АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а/2390/1399/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.2 Грабовий П.С.

Доповідач в апеляційній інстанції

Трюхан Г. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоТрюхана Г.М.

суддівМагди Л.Ф., Міщенка С.В,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про перерахунок і виплату пенсії по інвалідності.

в с т а н о в и л а :

Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що вона є інвалідом 2-ої групи по захворюванню, пов'язаним з аварією на ЧАЕС і перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України Соснівського району м. Черкаси.

Згідно ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах; 2-ої групи-75% мінімальної пенсії по віку.

Згідно ч.4 ст 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що у всіх випадках пенсія інвалідам, у яких, встановлений зв'язок захворювання з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, не повинна бути нижче 8 мінімальних пенсій по віку.

Розмір її пенсії згідно п.4 ст 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен складати 544 грн х 8= 4352 грн.

Крім того, ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй вважається додаткова пенсія за шкоду, завдану здоров'ю інвалідам 2-ої групи 75% мінімальної пенсії по віку.

На даний момент вона одержує пенсію 920 грн, але повинна бути 4760 грн.

Вона звернулась до УПФУ Соснівського району м. Черкаси про перерахунок пенсії, оскільки вимагає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи»але отримала відмову.

Вважає, що дії УПФУ Соснівського району несуть неправомірний характер. Просила суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити перерахунок пенсії, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС з 28.07.2009 року.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2010 року позов задоволено повністю.

Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_5 і з 17 серпня 2009 року у відповідності до ч.3 ст. 67, ст. ст. 49,50,57 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити з 17 серпня 2009 року перерахунок та виплату ОСОБА_5 державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 3 ст. 67, ст.ст. 49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

В апеляційній скарзі УПФУ в Соснівькому районі м. Черкаси просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2010 року як таку, що винесена з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог..

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачка являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інвалідом ІІ-ї групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» отримує державну та додаткову пенсії, розмір яких не відповідає розміру встановлених зазначеним Законом. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХХІ від 28 лютого 1991 року.

Відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХП особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю 2-й групі інвалідності в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Наявність такого права у позивачки є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч.2 ст.46 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не наведені вище постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Також суд правильно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсі за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з частиною третьою статті 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначитись, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому обґрунтованим також є висновок суду щодо протиправності відмови відповідача у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, як втратили працездатність, визначеного законом.

Проте, частково задовольняючи позовні вимоги, суд помилково визначив період, з якого зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності. Позивач звернувся до суду 17 серпня 2009 року, просила зробити перерахунок з 28 липня 2009 року, тому позовні вимоги підлягали до задоволення за період з 28 липня 2009 року.

Крім того, судовому захисту в порядку адміністративного провадження підлягають уже порушені права, тому суд мав у своєму рішенні встановити строк, по який встановлено порушення прав позивача, тобто по день втрати права на дану соціальну пільгу.

Колегія суддів вважає таким днем є 09.02.2010 року (день винесення постанови Соснівським районним судом м. Черкаси).

При таких обставинах постанова суду першої інстанції підлягає до зміни в частині строку, протягом якого бездіяльність відповідача визнана неправомірною та по який його зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії з виключенням з неї вказівки на визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання провести перерахунок відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період після постановлення постанови судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.198, 201, 207 КАС України, судова колегія, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси задоволити частково.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2010 року змінити.

Визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси у перерахунку ОСОБА_5 пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 28 липня 2009 року по 09 лютого 2010 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_5 відповідно до ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням сплачених сум із 28 липня 2009 року по 09 лютого 2010 року.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :