Справа №2-1192 2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 серпня 2007 року  Іванівський районний суд Одеської АДРЕСА_1 в складі: головуючого   судді      Димова В.Б. при секретарі       Туруті Ж.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської АДРЕСА_1

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

визнання договору обміну дійсним, про визнання права власності на майно, третя особа на

стороні позивача без самостійних вимог  Іванівський районний відділ     земельних

ІНФОРМАЦІЯ_4 Одеської АДРЕСА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - Комінтернівський районний відділ земельних ІНФОРМАЦІЯ_4 Одеської АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про

визнання договору обміну дійсним, про визнання права власності на майно, третя особа на

стороні позивача без самостійних вимог - Іванівський районний відділ земельних

ІНФОРМАЦІЯ_4 Одеської АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1р. між нею та ОСОБА_2

ОСОБА_2 було укладено у письмовій формі договір обміну земельними ділянками, відповідно

до умов якого кожна із сторін зобов'язалася передати другій стороні у власність належне

їй на праві власності майно, а саме: відповідач зобов'язався передати їй у власність

земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_2 га у межах згідно з планом, розташовану в с

АДРЕСА_1

АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку,

господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належну йому на підставі

Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1,

зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю

та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_2,

виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4

ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5р., а також земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_6 га у межах згідно з

планом, розташовану в АДРЕСА_1

АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для ведення особистого

селянського господарства, належну йому на підставі Державного акту на право власності

на земельну ділянку НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації

державних актів на право власності на землю та на право постійного користування

землею, договорів оренди землі за НОМЕР_4, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3

ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5р., а вона в

обмін зобов'язалася передати йому у власність належну їй на праві приватної власності

земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_7 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на

території ІНФОРМАЦІЯ_8,

цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що

підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_5

НОМЕР_5, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на

землю   за   НОМЕР_6      та                виданим            ІНФОРМАЦІЯ_9р.       ІНФОРМАЦІЯ_10

ІНФОРМАЦІЯ_10.

 

2

Позивачка вказує, що вони досягли домовленості за усіма істотними умовами договору обміну, визначеними ст.132 ЗК України, ст.ст.715, 716 ЦК України.

Свої зобов'язання по передачі належної їй земельної ділянки позивачка виконала, про що свідчить акт прийому-передачі земельної ділянки від ІНФОРМАЦІЯ_1р.

Відповідачем також були виконані зустрічні зобов'язання, що підтверджується актом прийому-передачі земельних  ділянок від ІНФОРМАЦІЯ_1р.

Крім того, відповідач передав їй Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки.

Позивачка вважає, що вони домовилися щодо усіх істотних умов договору обміну земельними ділянками, відбулося повне його виконання: вона передала, а відповідач прийняв у власність земельну ділянку, і відповідач також передала, а вона прийняла земельні ділянки, але ухиляється від нотаріального посвідчення договору обміну земельними ділянками.

З урахуванням наведених обставин позивачка просить визнати договір обміну дійсним, а за нею визнати право власності на земельні ділянки, які були предметом договору обміну.

ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - Комінтернівський районний відділ земельних ресурсів Одеської області, про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що вони дійсно досягли домовленості за усіма істотними умовами договору обміну, визначеними ст.132 ЗК України, ст.ст.715, 716 ЦК України. Свої зобов'язання по передачі належних йому земельних ділянок ОСОБА_2 виконав, відповідачкою також були виконані зустрічні ОСОБА_2ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 правовстановлюючі документи на земельні ділянки.

Позивач ОСОБА_2 зазначає, що, оскільки відповідачка - ОСОБА_1 просить визнати укладений між ними договір обміну земельними ділянками дійсним та визнати за собою право власності на земельні ділянки, за ним також має бути визнано право власності на земельну ділянку, яка була предметом договору обміну і яку вона передала йому у власність.

Ухвалою суду позови об'єднані в одне провадження.

ОСОБА_1 надіслала суду заяву про розгляд справи без її участі, у якій також вказала, що свій первісний позов підтримує і визнає зустрічний позов.

ОСОБА_2 також надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі, і також вказав, що підтримує свій зустрічний позов, а   первісний позов   визнає.

Представники Іванівського районного відділу земельних ресурсів Одеської області та Комінтернівського районного відділу земельних ресурсів Одеської області в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про час та місце проведення судового засідання.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити без їх участі на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.4ст. 130 ЦПК   України           при     визнанні    позову ухвалюється

судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

Згідно з ч.4ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши        матеріали                           справи,    вважає,      що        позов

ОСОБА_1 та ОСОБА_2    підлягають                                                                задоволенню з

наступних підстав.

Судом   установлені   такі    факти  та  відповідні  їм   правовідносини.

Як убачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено у письмовій формі договір обміну земельними ділянками, відповідно до умов якого кожна із сторін зобов'язалася передати другій стороні у власність належне їй на праві власності майно, а саме: ОСОБА_2 зобов'язався передати їй у

 

3

власність земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_2 га у межах згідно з планом, розташовану вАДРЕСА_1, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_2, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5р., а також земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_6 га у межах згідно з планом, розташовану в АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_4, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5р., а ОСОБА_1 в обмін зобов'язалася передати йому у власність належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_7 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території ІНФОРМАЦІЯ_8, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_5, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_6 та виданим ІНФОРМАЦІЯ_9р. Комінтернівською райдержадміністрацією Одеської області.

В судовому засіданні доведено, що сторони домовилися щодо істотних умов договору обміну та виконали свої зобов'язання по передачі належних їм земельних ділянок, про що свідчать акти прийому-передач земельних ділянок від ІНФОРМАЦІЯ_1р.

Відповідно до ст.131 ЗК України громадяни та юридичні особи мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.3 ст. 132 ЗК України угоди про перехід права власності на земельні дялінки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

Ця законодавча норма також була включена у зміст договору обміну земельними ділянками, який був укладений сторонами.

Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів» від 19 грудня 2006р. № 490-V пункт 15 розділу «Перехідні положення» Земельного Кодексу України був викладений у новій редакції, відповідно до якої до 01 січня 2008 року не допускаться купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання ) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділених в натурі (на місцевості) власниками земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних ділянок (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу ділянку відповідно до закону та вилучення ( викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Цей   закон   набрав  чинності з  дня  його  опублікування, тобто з   13.01.2007р.

Отже, з   13.01.2007р.   тимчасова      заборона    ( мораторій)        не поширюється на відчуження  земель сільськогосподарського призначення на підставі договору обміну.

Крім того, обмежень відносно обміну земель товарного сільськогосподарського призначення на земельні ділянки іншого цільвого призначення не встановлено.

Таким      чином,  судом встановлено,   що         укладений           між       сторонами

договір                  обміну                    земельними         ділянками        відповідає       вимогам

чинного законодавства.

 

4

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору( ч.1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору  не  вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або за домовленістю сторін. Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст угоди не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; угода повинна бути укладена у формі, встановленій законом, волевиявлення має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, угода повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема за угодами. У ч.1 ст.334 ЦК України зазначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Згідно з ч.3 ст.334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Суд приходить до висновку, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору обміну земельними ділянками, що підтверджується договором, укладеним між ними у письмовій формі, і який містить всі істотні умови, передбачені ст.132 ЗК України, ст.ст.715, 716 ЦК України, відбулося повне його виконання: кожна із сторін передала іншій стороні належні їй на праві власності земельні ділянки.

Обставини, на які посилалися сторони, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає, що договір обміну земельними ділянками, який був укладений між сторонами у письмовій формі, має бути визнаний дійсним, а за сторонами - визнано право власності на земельні ділянки, які були предметом договору обміну.

Суд також вважає, що визнання кожним з відповідачів пред'явлених позовів не суперечить закону, не порушує     права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст.131, 132, пунктом 15 розділу «Перехідні положення» ЗК України, ст. 16, ст. 203, ч.1 ст. 209, ч.2 ст.220, ч.1 ст.328, ч.1 ч.3 ст.334, ч.1 ст. 638, ст. ст. 715, 716 ЦК України , ст.ст. 14,57,60, 113, ч.4 ст. 130, ч.4 ст. 174, 212, 213 ЦПК України,

суд-

ВИРІШИВ:

1.      Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2.  Зустрічний позов ОСОБА_2  задовольнити.

Визнати дійсним договір обміну земельними ділянками, який був укладений у письмовій формі між  ОСОБА_1  та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_7 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території ІНФОРМАЦІЯ_8, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_1 на підставі Державного    акту на право приватної власності    на землНОМЕР_5,

 

5

зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_6 та виданого ІНФОРМАЦІЯ_9р. ІНФОРМАЦІЯ_10, а ОСОБА_2 В ОБМІН передав ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_2 га у межах згідно з планом, розташовану в АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_2, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5р., а також земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_6 га у межах згідно з планом, розташовану в АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_4, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4ІНФОРМАЦІЯ_5р.

4. Визнати   за   ОСОБА_1 право власності   на наступне нерухоме майно:

- земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_2 га, розташовану в АДРЕСА_1 у межах згідно з планом, зображеним в Державному акті на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_2, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5р., цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

- земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_6 га, розташовану в АДРЕСА_1 у межах згідно з планом, зображеним в Державному акті на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_4, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5р., цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства.

5.  Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку

площею ІНФОРМАЦІЯ_7 гектарів, розташовану на території Красносільської сільської ради

Комінтернівського району Одеської АДРЕСА_1 в межах згідно з планом, зображеним в

Державному акті на право приватної власності на землю НОМЕР_5,

зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за

НОМЕР_6 та виданим ІНФОРМАЦІЯ_9р. ІНФОРМАЦІЯ_10 райдержадміністрацією Одеської

АДРЕСА_1, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського

виробництва.

6.    Зобов'язати Комінтернівський районний відділ земельних ІНФОРМАЦІЯ_4 Одеської

АДРЕСА_1 зареєструвати та видати на ім'я ОСОБА_2 Державний акт на

право власності на земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_7 гектарів, розташовану на території

ІНФОРМАЦІЯ_8 в межах

згідно з планом, зображеним в Державному акті на право приватної власності на землю

НОМЕР_5, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної

власності на землю за НОМЕР_6 та виданим ІНФОРМАЦІЯ_9р. ІНФОРМАЦІЯ_10

ІНФОРМАЦІЯ_10, цільове призначення якої - ведення товарного

сільськогосподарського виробництва.

 

6

7. Зобов'язати Іванівський районний відділ земельних ІНФОРМАЦІЯ_4 Одеської АДРЕСА_1 зареєструвати та видати на ім'я ОСОБА_1 Державні акти на право приватної власності на наступні земельні ділянки:

- земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_2 га, розташовану в АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- земельну ділянку площею ІНФОРМАЦІЯ_6 га, розташовану в АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської АДРЕСА_1 через Іванівський районний суд Одеської АДРЕСА_1 суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.