, та свідчать матеріали справи (том 1 а.с.86) заборгованість у відповідача виникла з липня 2008 року.

З розрахунків заборгованості орендної плати ТОВ «Монт-Інвест»вбачається, що позивачем з врахуванням встановлених індексів інфляції нарахована заборгованість за період з липня 2008 року по вересень 2011 рік у сумі 64119,43грн.

Доказів погашення даної заборгованості відповідачем господарському суду першої та апеляційної інстанції не надано, а тому суд правильно дійшов до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Монт-Інвест»допустило неналежно виконання зобов'язань за договором оренди нерухомого майна від 06 березня 2007 року щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за оренду нежитлових приміщень, визначених в п. 2.2 договору.

Також господарським судом правомірно задоволено клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, з огляду на приписи статей 256,257,261 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, позовною давністю є термін, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із позовом до суду 28.10.2011 року, отже з врахуванням вимог договору щодо оплати, стягненню підлягає борг з листопада 2008 року по вересень 2011 рік та складає 58847, 78грн.

Отже, в частині стягнення суми заборгованості за орендну плату до жовтня 2010 року у розмірі 5271, 65 грн. позов не підлягає задоволенню у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Також господарським судом першої інстанції правомірно припинено провадження в частині стягнення 4982,87 грн. пені за прострочення внесення орендної плати, у зв'язку з відмовою позивача від стягнення зазначеної суми, що в свою чергу виключає подальше провадження по справі в цієї частині позовних вимог на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного встановлено факт порушення відповідачем істотних умов договору оренди в частині своєчасного внесення орендної плати за користування комунальним майном, що в свою чергу є підставою для розірвання спірного договору на підставі п.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідно до якого, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частина 4 ст.188 Господарського кодексу України передбачає право заінтересованої особи у розірванні договору звернутися з позовом до суду з вимогою про розірвання договору.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання орендарем будь-якого із зобов'язань, покладених на нього договором. В такому разі договір вважається розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили (п. 9.2.2., п. 9.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, орендар порушив суттєві умови договору оренди нерухомого майна від 06 березня 2007 року щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за оренду нежитлових приміщень, що в свою чергу надало позивачу право вимагати дострокового розірвання спірного договору оренди нерухомого майна.

Отже, за таких обставин позовні вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна від 06 березня 2007 року, якій укладений між Фондом комунального майна Алупкінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монт-Інвест», підлягають задоволенню.

Що стосується посилання апеляційної скарги, на статтю 607 Цивільного кодексу України, та частину 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», з огляду на те, що об'єкту оренди фактично не існує, у зв'язку з чим договір вважається припиненим та не потребує подальшого його розірвання, судова колегія зазначає наступне.

Стаття 607 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Як на обставину у зв'язку з якою неможливе виконання зобов'язання відповідач посилається на відсутність об'єкту оренди. Але, як вже було зазначено судом першої інстанції та свідчить із умов укладеного договору, обов'язок щодо збереження об'єкту оренди та його страхування покладено на відповідача.

Оскільки при прийнятті нежитлових приміщень відповідачем не було зроблено жодних зауважень стосовно стану об'єкту оренди, то посилання на його відсутність або незадовільний стан для використання не приймається судовою колегією до уваги.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей щодо відсутності об'єкту оренди, період знищення або відомості які б свідчили про фактичне його руйнування, а також звернення відповідача до позивача з пропозицією про припинення договору оренди у зв'язку з відсутністю об'єкту оренди.

Пунктом 9.1.3. договору оренди передбачено, що однією з підстав для припинення договору оренди є його знищення, але відповідач наданим договором правом на припинення договірних відносин не скористався.

Таким чином, факт знищення, або пошкодження об'єкту оренди у даній справі відповідачем не доведено, а надані фотографії та пояснення певних осіб щодо стану об'єкту не свідчать про те, що саме об'єкт оренди було зруйновано, а не інший об'єкт нерухомості.

Крім того, апелянт звертав увагу на відсутність акту приймання-передачі земельної ділянки, що в свою чергу звільняє боржника від виконання зобов'язання на підставі частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що предметом договору оренди є нерухоме майно -не житлові приміщення, загальною площею 122,8 кв.м, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, м. Алупка, вул.. Братів Говиріних, буд. 15, а не земельна ділянка, як це стверджує відповідач. ( п.п. 2.2. договору)

Крім того, позивач звернувся з позивними вимогами, зокрема, про стягнення орендної плати за користування зазначеними вище не житловими приміщеннями, а не за користування земельною ділянкою.

Отже, посилення позивача на норми ст. 613 ЦК України щодо звільнення боржника від виконання зобов'язання є безпідставними.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги не спростували висновків викладених у оскарженому судовому рішенні, а тому зазначена апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення без змін.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монт-Інвест" залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (від 30 січня 2012 року у справі № 5002-2/4880-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.І. Сікорська

Судді К.А. Остапова

О.І. Проценко

Розсилка рекомендованою кореспонденцією:

1. Фонд комунального майна Алупкинської міської ради (вул. Червоногвардійська, 32,Алупка,98676)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Монт-Інвест" (вул. О.Кошевого, 7А,Алупка,Ялта,98676)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Монт-Інвест" (вул.. Київська 73, каб. 223, місто Сімферополь, 95000)