Справа № 724/796/25

Провадження № 2/724/316/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

15 липня 2025 року                                                                                              м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Ахмедова Р. А.,

за участю секретаря судового засідання Сенік М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

                                                 У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

10.03.2025 до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 06.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4449703 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно умов договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «61968».

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 17 600,00 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 06.03.2024 по 28.02.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало надавши йому кредит в сумі 17600,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку                                      № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "Пайтек Україна".

Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 4449703 від 06.03.2024 у період з 06.03.2024  по 25.10.2024 року включно первісним кредитором було нараховано відсотки за користування грошовими коштами загальною сумою 102 960,00 грн. У зазначений період Відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту розмірі 00,00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 00,00 грн.

25.10.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Враховуючи зазначене, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.10.2024 №25/10/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4449703 від 06.03.2024 загальна сума заборгованості склала 129 306,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 17 600,00 грн., заборгованості за процентами – 102 960,00 грн, штрафні санкції 8 800 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.10.2024 №25/10/2024, строк дії Договору № 4449703 від 06.03.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»  у період з 26.10.2024 по 27.02.2025 (125 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 55 000,00 грн.

За умовами п.6.4 Договору Первісним кредитором було нараховано штрафні санкції в розмірі 8 800,00 грн.

Проте відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`зання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідності, визначеною ст.625 цього Кодексу.

Враховуючи норми чинного , Позивач вважає такими, що не підлягать стягненню з відповідача штрафні санкції за Договором у розмірі 8 800,00 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором                     № 4449703 від 06.03.2024  загальною сумою 175 560,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту – 17 600,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 102 960,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 125 календарних днів 55 000,00 грн.

Від відповідача ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не надходило.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.   

Ухвалою Хотинського районного суду від 11 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання.      

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11.03.2025 за клопотанням представника позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» – Столітній М. М., витребувано з АТ КБ «Приват Банк» ( юридична адреса: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги,30) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:  інформацію, щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_3 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 06.03.2024 року  на дану платіжну картку банком – емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 17600 грн., за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек Україна».

На виконання ухвали суду від 11.03.2025 судом 31.03.2025 одержано від АТ КБ «Приват Банк» інформацію, в якій зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту № НОМЕР_4 , на яку здійснено переказ 06.03.2024 в сумі 17 600,00 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» у судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви представник позивача просить  розгляд справи проводити у відсутності представника банку, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав, з будь-якими заявами і клопотаннями до суду не звертався, хоча про місце, дату та час судового засідання двічі повідомлялася належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання на 31.03.2025 на 10:00 год, та на 15.07.2025 на 10:00 год, але судові повістки не вручені у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Згідно з ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, по наявним в справі матеріалам.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, та заяви сторін, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено електронний договір № 4449703, про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кошти у розмірі 17 600,00 грн, строком на 360 днів, із процентною ставкою 2,50 % в день. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису 61968 (а.с.24-33).

Крім того, 06.03.2024 відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису, що свідчить про ознайомлення ОСОБА_1 про основні умови кредитування (а.с.36-38).

Як вбачається з довідки платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна» 06.03.2024 о 20:15:26 ТОВ «Лінеура Україна» було успішно перераховано кошти на суму 17 600,00 грн, номер транзакції  в системі ТОВ «Пейтек Україна» - dc8a7187-c541-4bd7-881c-b6c97ca2fb9b, номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна»  – 44497031709748920, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с. 18).

Додатком №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4449703 від 06.03.2024 року встановлений графік погашення платежів та сформовано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта( а.с.34).

Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.

Згідно Розрахунку заборгованості за Договором № 4449703 від 06.03.2024 року у період з 06.03.2024 року по 25.10.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 129 360 грн. Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту розмірі 00.00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 00.00 грн. Таким чином, станом на 25.10.2024 року загальна сума заборгованості Відповідача за Договором № 4449703 від 06.03.2024 року склала: тіло кредиту – 17 600 грн., заборгованість за процентами – 102 960 грн., загальною сумою 129 360 грн. (а.с.41-45).

Крім того, судом встановлено, що 25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги по вказаному кредитному договору (а.с. 81-85).

Відповідно до п.1.1. договору факторингу №25/10/2024 Фактор виконав свої зобов`язання перед Клієнтом, що підтверджується відповідними платіжними документами:  платіжна інструкція №3475 від 01.11.2024 на суму 2857292,90 грн (а.с.50).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 25 жовтня 2024 року до Договору факторингу №25/10/2024 від 24 жовтня 2024 року, ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна" набуло право вимоги до відповідача в розмірі 102 960,00 грн. (а.с.15).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за Договором № 4449703 від 06.03.2024 за 125 календарних днів в період з 26.10.2024-27.02.2025 сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами складає 55 000,00 грн (а.с. 46).

Відповідно до листа – відповіді, виданого АТ КБ «Приват Банк» від 26.03.2025 року №20.1.0.0.0/7-250319/100172-БТ на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ), на яку 06.03.2024 здійснено переказ коштів на суму 17 600 грн. Інформація щодо платника відсутня.

Як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 , наданої АТ КБ «Приватбанк» від 26.03.2025 року №20.1.0.0.0/7-250319/100172-БТ, яка надійшла на адресу суду 31.03.2025 року, 06.03.2024 року на вказану картку було зараховано кошти у сумі 17 600 грн.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як слідує з матеріалів справи цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Договір був укладений шляхом його безпосереднього підписання позичальником електронним цифровим підписом.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний кредитний договір №4449703 від 06.03.2024 року підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), згідно зі статтею 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Положеннями Цивільного кодексу України не містять жодних обмежень щодо предмету договору факторингу (право грошової вимоги), за критерієм віднесення носія вказаної заборгованості до кола суб`єктів господарювання. Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною першою статті 1082 ЦК України передбачено зобов`язання боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Суд вважає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що  підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення а також вказані відсотки за користування кредитом, відповідач погодився із вказаними умовами договору та розміром відсоткової ставки, тому зобов`язаний його виконувати в повному обсязі. Жодних порушень нарахувань чи неправильності вказаного розміру заборгованості щодо нарахованих відсотків за користування кредитом, судом не встановлено. 

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Враховуючи вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Крім цього, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 гривень.

Вирішуючи заяву представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п.1, 2 ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рахунок стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем заявлено 10000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2024 року між ТОВ ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем укладено договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 (а.с.79-80).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 27.02.2025, ТОВ ФК «Фінтраст Україна» поніс витрати на оплату правової допомоги у розмірі 10 000 грн. Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» також підлягають стягненню понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн (а.с.48).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.     

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 виклав правову позицію про те, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, а тому враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач ОСОБА_1   заперечень щодо витрат на правову допомогу до суду не подав. Тому на користь ТОВ ФК «Фінтраст Україна`належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.525,526,612,1050 ЦК України, ст. 206, ст.ст.258 - 260,263 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -

                                                         У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150) заборгованість за кредитним договором № 4449703 від 06.03.2024 у розмірі 175 560 грн (сто сімдесят п`ять тисяч п`ятсот шістдесят гривень) 00 копiйок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 )  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150)  судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 )  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса місця знаходження: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 15.07.2025.

Суддя: Р. А. АХМЕДОВ