Справа № 2603/2413/12
Вирок
іменем України
03.05.2012
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Бабайлової Л.М.,
при секретарі - Павлюсюк М.В.,
з участю прокурора - Спіженко Н.В.,
потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, судимого: 1) 26.07.2004 р. Оболонським райсудом м.Києва за ч.2 ст. 189, ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнився 15.11.2006 р. по відбуттю строку, 2) 14.01.2008 р. Деснянським райсудом м.Києва за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільнився 29.10.2008 р. по відбуттю строку,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м.Києва, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_2, не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України,
В С Т А Н О В И В :
21.06.2011 р. приблизно о 19 год. ОСОБА_3, перебуваючи на дитячому майданчику по вул.Радунській, 36 в м.Києві, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, під час розмови з ОСОБА_5, який згідно висновку психіатричної експертизи № 929 від 8.09.2011 р. страждає психічним захворюванням шизофренія параноідної форми і за своїм психічним станом не міг розуміти характер і значення скоєних відносно нього протиправних дій та не міг представити їх наслідки, взяв у останнього золотий ланцюг вагою 5,29 г вартістю 1529 грн. 66 коп. з золотим хрестиком вагою 0,73 г вартістю 213 грн. 10 коп. та підвіскою з металу жовтого кольору із зображенням Пресвятої Богородиці вартістю 286 грн. 74 коп., а всього майно загальною вартістю 2029 грн. 50 коп., та, усвідомлюючи те, що ОСОБА_5 не розумів значення вчинюваних відносно нього злочинних дій, повторно таємно викрав вказане вище належне ОСОБА_2 майно, з яким з місця вчинення злочину зник.
Крім того, 16.01.2012 р. приблизно о 17 год. ОСОБА_3, перебуваючи на загальному коридорі 13-го поверху 2-го під»їзду будинку 83\2 по вул.Бальзака в м.Києві, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману, попросив у ОСОБА_1 мобільний телефон щоб нібито зателефонувати, пообіцявши його повернути. Коли ОСОБА_1 передав свій мобільний телефон «Самсунг С 5233» вартістю 1341 грн. 62 коп., з сім-картою оператора «Київстар» вартістю 25 грн., ОСОБА_3, останній, не маючи наміру повертати телефон, з місця події зник, повторно заволодівши, таким чином, чужим майном шляхом обману. Викраденим ОСОБА_3 розпорядився за власним розсудом.
Крім того, 21.06.2011 р. приблизно о 20 год. ОСОБА_4, знаходячись в приміщенні ломбарду «Чесний ломбард» по пр.Маяковського, 26 в м.Києві, завідомо та достовірно знаючи, що золотий ланцюг вартістю 1529 грн. 66 коп. та золотий хрестик вартістю 213 грн. 10 коп. одержані злочинним шляхом, а сааме, таємно викрадені 21.06.2011 р. о 19 год. ОСОБА_3 у ОСОБА_5, заклала у вказаний ломбард зазначені золоті вироби, тобто збула їх, а отримані грошові кошти в сумі 1365 грн. 16 коп. передала ОСОБА_3, з яких останній передав їй 200 грн.
ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, розкаявся і показав, що 21.06.2011 р. приблизно о 19 год. він перебував на дитячому майданчику по вул.Радунській, 36 в м.Києві разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_6, де дівчата пили пиво. В цей час до них підійшов раніше незнайомий потерпілий ОСОБА_5 і попросив цигарку. Вони його пригостили цигаркою і ОСОБА_5 став з ними спілкуватися. Він помітив, що поведінка останнього була неадекватною. ОСОБА_5 декілька разів просив у них цигарку і вони його пригощали. На шиї потерпілого знаходились золоті ланцюжок з хрестиком і підвіскою. Він запитав, чому ОСОБА_5 має золоті прикраси, а купити цигарки не може, на що останній відповів, що у нього золото не дороге. Він попросив подивитися прикраси і ОСОБА_5 зняв і передав йому ланцюг з хрестиком і підвіскою. Він подивився ці прикраси. Вони продовжували спілкуватися, а потім в процесі спілкування він непомітно з золотими виробами потерпілого місце події залишив. Приблизно через 40 хвилин він підійшов до будинку ОСОБА_4, куди невдовзі підійшла і остання. Він попросив її допомогти та взяти з собою паспорт. Разом вони поїхали до ломбарду на пр.Маяковського, де він витяг золоті вироби потерпілого і попросив ОСОБА_4 їх здати, оскільки у нього паспорт був втрачений. Остання здогадалася, що ці вироби він викрав у ОСОБА_5 і відмовилась їх здавати, але він її умовив і вона здала до ломбарду золоті ланцюжок і хрестик за 1365 грн. 16 коп. З цієї суми він дав ОСОБА_7 200 грн. Підвіску в ломбарді не прийняли, в подальшому вона була у нього вилучена працівниками міліції. 16.01.2012 р. він заходив до свого знайомого ОСОБА_8, який проживає в будинку 83\2 по вул.Бальзака в м.Києві. Приблизно о 17 год. на загальному коридорі 13-го поверху 2-го під»їзду вказаного будинку він зустрів свого знайомого ОСОБА_1, який винен був йому 200 грн. Останній повідомив, що у нього немає грошей повернути борг, тому він вирішив заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_1 шляхом обману. Він попросив у потерпілого мобільний телефон щоб нібито зателефонувати. ОСОБА_1 передав йому свій мобільний телефон «Самсунг» з сім-картою, він вийшов на загальний балкон щоб нібито зателефонувати і з місця події втік. Телефон він передав своєму знайому в заставу, в подальшому дізнався, що його знайомий цей телефон комусь віддав. З вартістю викраденого майна, зазначеною в обвинуваченні, згоден повністю.
ОСОБА_4 винною себе визнала повністю, розкаялась і показала, що 21.06.2011 р. приблизно о 19 год. вона з ОСОБА_3 і ОСОБА_6 перебувала на дитячому майданчику по вул.Радунській, 36 в м.Києві, де вони з останньою пили пиво. В цей час до них підійшов раніше незнайомий ОСОБА_5, якого вони пригощали цигарками, і став з ними спілкуватися. В процесі спілкування ОСОБА_5 зняв з шиї показував ОСОБА_3 золоті ланцюжок з хрестиком і підвіскою. В якийсь момент ОСОБА_3 кудись зник, вони навіть не помітили коли. Вона і ОСОБА_6 розпрощалися з ОСОБА_5 і з дитячого майданчика пішли, при цьому, останній не скаржився їм, що ОСОБА_3 зник з його речами. Вони з ОСОБА_6 пішли по домівках, біля свого будинку вона зустріла ОСОБА_3, який попросив допомогти йому здати в ломбард речі, оскільки у нього не було паспорта. Вона зайшла додому, взяла паспорт, після чого разом з ОСОБА_3 вони поїхали до «Чесного ломбарду» на пр.Маяковського, де останній витяг ланцюг з хрестиком і підвіскою і попросив здати їх в ломбард. Вона зрозуміла, що ці прикраси належать ОСОБА_5, тому відмовилась, але ОСОБА_3 її умовив і вона здала до ломбарду ланцюг і хрестик за 1365 грн. 16 коп., з яких 200 грн. ОСОБА_3 дав їй.
Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які не оспорюються учасниками судового розгляду, з"ясувавши правильність розуміння ними змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істиності їх позицій, роз"яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає вину ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в інкримінованих кожному злочинах доведеною повністю і кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він таємно викрав чуже майно повторно, та за ч.2 ст. 190 КК України, оскільки він заволодів чужим майном шляхом обману повторно. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 198 КК України, оскільки вона вчинила збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, за відсутності ознак лагалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про особи винних, які характеризуються позитивно, ОСОБА_3 неодноразово судимий, ОСОБА_4 не судима, пом»якшуючу кожного з них покарання обставину - щире каяття у вчиненому, обтяжуючі ОСОБА_3 покарання обставини - рецидив злочину та вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані, і обирає ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі.
Виправлення і перевиховання ОСОБА_4 суд вважає можливими без ізоляції від суспільства, тому суд обирає їй покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України, тобто з випробуванням.
Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд
З А С У Д И В :
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, і призначити покарання:
- за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі,
- за ч.2 ст. 190 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.
В силу ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого остаточно визначити ОСОБА_3 к відбуттю покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Початок строку покарання ОСОБА_3 обчислювати з 14.03.2012 р.
Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, і призначити їй покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов»язати ОСОБА_4 періодично з»являтися в кримінально-виконавчу інспекцію на реєстрацію, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання.
Речові докази - підвіску з зображенням Божої матері, передану на зберігання потерпілому ОСОБА_2, залишити в його розпорядженні, мобільний телефон «Самсунг», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1, залишити в його розпорядженні.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_3 у вигляді взяття під варту, ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб, засудженим ОСОБА_3 - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Головуючий -