ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/10792/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі судового засідання Салюк Л.Ю.,
за участю:
представників позивача Курило О.М., Щербаня О.Ю.,
представника відповідача Мотова В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Модем ЛТД»до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Модем ЛТД» (далі - ТОВ фірма «Модем ЛТД», позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - Нікопольська ОДПІ, відповідач), в якій просить:
- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ № 0000882320 від 07.06.2011 року;
- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ № 0000862320 від 07.06.2011 року;
- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ № 0000892320 від 07.06.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що твердження відповідача в акті перевірки ґрунтуються на недостовірних даних. Позивачу незрозумілі критерії, які використовували фахівці відповідача у своїй роботі, доказом цього може бути довідка видана Нікопольською ОДПІ ПП «Нікопольгазбуд», що свідчить про відсутність будь-яких порушень в галузі нарахування та сплати податків і обов'язкових платежів у взаємовідносинах з ТОВ «Колідо», тобто правочин є дійсним. Між ТОВ фірма «Модем ЛТД» та ТОВ «Колідо» були укладені договори згідно яких було поставлене та придбано обома сторонами товарно-матеріальні цінності, та надано й отримано послуги. Договори були укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками. Зобов'язання за договорами були виконані у повному обсязі, тобто було надано і отримано послуги та товар за асортиментом, в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з договорами, тобто всі фінансово-господарські операції здійснювались в межах норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі - ЦК України, ГК України). В акті перевірки зазначено, що документи, пов'язані з придбанням та доставкою товару на ТОВ фірма «Модем ЛТД» відсутні (проте позивачем такі документи, які свідчать про реальне отримання товару, були надані), а якщо звернути увагу на умови договорів, в частині доставки товару, передбачено транспортом продавця, а що стосується придбання - існують акти прийому-передання, більше нічого законодавство не вимагає для підтвердження реальності таких угод. Всі первинні документи, які залучені до матеріалів справи позивачем, відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996), не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товарів. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні. Представник відповідача зазначив, що згідно з наданими в ході перевірки первинними документами ТОВ фірма «Модем ЛТД» отримало від ТОВ «Колідо» товар (запасні частини, електродвигуни, бортовий редуктор, труби та інш.) та послуги (з механічної обробки тканин, по виготовленню скріпок, пружин, обезжирюванню металевих виробів). Частина придбаного товару згідно наданих документів використовувалась у власній господарській діяльності позивача, інша - реалізувалась наступним контрагентам: ПАТ «Новопавліський гранітний кар'єр», ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», ТОВ «Леком». В ході проведення перевірки встановлено, що податкові зобов'язання ТОВ «Колідо» сформовані за рахунок покупців, зокрема ТОВ фірма «Модем ЛТД» за період з 01.07.2010 року по 28.02.2011 року. Фактично ТОВ «Колідо» за місцезнаходженням не знаходиться, підприємство ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснює. В телефонному режимі ОСОБА_4 зазначила, що ТОВ «Колідо» продала ОСОБА_5 Відповідачем з'ясовано, що ОСОБА_5 по місцю прописки не мешкає, підробляє на кладовищі в селищі Ігрень. З пояснень ОСОБА_5 вбачається наступне: таке підприємство як ТОВ «Колідо» ОСОБА_5 не відомо; громадянка ОСОБА_4, яка була засновником ТОВ «Колідо», йому не відома; ніякої причетності громадянин ОСОБА_5 до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства не має. Згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів у ТОВ „Колідо" відсутні необхідні умови для здійснення фінансово-господарської діяльності, визнано безтоварними фінансово-господарські відносини ТОВ «Колідо» з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Трансмультіторг» - акт від 17.02.2011 р. № 403/231/35497148, складений ДПІ у м. Жовтневому р-ні м. Дніпропетровська; ПП «УПТК-Агро» - акт від 11.03.2011 р. №548/23-2/34803150, складений ДПІ у м. Чернівці; ТОВ «ТУРІН - ДНІПРО» - акт від 16.03.2011 р. №809/23-3/36053963, складений Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська; ПП «Дніпрогалбуд» - акт від 06.04.2011 р. №2070/80/23-4/33855124, складений ДПІ у м. Дніпродзержинську; ТОВ «АМБ-Інвест» - акт від 05.03.2011 р. №1135/23-3/36728505, складений Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська. Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ «Колідо» здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст.203 ЦК України. У даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. У зв'язку з вищенаведеним, здійснення господарських операцій між ТОВ фірма «Модем ЛТД» та ТОВ «Колідо» не підтверджується з врахування місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності. Порушення ТОВ фірма «Модем ЛТД» вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі - Закон №334), пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (далі - Закон №168), п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України допущено у зв 'язку з відображенням у складі валових витрат та податковому кредиті операцій по недостовірним первинним обліковим документам, які сформовані на підставі просування (використання) даних, зазначених у цих документ особами, по яких згідно акту перевірки Нікопольської ОДПІ від 05.04.2011 №272/233/37196376 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Колідо» встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків.
В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_4, яка була засновником і директором ТОВ „Колідо" в період, коли мали місце взаємовідносини між ТОВ фірма «Модем ЛТД» та ТОВ „Колідо". Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що має середню спеціальну освіту (крановщик), була безробітною та вирішила розпочати власний бізнес шляхом створення суб'єкта господарювання - ТОВ „Колідо". ОСОБА_4 самостійно здійснила всі дії щодо державної реєстрації ТОВ „Колідо"; у штаті підприємства вона була директором і бухгалтером, інших працівників в ТОВ „Колідо" не було. ОСОБА_4 самостійно здійснювала посередницькі операції купівлі-продажу товарів (самостійно здійснювала пошук продавців товару та знаходила покупців), також здійснювала посередницьку діяльність в операціях по наданню послуг. ТОВ „Колідо" в особі директора ОСОБА_4 уклало з ТОВ фірма «Модем ЛТД» у вересні 2010 р. договір поставки продукції та виконання робіт. Фактично продавець товару, з яким ТОВ „Колідо" уклало договір поставки товару самостійно передавав товар ТОВ фірма «Модем ЛТД», як остаточному покупцю. ОСОБА_4 не контролювала яким транспортом поставлявся товар до ТОВ фірма «Модем ЛТД», хто здійснював приймання-передачу товару. Власних транспортних засобів ТОВ „Колідо" не мало. Чи складалися при поставці до ТОВ фірма «Модем ЛТД» товарно-транспортні накладні ОСОБА_4 невідомо. ТОВ „Колідо" на час перебування в управлінні ОСОБА_4 мало орендоване нежитлове приміщення, в якому, як пояснила свідок, здійснювалось зберігання товару, що продавався через ТОВ „Колідо" та в цьому ж приміщенні інші суб'єкти господарювання надавали власними силами послуги з механічної обробки тканин, обезжирюванню металевих виробів тощо ТОВ фірмі «Модем ЛТД». ОСОБА_4 через свою зайнятість не мала можливості контролювати процес поставки та приймання-передачі товарів ТОВ «Модем ЛТД», а також надання послуг ТОВ фірма «Модем ЛТД». ОСОБА_4, як директор ТОВ „Колідо" мала взаємовідносини з дуже багатьма постачальниками товарів та покупцями цих товарів; фактичний щомісячний обсяг господарських операцій ТОВ „Колідо" сягав більше 1 000 000,00 грн. ОСОБА_4 самостійно здійснювала бухгалтерський та податковий облік, самостійно подавала всі документи податкової звітності до податкової інспекції та отримувала за свою роботу лише мінімальну заробітну плату. Важкі умови праці змусили ОСОБА_4 продати підприємство - ТОВ „Колідо" ОСОБА_5, з яким вона познайомилась в маршрутці, коли їхала з м. Дніпропетровська. Всіма діями щодо перереєстрації ТОВ „Колідо" у зв'язку зі зміною учасника займався ОСОБА_5 Про подальшу господарську діяльність ТОВ „Колідо" ОСОБА_4 невідомо. Після перереєстрації ТОВ „Колідо" ОСОБА_4 є безробітною.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, свідка суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що ТОВ фірма «Модем ЛТД» зареєстровано державним реєстратором виконкому Нікопольської міської ради 11.12.1992 р., перебуває на обліку платників податків в Нікопольській ОДПІ, зареєстровано платником ПДВ.
23.05.2011 р. за наслідком перевірки позивача фахівцями Нікопольської ОДПІ складено акт №475/232/19157483 „Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма «Модем ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „Колідо" за період з 01.07.2010 р. по 28.02.2011 р." (а.с.10-57 т.1), в якому встановлено наступне:
1) відсутність як бази, так і об'єкта оподаткування податком на прибуток:
- порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334, який діяв на момент вчинення порушення, в результаті чого завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на 706 217,60 грн.;
- порушення ст. 138 ПК України, в результаті чого завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2011 року на 121600,00 грн.;
- порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94, в результаті чого завищено доходи за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на суму 715 117,35 грн.;
- порушення ст. 135, 138 ПК України, в результаті чого завищено доходи на придбання товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2011 року на 122 416,67 грн.;
2) відсутність як бази, так і об'єкта оподаткування ПДВ:
- порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, який діяв на момент вчинення порушення, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 132 873,52 грн.;
- порушення ст.ст. 185, 188, 198.6 ПК України, а саме, завищено податковий кредит з ПДВ за січень 2011 року в сумі 24 320,00 грн.;
- порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 134 653,46 грн.;
- порушення ст.ст. 185, 186, 188 ПК України, а саме, завищено податкові зобов'язання за січень 2011 року в сумі 24 483,33 грн.;
3) порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 334/94, який діяв на момент вчинення порушення, в результаті чого занижено податку на прибуток за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року всього у сумі 476 916,56 грн.;
4) порушення пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за перевіряємий період у сумі 286 251,99 грн.;
5) порушення пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, ст.ст. 185, 188, 198.6 ПК України, в результаті чого завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року на суму 145 046,62 грн.
07.06.2011р. на підставі вказаного акту Нікопольською ОДПІ винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0000862320, яким ТОВ фірма «Модем ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток на 596 145,70 грн. (в т.ч. за основним платежем - 476 916,56 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 119 229,14 грн.) (а.с.58 т.1);
- № 0000882320, яким ТОВ фірма «Модем ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість на 357 814,99 грн. (в т.ч. за основним платежем - 286 251,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 71 563,00 грн.) (а.с.59 т.1);
- № 0000892320, яким ТОВ фірма «Модем ЛТД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 145 047,62 грн.(в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.) (а.с.60 т.1).
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Судом встановлено, що між ТОВ „Колідо" (продавець, виконавець) та ТОВ «Модем ЛТД» (покупець, замовник) укладено договір поставки від 01.09.2010 р. № МоКо/2 (а.с.73-75 т.1), за умовами якого продавець (виконавець) зобов'язується поставити (надати) покупцю (замовнику) продукцію (послуги або роботи): за асортиментом, в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з цим договором, а покупець (замовник) прийняти і оплатити їх в термін, зазначений в п.3.1. договору (п.1.1. договору); продавець (виконавець) зобов'язаний надати покупцю (замовнику) в день поставки продукції (послуг, робіт): накладну (акт), товарно-транспортну накладну, рахунок, податкову накладну, сертифікати якості на продукцію (п.4.1.2 договору).
Судом досліджені долучені до матеріалів справи копії первинних документів, складених по взаємовідносинах ТОВ „Колідо" з ТОВ фірмою „Модем ЛТД" за період з 01.09.2010 р. по 31.01.2011 р.(а.с.76,77, 81-99, 131-150 т.1; 2-10, 37-51 т.2): видаткових накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт, податкових накладних, товарно-траснспортних накладних, подорожних листів.
Згідно досліджених документів ТОВ „Колідо" поставляло ТОВ фірма „Модем" насоси, шкаф управління, станини, щит управління системою тиску води, електродвигуни, радіатори, труби, запасні частини, фанеру, бортові редуктори та надавало послуги по механічній обробці тканини, роботи по благоустрою території, послуги по виготовленню скріпок, пружин, галтовці металевих виробів, обезжиренню металевих виробів, послуги по ремонту дорожньої техніки.
Свідок ОСОБА_4, з посиланням на те, що поставки ТОВ фірма „Модем" були давно та у ТОВ „Колідо" було дуже багато постачальників, не змогла пояснити суду де саме придбавався товар (хто саме був постачальником для ТОВ „Колідо" товару), який поставлявся до ТОВ фірма „Модем", відкіля відбувалось транспортування товару та безпосередньо яким чином здійснювалась поставка.
Відповідно до п.п. 11.1 п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.1997 р. (далі - Правила №363), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Перевезення металевих виробів має свої особливості, які передбачені у Правилах №363, зокрема, для перевезення нормальних за вагою і габаритами металів і металовиробів застосовуються автомобілі (автопоїзди) з бортовою платформою; для перевезення металу довжиною до 8 метрів - тягачі з напівпричепами і металовози; для перевезення довгомірних металів - автомобілі з причепами-розпусками; для перевезення важковагових листів - тягачі з напівпричепами і причепами-ваговозами (п.п. 23.3 п.23); приймання від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу металу і металовиробів провадяться перевізником за кількістю вантажних місць і масою, зазначеними вантажовідправником у товарно-транспортній накладній (п.п. 23.15 п.23).
Досліджені в судовому засіданні копії наданих позивачем товарно-транспортних накладних (а.с.2-10 т.2) складені формально з посиланням лише на видаткову накладну, без зазначення місця розвантаження вантажу, номенклатури, назви продукції, що перевозилася, кількості, ціни, виду пакування, кількості місць, маси брутто та інших необхідних реквізитів вантажу та особливостей перевезення. Надані суду копії подорожніх листів службового легкового автомобіля (а.с.44-51 т.2) заповнені однією рукою та одним і тим же підписом в графах „механік", „автомобіль прийняв", „автомобіль здав", „автомобіль прийняв"; в подорожніх листах не заповнені всі необхідні графи, відсутній підпис особи, що користувалась автомобілем. Всі перевезення здійснювались на орендованому транспорті лише однією особою, яка не є водієм, а є начальником транспортної дільниці - ОСОБА_10 (а.с.27-32, 37-43 т.2).
З огляду на наведене, суд критично оцінює досліджені докази щодо перевезення вантажу та не вважає їх беззаперечними доказами здійснення фактичного транспортування товару від ТОВ „Колідо".
Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що надання послуг ТОВ фірма „Модем" по механічній обробці тканини, послуги по виготовленню скріпок, пружин, галтовці металевих виробів, обезжиренню металевих виробів, послуги по ремонту дорожньої техніки здійснювалось в орендованому ТОВ „Колідо" приміщенні, проте в ході судового розгляду справи не знайшов підтвердження факт перебування у ТОВ „Колідо" в спірний період орендованого приміщення. Крім того, свідок ОСОБА_4 не змогла відповісти на питання суду щодо того, чиїми силами проводились роботи по благоустрою території ТОВ фірма „Модем" (на суму 400 тис. грн.), хто безпосередньо надавав послуги, в чому конкретно полягала механічна обробка тканини, послуги по виготовленню скріпок, пружин, галтовці металевих виробів, обезжиренню металевих виробів, послуги по ремонту дорожньої техніки. Також, надані суду копії первинних документів не містять інформації про обсяг виконаних операцій, наданих послуг та в чому вони полягали.
Угодою про переведення боргу №28/02-11 від 28.02.2011 р., укладеною між ТОВ фірма „Модем" (боржник), ТОВ „Колідо" (кредитор) та ФОП ОСОБА_11 (новий кредитор, який є засновником ТОВ фірма „Модем"), на ФОП ОСОБА_11 переведено борг ТОВ фірма „Модем" перед ТОВ „Колідо" в загальному розмірі 3562495,37 грн. (а.с.120 т.2).
Також, в судовому засіданні досліджені надані позивачем копії: договорів та первинних документів (рахунків-фактур, видаткових накладних та податкових накладних), укладених ТОВ фірма „Модем" з контрагентами-покупцями: ПАТ „Новопавлівський гранітний кар'єр" (а.с.211-237 т.2), ЗАТ „Запорізький залізорудний комбінат" (а.с.238-242 т.2), ТОВ „Леком"(а.с.243-247 т.2).
Інших документів, в тому числі сертифікатів якості на продукцію, товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів покупцями, зберігання товару позивачем суду надано не було.
Крім того, в судовому засіданні досліджена надана представниками позивача копія вантажної митної декларації №110060000/2010/000587, якою підтверджується експорт на АТ „Куйбишев Азот" електродвигуна асинхронного у кількості 2 шт.(а.с.33-36).
Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону №334 3.1. об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №334 валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
На підставі п.5.1 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як зазначено в п.п.7.2.3 п.7.2 Закону №168
Відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Аналогічні норми визначено і чинним з 01.01.2011 р. ПК України, зокрема, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6, ст. 198 ПК України передбачено, що:
198.2. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Статтею 1 Закону №996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення до складу валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.
Офіційне з'ясування всіх обставин у справі є принципом адміністративного судочинства. Отож, суд зобов'язаний при вирішенні справи з'ясувати всі обставини справи і оцінити їх в сукупності: чи мали місце господарські операції, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин.
З огляду на досліджені в судовому засіданні докази, контрагент позивача - ТОВ „Колідо" не мало необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності з ТОВ фірма „Модем", зокрема, засновник та директор ТОВ „Колідо" ОСОБА_4 не має необхідної освіти та фахових знань для здійснення одноособово всіх дій в межах господарської діяльності товариства (здійснення господарських операцій з великою кількістю контрагентів на суму більше 1 000 000 грн. щомісячно, складання первинних документів, ведення податкового обліку та звітності тощо), у ТОВ „Колідо" відсутні інші трудові ресурси, складські приміщення тощош. Досліджені в судовому засіданні копії первинних документів не свідчать про реальність господарських операцій, на виконання яких вони складені, зокрема, відсутні беззаперечні докази, що підтверджують транспортування товару від ТОВ „Колідо" до ТОВ фірма „Модем" та відсутні будь-які документи, що підтверджують транспортування товару від ТОВ фірма „Модем" до подальших покупців, відсутні докази на підтвердження зберігання товарів ТОВ фірма „Модем", відсутні докази фактичного виконання робіт по благоустрою території ТОВ фірма „Модем", надання послуг з механічної обробки тканин, послуг по виготовленню скріпок, пружин, галтовці металевих виробів, обезжиренню металевих виробів, послуг по ремонту дорожньої техніки (хто безпосередньо здійснював ці роботи (послуги) та в чому вони полягали).
Проте, суд погоджується з наявністю лише однієї господарської операції по поставці ТОВ „Колідо" для ТОВ фірма „Модем" електродвигуна асинхронного у кількості 2 шт. вартістю 601,839,70 грн. та ПДВ 120367,94 грн., який в подальшому ТОВ фірма „Модем" був експортований на АТ „Куйбишев Азот" за вантажною митною декларацією №110060000/2010/000587 (а.с.33-36).
Таким чином, досліджені в судовому засіданні первинні документи по взаємовідносинам між ТОВ „Колідо" та ТОВ фірма „Модем" в частині є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій. Результати, відображені у податковому обліку ТОВ фірма „Модем" по взаємовідносинам з ТОВ „Колідо" та подальшими покупцями в частині фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій учасників взаємовідносин.
В ході розгляду справи фахівцями відповідачів доведена сумнівність укладених між ТОВ „Колідо" та ПП „Концес" угод (за винятком поставки електродвигуна асинхронного у кількості 2 шт.), у зв'язку з чим і безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат та до податкового кредиту сум ПДВ на підставі складених ТОВ „Колідо" первинних документів.
Таким чином, суд погоджується з висновками фахівців відповідача, що ТОВ фірма „Модем" включило до складу валових витрат та податкового кредиту вартість товарів (послуг) на підставі документів, що не мають статусу первинних документів, оскільки не підтверджують факту здійснення господарських операцій угод (за винятком поставки електродвигуна асинхронного у кількості 2 шт.), внаслідок чого ТОВ фірма „Модем" допущено порушення податкового законодавства.
Фахівцем відповідача Федотовою Н.І. надано суду розрахунок визначених податкових зобов'язань позивачу з податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідком перевірки (а.с.2 т.3), в якому, як встановлено в ході судового розгляду справи та не заперечувалось Федотовою Н.І. в судовому засіданні, допущено методологічні помилки, внаслідок чого в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях Нікопольської ОДПІ від 07.06.2011р. № 0000862320 та № 0000882320 невірно визначено збільшення суму грошового зобов'язання та штрафних санкцій позивачу. Розрахунок помилкових нарахувань наведено на а.с.78-79 т.3.
Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, в редакції, чинній на час застосування до позивача штрафних санкцій, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині господарської операції щодо поставки електродвигуна асинхронного у кількості 2 шт. та виявлених методологічних помилок в проведених відповідачем розрахунках грошових зобов'язань та відповідно застосованих штрафних (фінансових) санкцій.
Таким чином, суд вважає протиправним податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 07.06.2011 року № 0000862320 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 152 695,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 38 173,86 грн. та податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 07.06.2011 року № 0000882320 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 122 311,21 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 30 577,80 грн.
З дня набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.05.2010 р. №2275, тобто з 16.06.2010 р. до 01.01.2011 року підпункт "б" п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 застосовувався в такій редакції:
"залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року".
ДПА України листами від 08.07.2010 р. №13547/7/16-1517 та від 15.07.2010 р. №14134/7/16-1117 надано роз'яснення щодо порядку визначення суми ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню у формі податкової декларації, що діє станом на 16.06.2010 р.
В судовому засіданні досліджені копії декларації позивача з ПДВ (а.с.32-68 т.3), надані відповідачем письмові пояснення щодо порушень при заповненні відповідних рядків декларації з ПДВ ТОВ фірма „Модем" та таблиця розбіжностей (а.с.29-31 т.3), які підтвердили завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 145046,62 грн. (за даними перевірки рядок 26 декларації становить 959594,38 грн., а за даними позивача - 1104641,00 грн.).
Отже, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 07.06.2011 року № 0000892320, яким ТОВ фірма «Модем ЛТД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 145 047,62 грн. (в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.) - відсутні.
Позивачем заявлена вимога про визнання недійсними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд зазначає, що згідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Таким чином, суд може визнати протиправним (а не недійним) та скасовувати податкове повідомлення-рішення.
Інші доводи позивача суд не бере до уваги, оскільки вони не стосуються предмету адміністративного позову.
З огляду на сукупність встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 07.06.2011 року № 0000862320 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 152 695,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 38 173,86 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 07.06.2011 року № 0000882320 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 122 311,21 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 30 577,80 грн.
В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені с. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 27 лютого 2012 року.
Суддя М.В. Бондар