Справа № 2-4415/11

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2012 р. Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Гаркуши О.М.,

при секретарі - Грищенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації про стягнення суми ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 75 250 грн. збитки від інфляції в розмірі 51 621,50 грн, три відсотки річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 8 170,29 грн. та судові витрати. Вимоги позову мотивовані тим, тим що між нею та відповідачем була домовленість на надання правових послуг у судових органах по справам, пов'язаним з правовідносинами УКБ СМДА з ТОВ «Альбірео», що підтверджується відповідною довіреністю та процесуальними документами. Вона свої зобов'язання виконала у повному обсязі, претензій з боку відповідача не виникало, однак відповідач свої зобов'язання по сплаті наданих послуг не здійснив, у зв'язку з чим вона змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову по викладеним в ньому підставах.

Представник відповідача позов не визнав, вважаючи не доказаними обов'язки відповідача сплатити послуги, яки непідтверджені договором та актом виконаних робіт.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 13 березня 2007р. відповідачем на ім'я позивача була видана довіреність строком дії до 31.12.2007р. з наданням ОСОБА_2 повноважень представляти інтереси відповідача в судових органах (Господарському суду м.Севастополя, Севастопольському Апеляційному господарському суду, Вищому господарському суду України) по справам, пов'язаним з правовідносинами УКС СМДА з ТОВ «Альбірео».

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надавались послуги відповідачу, що підтверджується відповідними процесуальними документами. Відповідно до рішення Господарського суду АР Крим від 30.09.2009р. по справі №2-2/3697-2009 договір б/н від 01.04.2007р., укладений між позивачем та відповідачем, на підставі якого діяла позивач, визнаний недійсним. Вказаним рішенням встановлено, що «Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.06.2008р. по справі 35020-2/099 за позовом СПД ОСОБА_1. до Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації про стягнення 150 000 грн., яка була залишена без змін постановою ВГСУ від 20.08.2008р., було встановлено, що договір б/н від 01.04.2007р. не може по своїй правовій природі вважатися договором підряду, а являється договором про надання послуг». Таким, чином судом встановлено, що між сторонами існували правовідносини за договором про надання послуг.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона діяла в правовідносинах з відповідачем як адвокат та відповідно до Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при КМУ 1 жовтня 1999р. має право на гонорар у розмірі 75 250 грн.

Згідно до ст.12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Відповідно до ст.15 Правил адвокатської етики адвокат надає правову допомогу згідно з чиним законодавством про види адвокатської діяльності на підставі угоди з клієнтом про надання правової допомоги або за призначенням особи, що здійснює дізнання, слідчого чи суду в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством України. Відповідно до ст.16,17 Правил адвокатської етики форма угоди між клієнтом та адвокатом має бути письмова, з обов'язковим визначенням суми гонорару. Згідно зі ст.33 Правил адвокатської етики розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі, тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Відповідно до умов ст. 57 ЦК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 58 ЦК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підставі ст. 60 ЦК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду обґрунтованості та законності вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 75 250, не обґрунтовано з яких міркувань та розцінок виходила позивач при визначені суми заборгованості, не доказана домовленість між сторонами про виплату відповідачем позивачу саме таку суму гонорару.

Крім того, суд зазначає, що вимоги позивача про стягнення на її користь 3% річних та інфляційних витрат також не підлягає задоволенню, оскільки не має підтвердження існування між сторонами грошового зобов'язання, з визначеним строком його виконання.

Згідно до положень ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений.

Крім того, суд зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності, відповідно до довіреності наданої відповідачем на ім'я позивача від 13.03.2007р. строк закінчення її дії визначений 31.12.2007р., тобто перебіг позовної давності на пред'явлення позову про стягнення з відповідача заборгованості почалось з 01.01.2008р. та закінчився 01.01.2011р. Позовна заява про стягнення заборгованості подана позивачем до Ленінського районного суду 27.10.2011р.,що підтверджується відповідним штампом на позовній заяві.

Відповідно до ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно зі ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В силу приписів ст. 88 ЦПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позову , судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі ст.ст. 237,256,257, 267,526,625,901,903 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,179,212,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації про стягнення суми - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:Суддя Ленінського

районного суду міста Севастополя О.М.Гаркуша