№2-0107/1160/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Уржумової Н.В.

при секретарі - Лапіні С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи їх тим, що подальше спільне життя неможливе, шлюбні стосунки між ними припинені остаточно, спільне господарство не ведеться. Від шлюбу сторони мають дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Родина розпалася остаточно, на примирення позивач не згоден. На підставі наведеного, позивач просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 19.05.2007 року Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Україна (актовий запис №219).

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив розірвати шлюб, зареєстрований між ним та відповідачкою, зареєстрований 19.05.2007 року Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, зазначаючи, що подружні стосунки між ними припинені з березня 2011 року остаточно, у зв'язку із чим надання їм строку на примирення є недоцільним; не настоював на стягненні з відповідачки на його користь сплаченого судового збору.

Відповідачка у судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнала, пояснюючи суду, що сім'я сторін по справі розпалася остаточно з березня 2011 року і не має сенсу у наданні судом строку на примирення. Також відповідачка підтвердила, що між подружжям на теперішній час немає спору про місце проживання їхнього сина та про його утримання; немає на теперішній час й спору про розділ сумісно набутого за час шлюбу майна.

Суд відповідно до вимог частини 4 статті 174 ЦПК України, прийняв визнання відповідачкою позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи, чи інтереси інших осіб.

Заслухавши пояснення позивача, відповідачки, вивчивши матеріали справи та оцінивши надані докази, з урахуванням прийнятого судом визнання відповідачем позову, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню у повному обсязі.

З матеріалів справи убачається, що позивач із відповідачкою знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 19.05.2007 року, який був зареєстрований Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Україна (актовий запис №219).

Шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені з березня 2011 року, у зв'язку з тим, що вони втратили відчуття любові та взаєморозуміння один до одного.

З'ясувавши фактичні відносини подружжя, дійсні причини і мотиви позову про розірвання шлюбу, а саме: неможливість подальшого сумісного життя, відсутність відчуття любові і взаєморозуміння між сторонами, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить їхнім інтересам, які мають істотне значення.

Як пояснювали позивач та відповідачка у судовому засіданні на час ухвалення судового рішення спір між ними про розділ сумісно нажитого під час шлюбу майна, місце проживання неповнолітньої дитини, спір по аліментним зобов'язанням відсутні.

З оглядом на наведене, шлюб між позивачем і відповідачкою, зареєстрований 19.05.2007 року Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Україна (актовий запис №219) підлягає розірванню.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суду, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Суд не вирішує питання щодо повернення позивачу судових витрат, оскільки він на цьому не наполягав.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 115 СК України, рішення суду після набрання ним законної сили - надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб - у порядку, передбаченому діючим законодавством.

На підставі статей 7, 104, 105, 113, частини 2 статті 115, статей 110-112 Сімейного Кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 174, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального Кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 19.05.2007 року Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Україна (актовий запис №219) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

Рішення суду після набрання ним законної сили - надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення - для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб - у порядку, передбаченому діючим законодавством.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя