Справа№ 2-а-10099/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 листопада 2011 року Луцький міськрайонний суд

у складі: головуючого-судді Крупінської С.С.

при секретарі Бакай Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції м. Луцька УМВС України старшого сержанта міліції Мокійчука Петра Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції м. Луцька УМВС України старшого сержанта міліції Мокійчука Петра Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивує тим, що постановою від 31.10.2001 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 225 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною. Просить суд визнати нечинною та скасувати постанову.

В судове засідання позивач не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

Частинами 1, 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 31.10.2011 року о 11 год. 34 хв. керував автомобілем Hyundai Accent, д. н. НОМЕР_1 по вул. Б.Хмельницького в м. Луцьку не виконав вимоги знаку 3.21 «В'їзд заборонено»Забороняється в'їзд усіх транспортних засобів та знаку 4.1 «Рух прямо», чим допустив порушення п. 33 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Даний факт відображено у протоколі серії АС1 № 182693, який складено інспектором ДПС Мокійчуком П.П. (а.с. 4).

Інспектором ДПС повно зібрані докази на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, а саме: складено протокол, внесено дані про свідка правопорушення, відібрано пояснення особи, яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. Тобто, докази вчинення правопорушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху є допустимими та законними, які передбачено ст. 251 КУпАП.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач не довів факту неправомірних дій з боку інспектора ДПС Мокійчука П.П., тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 14, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. ст. 245, 251, 255, 256 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції м. Луцька УМВС України старшого сержанта міліції Мокійчука Петра Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С.Крупінська