ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.12 р. Справа № 5006/12/22/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства « Торговий дом Астрон», м.Краматорськ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Краматорськ

про стягнення 43331,90грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Приватним акціонерним товариством «Торговий дом Астрон», м. Краматорськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Краматорськ про стягнення суми боргу у розмірі 40334,00грн., пені в сумі 2416,08грн., 3% річних в сумі 464,22грн. та інфляційних витрат в сумі 107,59грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди №Кр15/08-2011 від 15.08.2011р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 40334,00грн., що стало підставою також для нарахування штрафних санкцій. Як на правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст.232, 525, 526 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.02.2012р. відповідач - ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: 84323, АДРЕСА_1. Саме за цією адресою, яка зазначену у витягу судом були надіслані ухвали про порушення провадження та про відкладення розгляду справи.

В силу вимог ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі Закон) Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно приписів ст.16 Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 18 Закону встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, за приписами абз.3 п.3.9.1. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 18 Закону України "Про мови в Український РСР" (від 28 жовтня 1989р. N8312) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

Між «Приватним акціонерним товариством «Торговий Дом Астрон» (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) 15 серпня 2011р. було укладено договір оренди нежитлового приміщення №Кр15/08-2011, за умовами якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані в об'єкті нерухомості, яке знаходиться за адресою: 84301, АДРЕСА_2, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 164кв.м.

Відповідно до умов п.2.1. договору приміщення передається в користування на підставі акту приймання-передачі та вважається переданим з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі.

За приписами п.4.2. договору базова орендна плата за 1кв.м. приміщень не включає вартість комунальних платежів (крім вартості електроенергії), експлуатаційних послуг та складає 75,00грн. у тому числі ПДВ за місяць.

Відповідно до п.4.3 договору орендар сплачує орендну плату за перший місяць у формі авансового платежу у розмірі пропорційному строку використання приміщення за поточний місяць.

Як передбачено у п.4.4 договору розмір орендної плати, починаючи з другого календарного місяця від дати підписання акту приймання-передачі, за кожний наступний місяць, визначається шляхом корегування розміру базової орендної плати на коефіцієнт інфляції зростаючим підсумком з початку терміну сплати за даним Договором по місяць, який передує поточному.

За приписами п.4.6 договору орендна плата вноситься на поточний рахунок орендодавця, вказаний у даному договорі у строк до 06 числа поточного місяця авансовим платежем за поточний місяць.

Пунктом 4.9 договору зазначено, що при несвоєчасній оплаті орендарем орендної плати та інших платежів, передбачених дійсним Договором, орендодавцем нараховується пеня у розмірі, передбаченому п.11.4 дійсного Договору, яка включається у рахунок для оплати орендної плати за останній місяць.

У відповідності до п.4.13 Договору вартість комунальних платежів не враховується у вартість оренди приміщень (крім вартості електроенергії) і орендар відшкодовує орендодавцеві в термін до 10 числа місяця, який слідує за звітним, на підставі пред'явленого рахунку орендодавцем витрати за комунальні послуги (вода, стоки, теплова енергія, вивіз ТБО та ін.) за попередній місяць по фактичним даним приладів обліку або розрахунковим шляхом пропорційно площі, яка орендується, у випадку відсутності приладів обліку, а також за тими комунальними послугами, за якими неможлива фіксація понесених орендодавцем витрат за приладами обліку.

Згідно п.5.2 договору орендар своєчасно сплачує отримані послуги за встановленими розцінками, у строки та на умовах, які передбачені дійсним Договором.

Як передбачено умовами п.5.4 договору сторони домовилися, що вартість експлуатаційних послуг по дійсному Договору складає 7 (сім) грн. в тому числі ПДВ за місяць за 1кв.м орендованих приміщень. З урахуванням площі орендованих приміщень 164кв.м загальна сума відшкодування експлуатаційних послуг по дійсному Договору складає: 1148грн. за місяць, в тому числі ПДВ.

Пунктом 5.5 договору зазначено, що нарахування та оплата експлуатаційних послуг по дійсному договору починається з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі приміщення.

Відповідно до умов п.5.6 договору вартість експлуатаційних послуг підлягає оплаті орендарем шляхом перерахування грошових засобів на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно у строк до 06 числа поточного місяця авансовим платежем за поточний місяць.

Орендар зобов'язується здійснювати всі необхідні платежі, пов'язані із орендою приміщення. (п. 6.3.4. договору).

Згідно приписів п.11.4 договору в разі невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання орендарем зобов'язань, передбачених пунктами 3.1, 4.6, 4.13, 5.6, 7.1, 8.7 дійсного Договору, орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі 0,5% від розміру невиконаного у встановлений даним Договором строк зобов'язання за кожний день прострочення.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2011р., а в частині зобов'язань орендаря відносно орендної плати та інших платежів - до повного виконання зобов'язань. (п.14.2. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Між тими ж сторонами 15 серпня 2011р. було складено та підписано акт приймання-передачі приміщення, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 164кв.м. Даний акт підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору позивачем були виставлені рахунки на сплату орендної плати та комунальних платежів, а саме: рахунок №11/01-16 від 27.10.2011р. на суму 13448,00грн.; рахунок №12/01-60 від 28.11.2011р. на суму 13448,00грн.; рахунок №10/01-15 від 22.12.2011р. на суму 13448,00грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім у період з жовтня 2011р. по грудень 2011р. утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 40344,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Норми закону відповідає п.4.6 договору, відповідно до якого орендна плата вноситься на поточний рахунок орендодавця, вказаний в дійсному договорі в строк до 06 числа поточного місяця авансовим платежем за поточний місяць.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню орендної плати, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості по орендній платі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 40344,00грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 464,22грн. та інфляційних витрат в сумі 107,59грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 107,59грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 464,22грн. є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2416,08грн. на підставі п. 11.4 договору.

Згідно приписів ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог передбачених ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відтак за висновком суду наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 2416,08грн. є обґрунтованим, арифметично вірним та таким що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.ст.11, 202, 509, 530, 546, 549, 550, 598, 599, 610- 612, 625, 626, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 216-218, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 28, 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон», м.Краматорськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Краматорськ про стягнення суми боргу у розмірі 40334,00грн., пені в сумі 2416,08грн., 3% річних в сумі 464,22грн. та інфляційних витрат в сумі 107,59грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (юр. адреса: 84323, АДРЕСА_1; факт. адреса: 84301, АДРЕСА_2, Свідоцтво серії ВОІ НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон» (84301, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 6, п/р 26008198019601 у Донбаському філіалі ВАТ «Кредитпромбанк» м. Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ 20387067) борг в сумі 40334,00грн., пеню в сумі 2416,08грн., 3% річних в сумі 464,22грн., інфляційні витрати в сумі 107,59грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.04.2012р.

Суддя Тоцький С.В.