ВДВС Ленінського РУЮ м .Севастополя

Справа № 2-3169/11

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2012 р. Ленінський районний суд міста Севастополя у складі : головуючого судді -Борка А.Л.

за участю секретаря- Райзерової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Севастополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,3-я особа відділ державної виконавчої служби Ленінського РУЮ м. Севастополя про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки суд , -

в с т а н о в и в :

У червні 2011 року позивачка звернулась в адресу суду із позовом зазначаючи ,що на підставі рішення суду з відповідача стягнуто на її користь аліменти на утримання їх спільної дитини у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку відповідача. Крім того позивачка у позові зазначила ,що відповідач несвоєчасно сплачував їй аліменти в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі - 17 315,24 грн. у зв язку із чим вона просить стягнути заборгованість у розмірі - 17 315,24 грн. та неустойку у розмірі - 142 776 грн.

У судовому засіданні позивачка змінила свої позовні вимоги та просить з підстав зазначених у позові стягнути на її користь заборгованість по аліментах у розмірі - 2 674,91 грн. та неустойку

( пеню) у розмірі - 116 221,15 грн. обґрунтовує зменшення позовних вимог частковим погашенням відповідачем заборгованості у добровільному порядку.

Відповідач у судовому засіданні не визнав позовні вимоги

та надав суду свої письмові заперечення ( а.с.26,27 ) в яких пояснив свою думку та обґрунтував позицію про необхідність відмовити позивачці у задоволенні її вимог.

Представник 3-ї особи в судове засідання не з явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду нічого не повідомив.

Вивчив матеріали справи ,вислухав пояснення сторін суд прийшов до наступних висновків та відповідних їм правовідносин .

Згідно до вимог ч.ч.2,3 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості .

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами ,згідно з рішенням Ленінського райсуду м.Севастополя від 15.07.1994 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання їх спільної дитини у розмірі - 1\4 частини всіх видів його заробітку до повноліття дитини .Зазначений факт сторонами не оскаржується та доведенню не підлягає .

З аналізу довідок про заробітну плату наданих позивачкою витікає наявність заборгованості відповідача перед позивачкою з 2010 року у розмірі - 17315 грн.,але позивачкою не доведено вини відповідача в ухиленні від сплати аліментів за цей період з урахуванням пояснень відповідача про незмінність тривалий час місця його проживання та місця роботи. Крім того на думку суду розрахунок пені позивакою проведений помилково ,оскільки початкова сума заборгованості визначена невірно.

Проведеним аналізом наданих відповідачем документів

(а.с.28,29,30) щодо заборгованості по аліментах судом встановлено, що відповідач мав заборгованість перед позивачкою з незалежних від нього обставин, оскільки державним виконавцем з незалежних від відповідача причин було затримано стягнення боргу , без вини відповідача, що згідно до вимог ст.ст. 194-196 СК України та Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006року вказує на не обгрунтованність вимог позивачки в цій частині.

Крім того враховуючи вимоги ст.258 ЦК України на думку суду позивачкою пропущено строк позовної давності, який застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв язку із чим вимоги позивачки в цій частині із врахуванням вищезазначених вимог ст.196 СК України задоволенню не підлягають.

Таким чином суд прийшов до висновку про необгрунтованність позивачкою своїх позовних вимог та вважає за необхідне відмовити їй повністю у задоволенні позовних вимог.

На підставі вимог ст.ст.79-88 ЦПК України стороні ,на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги вимоги ст.ст.79-88 ЦПК України та беручи до уваги стан здоров я дитини позивачки ( а.с. 4),враховуючи що позивачка не працює, суд вважає за необхідне звільнити її від сплати судових витрат на користь держави .

Керуючись вимогами ст.ст.10,79-88,212-218,294 ЦПК України ,ст.ст.194-196 СК України,ст.258 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судових витрат на користь держави .

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись після 09.04.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана на протязі 10-ти днів до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя.

Головуючий: А.Л.Борко