ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/2983/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
при секретарі Грушко Н.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
28 лютого 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відповідач) з вимогами про визнання нечинним рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, винесеного 03.02.2012 р. про відмову у видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 свідоцтва про сплату єдиного податку; зобов'язання Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області прийняти рішення про видачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 свідоцтва про сплату єдиного податку.
11.04.2012 р. ухвалою суду здійснено заміну відповідача з Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на Криворізьку центральну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивач здійснює господарську діяльність згідно з КВЕД ДК 009:2005 - 52.48.2 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами». Податковим кодексом України чітко визначені підстави для відмови в видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку. Норми цього Кодексу не містять посилань на те, що особа, яка здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі годинниками та ювелірними виробами не може бути платником єдиного податку. Обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності поширюється тільки на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з сировиною, а не з готовою продукцією. Рішення відповідача про відмову позивачу у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку суперечить вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. В запереченнях на адміністративний позов в обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив наступне. Відповідно до вимог Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, не можуть бути платниками єдиного податку. Відповідно до норм Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів, дорогоцінне каміння та контроль за операціями з ними» поняття «дорогоцінні метали» включає також вироби з золота, срібла, платини, металів платинової групи. Податковим кодексом встановлено, що підставою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку є здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Враховуючи наведене, рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відмову у видачі позивачу свідоцтва про сплату єдиного податку відповідає вимогам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 05.04.1995 р. (а.с. 17).
Позивач здійснює господарську діяльність на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку Серія НОМЕР_3 від 17.12.2010 р. (а.с. 16).
25.01.2012 р. ОСОБА_2 звернувся до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с. 51-52).
Відповідно до вказаної заяви, позивачем обрано вид діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 - 52.48.2 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами» (а.с. 52).
Листом від 03.02.2012 р. № 2320/111/171 Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ОСОБА_2 відмовлено в видачі свідоцтва про сплату єдиного податку на підставі положень абз. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів, дорогоцінне каміння та контроль за операціями з ними» №637/97 (а.с. 53).
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно пп. 298.1.1. п. 298.1, пп. 5 п. 298.3 ст. 298 цього Кодексу для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву. У заяві зазначаються такі обов'язкові відомості: обрані фізичною особою - підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються.
Згідно до абз. 4 пп. 291.5.1. п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Положення ст. 14 Податкового кодексу України не містять визначення понять «видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення».
Згідно п. 5.3. ст. 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до п.п. 5-7, пп. «а» п. 9, п. 19 ст. 1 Закону України Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними N 637/97-ВР від 18.11.1997 р. видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами; видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами; виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів; операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням - дії, пов'язані з: виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння; афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок.
У ДСТУ «Вироби золотарські. Терміни та визначення» надане визначення ювелірних виробів: це вироби культурно-побутового призначення з коштовних металів, із застосуванням коштовних металів, вироби з не коштовних в разі застосування різних видів художньої обробки; вироби з матеріалів, що імітують коштовні метали; високохудожні вироби з каменю, вдалину, рогу, кості.
Відповідно до Закону України «Про митний тариф» № 2371 від 05.04.2001 р. дорогоцінні метали (7106-7112), дорогоцінне каміння (7101-7105) та ювелірні вироби (7113), вироби майстрів золотих і срібних справ (7114) виділено в окремі підгрупи групи 71 розділу 14.
Згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) (ДК 009:2005) N 375 від 26.12.2005 р. діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 «Добування руд інших кольорових металів», а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 «Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань».
Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали.
При цьому, цей підклас не включає: виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (підклас 33.50); виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (підклас 36.22).
Щодо торгівлі дорогоцінним металом та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені: підклас 51.52.4 «Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами»; підклас 51.56.0 «Оптова торгівля іншими проміжними продуктами», що включає оптову торгівлю коштовним камінням.
Торгівля ювелірними виробами відноситься до наступних підкласів КВЕД ДК 009:2005: підклас 51.47.9 «Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення», до якого входить оптова торгівля годинниками та ювелірними виробами; підклас 52.48.2 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами»; підклас 52.12.0 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту», який включає роздрібну торгівлю ювелірними виробами.
Відповідно до п. 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Види діяльності, зазначені в абз. 4 пп. 291.5.1. п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України - видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, відповідно до визначень, які містяться в наведених вище нормативних актах, не містять діяльності, пов'язаної з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.
З аналізу положень нормативно-правових актів вбачається, що обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють наступні види діяльності: видобуток дорогоцінних металів та видобуток дорогоцінного каміння - підкласи 13.20.0 та 14.50.0 КВЕД ДК 009:2005; виробництво дорогоцінних металів - підклас 27.41.0; торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, у тому числі органогенного утворення - підклас 51.52.4 та підклас 51.56.0.
Доводи відповідача стосовно того, що поняття «дорогоцінні метали» включає також вироби з дорогоцінних металів, в якості підстави для відмови в видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, не приймаються судом до уваги, оскільки, відповідно до положень інших нормативно-правових актів та КВЕД ДК 009:2005 виробництво дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння та торгівля ними і виробництво виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння та торгівля ними - є окремими видами господарської діяльності.
Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі годинниками та ювелірними виробами.
З огляду на зазначене, рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 03.02.2012 р. № 2320/111/171 не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняте без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню частково.
Вимога про визнання нечинним рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, винесеного 03.02.2012 р. про відмову у видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 свідоцтва про сплату єдиного податку підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З метою повного захисту прав та законних інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Криворізьку центральну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 свідоцтво про сплату єдиного податку.
Відповідно до п. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати нечинним рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 03.02.2012 р. № 2320/111/171 про відмову у видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 свідоцтва про сплату єдиного податку.
Зобов'язати Криворізьку центральну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 свідоцтво про сплату єдиного податку.
Судові витрати в розмірі 64,28 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений 27.04.2012 року.
Суддя О.С. Рябчук