ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
07.09.06р. | Справа № А6/358-06 |
За позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Дніпропетровськ
до Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Декоративні культури", Дніпропетровська область, м.Синельникове
про стягнення 8 971,79 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Секретар судового засідання Яланська Н.А.
Представники сторін:
Від позивача не з"явився
Від відповідачане з"явився
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Дніпропетровськ-далі по тексту-позивача до Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Декоративні культури", Дніпропетровська область, м.Синельникове-далі по тексту-відповідача в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8 971,79 грн. штрафу за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача.
Позивач у судове засідання не з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач відзив на позов та витребувані господарським судом документи надав, у судове засідання не з’явився, проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що:
Відповідно до ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
До відповідача на протязі 2005 року за працевлаштуванням інваліди не звертались. Як свідчить відповідь Синельніківського центра зайнятості на лист Фонду від 19.04.2006р. відмов у прийнятті інвалідів на роботу не зафіксовано. Крім того, не звертались за працевлаштуванням інвалідів ні Управління праці і соцзахисту населення, ні Центр зайнятості, ні Фонд соціального захисту інвалідів, хоча в останього це прямий обов'язок, так як згідно п.4.1 Положення "Про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів" (далі Положення) на Фонд покладено завдання по залученню інвалідів до суспільно-корисної діяльності, п.5.3 Положення здійснювати перевірки підприємств щодо виконання нормативів робочих місць для інвалідів.
Згідно Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємства полягає у створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів до відповідних Фондів. Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "Декоративні культури" зареєстроване у Фонді, своєчасно подає звіти у встановлений строк.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши повноважних сторін у судовому засіданні господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
На підставі ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в Україні від 21.03.1991 р. №875-ХХІІ зі змінами і доповненнями, постанови КМУ від 28.12.2000 р. за №1767 “Про забезпечення порядку сплати підприємствами, установами та організаціями, штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обігу й витрачання цих коштів”, а також постанови КМУ від 03.05.1995 року №314 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” відповідач повинен був створити в 2005 році 2 робочих місця для забезпечення працевлаштування інвалідів, а саме чотири % від загальної численності працюючих на підприємстві відповідача –39 осіб.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форма №10-п1) фактично на підприємстві відповідача було створено 2 робочих місця, з яких 1 місце було зайнято інвалідами.
Відповідно до чинного законодавства - ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (із змінами і доповненнями) підприємства (об’єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів згідно звітності менша, ніж встановлена нормативом для даного підприємства, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не займане інвалідом з вини відповідача.
Згідно пунктів 2, 3, 11 Положення про Фонд України соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1999 року №92, Фонд і його відділення є юридичними особами, одним з головних завдань яких є здійснення контролю за додержанням підприємствами встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Згідно п. 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1767 у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін, відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку. Інший порядок стягнення зазначених платежів діючим законодавством не передбачено.
Згідно вищевикладеного позивач просить суть стягнути з відповідача 8 971,79 грн. штрафних санкцій, так як у 2005 році відповідачем не було виконано встановлений норматив по працевлаштуванню інвалідів у повному обсязі.
Господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки згідно ч.1 ст.18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в Україні від 21.03.1991 року №875-ХХІІ працевлаштування інвалідів не є обов’язком відповідача, а здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів, а відповідач виконав усі покладені на нього обов'язки відносно створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, та, відповідно, не може нести відповідальність, встановлену ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", оскільки підприємство не зобов'язано забезпечувати безпосереднє працевлаштування інвалідів.
Таким чином, у 2005 році на підприємства було покладено обов'язок щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування державної служби зайнятості та місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, а обов'язок щодо виявлення інвалідів, які бажають працювати, та їх працевлаштування відповідно до ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст.ст. 18,19 Закону України „Про зайнятість населення", пунктів 11,12 Положення №314 покладено на місцеві органи соціального захисту населення та органи державної служби зайнятості.
Заперечення відповідача слід визнати обґрунтованими.
На підставі вищевикладеного господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Закону України "Про зайнятість населення", Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | О.О. Коваленко |
Згiдно з оригіналом |
Спеціаліст | Н.А. Яланська |