АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а/2390/1040/12Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Добриднюк Н.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівСіренка Ю.В., Трюхана Г.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу УПФ України в Лисянському районі на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 21 травня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання відмови відповідача щодо перерахунку пенсії протиправною, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 23 березня 2009 р. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання відмови відповідача щодо перерахунку пенсії протиправною, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В позовній заяві вказував, що він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.
Згідно ст. 6 цього Закону він має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії йому, як дитині війни, протягом 2006-2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Тому позивач просив суд задовольнити його вимоги, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 3 891,90 грн.
В запереченні на позов Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі просило в задоволенні позову відмовити та застосувати до заявлених вимог річний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 21 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі щодо перерахунку пенсії ОСОБА_5 відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірною.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. з урахуванням раніше виплачених коштів.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФ України в Лисянському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування постанови і ухвалення по справі нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Оскільки всі особи, які беруть участь у справі, не заявили клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку, про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова суду повинна бути змінена виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до суду з даним позовом 23 березня 2009 р.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Разом з тим, при ухваленні рішення в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі щодо періоду, за який підлягає здійснення перерахунку, та зобов'язання проводити відповідні виплати у розмірі, передбачену Законом України "Про соціальний захист дітей війни", судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, за правилами якого суд розглядав справу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник Управління ПФУ у Лисянському районі в запереченні на позов наполягав на застосуванні відносно заявлених вимог річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ.
Тому суд необґрунтовано вирішив поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів. Отже перерахунку підлягає період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., тобто в межах річного строку з дня звернення до суду з даним позовом. За наведених обставин постанову суду в цій частині необхідно змінити.
В іншій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу УПФ України в Лисянському районі задовольнити частково, постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 21 травня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання відмови відповідача щодо перерахунку пенсії протиправною, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» змінити в частині визначення періоду, за який відповідача зобов'язано здійснити нарахування і виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».
Абзац третій резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2008 рік, з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. з урахуванням раніше виплачених коштів.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :