АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/2390/1136/12Головуючий по 1 інстанції
Категорія : на ухвалу Компанієць О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Трюхан Г. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоТрюхана Г.М.
суддівМагди Л.Ф., Сіренка Ю.В.
при секретаріБєлан О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Смілянського міжрайонного прокурора на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 лютого 2012 року по справі за заявою Смілянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Смілянського дитячого будинку-інтернату та в інтересах ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_6 недієздатною,
в с т а н о в и л а :
Смілянський міжрайонний прокурор звернувся до суду із заявою про визнання недієздатною ОСОБА_6, що перебуває на утриманні в Смілянському дитячому будинку-інтернаті.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 23.02.2012 року заяву Смілянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Смілянського дитячого будинку-інтернату та в інтересах ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_6 недієздатною постановлено вважати неподаною та повернути прокурору.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, Смілянський міжрайонний прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вище вказану ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з слідуючих підстав.
ОСОБА_6 проживає та перебуває на утриманні у Смілянському дитячому будинку-інтернаті з 2010 року. В зв'язку з психічною хворобою їй встановлена безстроково 2 група інвалідності з дитинства.
Факт психічної хвороби ОСОБА_6 підтверджується довідкою експертної комісії та випискою із медичної картки хворого, наданими прокурором суду першої інстанції.
В результаті душевної хвороби ОСОБА_6 не може розпоряджатися майном, так як не розуміє значення своїх дій, не може керувати ними, потребує встановлення над нею опіки та стороннього догляду. Хворіючи психічним захворюванням та будучи інвалідом 2 групи, самостійно захистити свої інтереси та права неспроможна.
Частиною 3 ст.237 ЦПК України передбачено, що заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричним закладом є психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги. Пунктом 1.1 Положення про Смілянський дитячий будинок інтернат, затвердженого наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації від 23.12.2008 року №139-03 Смілянський дитячий будинок-інтернат є соціально-медичною установою для постійного проживання дітей віком від 4-х до 18-ти років з утвореним, у разі потреби, молодіжним відділенням для молоді віком від 18 до 35 років з вадами розумового, фізичного розвитку та : психічними розладами, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг. Основним завданням будинку-інтернату є забезпечення належних умов для проживання, навчання, виховання, медичної та соціальної реабілітації та надання медичної допомоги вихованцям з вадами розумового, фізичного розвитку та психічними розладами.
Виходячи з вищевикладеного, Смілянський дитячий будинок-інтернат є психіатричним закладом та має право подавати заяви про визнання осіб недієздатними.
Директор Смілянського дитячого будинку-інтернату звернувся до Смілянської міжрайонної прокуратури із клопотанням здійснити представництво в суді інтересів осіб, які знаходяться на утриманні в інтернаті, а саме: ОСОБА_6 для встановлення її правового статусу.
Статтею 121 Конституції України передбачено, що однією із функцій органів прокуратури України є представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" підставою представництва прокурором інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно з частиною третьої цієї статті звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб є однією з форм такого представництва. Саме на випадок реалізації прокуратурою даної форми представництва інтересів держави в суді частиною 7 статті 119 ЦПК України встановлено, що у разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним законом.
Відповідно до п. 4 наказу Генерального прокурора України №6гн від 29 листопада 2006 року «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» одним із пріоритетів є захист соціальних і майнових прав інвалідів.
Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» передбачено, що інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам", призначається за вибором інвалідів з дитинства (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) державна соціальна допомога відповідно до цього Закону або пенсія чи державна соціальна допомога згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам".
ОСОБА_6 є інвалідом 2 групи та отримує відповідні виплати, однак в результаті душевної хвороби не розуміє значення своїх дій, тому не може керувати ними та розпоряджатися своїм майном.
Смілянський дитячий будинок-інтернат підпорядкований Головному управлінню праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та фінансується з обласного бюджету, тобто є державною установою. Вихованці будинку-інтернату забезпечуються житлом з усіма комунально-побутовими зручностями, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем, столовим посудом; раціональним харчуванням; цілодобовим медичним обслуговуванням; щорічним літнім оздоровленням, надання комплексу реабілітаційних послуг, медикаментами та життєво необхідними ліками; засобами навчання, виховання та корекції; спортивним інвентарем для проведення оздоровчо-спортивної корекції фізичних вад вихованців тощо.
Визнання ОСОБА_6 недієздатною надасть можливість Смілянському дитячому будинку-інтернату розпоряджатися зазначеними коштами в інтересах даної особи.
Тому, виходячи зі ст. 45 ЦПК України звернення прокурора в інтересах ОСОБА_6 та в інтересах керівника закладу вважається обґрунтованим, а тому керуючись ст. 307 ЦПК України, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Смілянського міжрайонного прокурора задовільнити.
Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 лютого 2012 року скасувати, а матеріали передати в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :