АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/3515/12 Справа № 04147/2-424/12 Головуючий у 1 й інстанції - Зосименко С.Г. Доповідач - Кіктенко Л.М.

Категорія 56

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Кіктенко Л.М.

Суддів: Осіяна О.М., Максюти Ж.І.

При секретарі: Горлаковій Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа -Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про усунення перешкод у користуванні власністю, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про усунення /а.с. 45-46/.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставлять питання про скасування вказаного рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення їх позовних вимог /а.с. 50-53/.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.06.201007 року позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_4 були задоволені: пр м ипинено право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, встановлено спільну часткову власність і визначено, що розмір часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 між співвласниками є рівним по 1/4 частині за кожним, визнано за ОСОБА_2 право власності на належну ОСОБА_5 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 та на належну ОСОБА_4 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за належну йому 1/8 частину квартири - 49432 грн. 88 коп. та на користь ОСОБА_4 компенсацію за належну йому 1/8 частину квартири - 49432 грн. 88 коп., визнано за ОСОБА_3 право власності на належну ОСОБА_5 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 та на належну ОСОБА_4 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за належну йому 1/8 частину квартири - 49432 грн. 88 коп. та на користь ОСОБА_4 компенсацію за належну йому 1/8 частину квартири - 49432 грн. 88 коп.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.09.2010 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.06.2010 року змінено, абзац третій резолютивної частини скасовано та викладено у наступній редакції: «встановити спільну часткову власність на квартиру АДРЕСА_1 і визначити, що розмір часток у праві власності є рівним, визнано за ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право спільної часткової власності за кожним по 1/4 частині на квартиру АДРЕСА_1, в іншій частині рішення було залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні їм права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно вимог ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації

Аналогічна норма міститься і в ст..4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в якій зазначено, що обов*язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі, в особі органів, що уповноважені управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам, в особі органів місцевого самоврядування.

Частина 2 ст.331 ЦК України передбачає: якщо право власності на нерухоме майно відповідно до Закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація права власності на нерухомість здійснюється комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації відповідно до Тимчасового Положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», яке затверджене Наказом Міністерства юстиції України №6/5 від 28 січня 2003 року.

Оскільки реєстрація частини квартири, на яку суд визнав право за позивачкою у встановленому законом порядку проведена не була, право власності у неї не виникло.

За таких обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачкою не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів про державну реєстрацію за нею іншої частини квартири.

Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з*ясовані права та обов*язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін, порушень судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права не встановлено.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: