Справа №2а-2775/11
П О С Т А Н О В А
02.04.2012 Ленінський районний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді Борка А.Л.
за участю секретаря - Райзерової О.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Севастополя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ,ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Військового комісаріату АРК, Міністерства Оборони України ,3-ї особи Військово-лікарської комісії кримського регіону про визнання протиправною відмову Військового комісаріату АРК сплатити позивачам одноразову грошову допомогу у зв язку із смертю ОСОБА_4 під час виконання ним службового обов язку, зобов язання Міністерства Оборони України нарахувати та сплатити позивачам одноразову грошову допомогу у зв язку із смертю ОСОБА_4 під час виконання ним обов язків військової служби суд ,-
в с т а н о в и в :
18 травня 2011 року позивач звернулась в адресу суду із позовом зазначаючи, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4. ЇЇ чоловік проходив військову службу в Міністерстві Оборони України за контрактом. ІНФОРМАЦІЯ_2 року під час виконання своїх обов язків ОСОБА_4 помер. Відповідачі відмовляють позивачці у нарахуванні грошової допомоги у зв язку із чим позивачка просить суд позов задовольнити з підстав зазначених у позові.
У судовому засіданні позивачка та представник позивачки підтримали позовні вимоги та просять суд позов задовольнити.
У судовому засіданні представник Міністерства Оборони України не визнав позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Представник Військового комісаріату АРК у судовому засіданні не визнав позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні представник 3-ї особи Військово-лікарської комісії кримського регіону просить суд відмовити у задоволенні позову.
Вивчив матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін суд прийшов до наступних висновків та відповідних їм правовідносин.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами ОСОБА_4 у період з 28 серпня 2006 року до моменту смерті проходив військову службу у Збройних Силах України по контракту, укладеному строком на п'ять років.
25 травня 2010 року після чергового лікування у Головному військовому медичному клінічному центрі у м. Києві ОСОБА_4 став до служби.
31 травня 2010 року під час перебування у військовій частині за місцем служби йому стало зле, після чого його було доставлено до військового госпіталю, де в ніч на 1 червня 2010 року він помер.
Причиною смерті стало захворювання, пов'язане з проходженням військової служби, що встановлено висновком військово-лікарської комісії кримського регіону (протокол № 91 від 10 червня 2010 року).
Розмір грошового забезпечення ОСОБА_4 на момент смерті складав 3 769,21 грн. На момент смерті членами його сім'ї були позивачі - дружина (вдова) ОСОБА_1 та двоє синів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (обидва - ІНФОРМАЦІЯ_1).
У березні 2011 року ОСОБА_1 як вдова покійного, діючи у власних інтересах та як законний представник в інтересах своїх неповнолітніх дітей, звернулася до Військового комісаріату АР Крим за виплатою одноразової грошової допомоги, але їй у цьому було відмовлено. Відмова мотивована тим, що одноразова грошова допомога підлягає виплаті лише у разі загибелі військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби. Будь-яких інших підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги відповідачем в листі від 1 квітня 2011 року, та під час розгляду цієї справи не наведено.
Фактичні обставини справи підтверджено належними доказами, жодна зі сторін їх не оспорює.
Відповідно до частини 2 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Таким чином, предметом спору у цій справі є саме право позивачів на отримання одноразової грошової допомоги.
Суд вважає, що вимоги позивачів про виплату їм одноразової грошової допомоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, у разі загибелі (смерті) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного чи резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога: сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям - у розмірі десятирічного грошового забезпечення зазначеного військовослужбовця за останньою посадою, яку він займав на день загибелі (смерті), виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Члени сім'ї, батьки та утриманці визначаються відповідно до Сімейного кодексу України. Одноразова грошова допомога виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її одержання. У разі відмови однієї з осіб від одержання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її одержання.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Відповідно до ст. 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Таким чином, перебування ОСОБА_4 у госпіталі є таким, що входить до обов'язків військовослужбовців. При цьому суд зауважує, що інший підхід суперечив би здоровому глузду і примушував би військовослужбовців у разі усвідомлення ними загрози їх життю внаслідок проявів будь-якої хвороби залишатися б на службі, а це негативно вплинуло б на якість несення ними військової служби та виконання інших обов'язків.
Суд вважає слушним посилання представника позивачів на положення ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до якої у разі інвалідності, що настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби., але внаслідок захворювання, що мали місце в період проходження військової служби, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення. Відповідно до зазначеної норми для виплати грошової допомоги військовослужбовцю достатньо лише, аби вже після його звільнення з лав Збройних Сил України настала інвалідність внаслідок захворювання, яке мало місце під час проходження служби. При цьому не вимагається, аби був наявним причинний зв'язок між самим захворюванням та проходженням військової служби. Виходячи з цього суд вважає, що якщо таке захворювання потягло інвалідність військовослужбовця, або його смерть ,то на думку суду позивачка має право на грошове відшкодування.
Таким чином, суд не може погодитися із запереченнями, що були висловлені відповідачами, та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Загальна сума, що підлягає сплаті на користь позивачів, становить 452 305,20 грн. (3769,21 х 12 х 10). Ця сума підлягає виплаті позивачам у рівних частках.
Крім того суд вважає за необхідне судові витрати стягнути солідарно з Військового комісаріату АРК, Міністерства Оборони України на користь держави у розмірі - 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Керуючись вимогами ст.ст.51,71,137,158-163,186 КАС України, ч. 1 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України
частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», суд , -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Військового комісаріату АРК сплатити одноразову допомогу ОСОБА_1 ,ОСОБА_2, ОСОБА_3 у зв язку із смертю ОСОБА_4 під час виконання ним службового обов язку.
Зобов язати Міністерство Оборони України нарахувати та сплатити ОСОБА_1 ,ОСОБА_2, ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у зв язку зі смертю ОСОБА_4 під час виконання ним обов язків військової служби у розмірі - 452 305,2 грн.
Судові витрати стягнути солідарно з Військового комісаріату АРК, Міністерства Оборони України на користь держави у розмірі - 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
З повним текстом постанови суду сторони можуть ознайомитись після 07.04.2012 року. Копію повного тексту постанови суду направити в адресу відповідачів по справі до відома.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський райсуд міста Севастополя ,а відповідачами протягом 10-ти днів з моменту отримання копії постанови суду.
Головуючий: А.Л.Борко