Справа № 22-5608/2007 рік                          Головуючий у 1 інстанції Малінов О.С.

Категорія    5                                                   Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С.  суддів Маширо О.П.,  Резнікової Л.В. при секретарі Маслаковій М. Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по  апеляції ОСОБА_1 на ухвалу судді  Костянтинівського міськрайонного суду від 17 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  треті особи: ОСОБА_3,  ОСОБА_4 - про визнання права власності на 1/2 частину жилого будинку,

установив:

До апеляційного суду звернулась Павлова з апеляційною скаргою на ухвалу,  якою їй було відмовлено у відкритті провадження у справі та повернуто її позовну заяву.

Суддя виходив з того,  що спір про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1 за участю тих же сторін вже був розглянутий як судом першої інстанції,  так і апеляційним та касаційним судами. Позовні вимоги ОСОБА_1 були визнані безпідставними,  тому їй було відмовлено у їх задоволенні.

Звертаючись до суду з даним позовом,  Павлова фактично просила переглянути рішення вказаних судів,  скасувати їх та задовольнити її вимоги,  що не передбачено діючим цивільно-процесуальним законодавством,  тому суддя відмовив їй у відкритті провадження у справі.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати судову ухвалу та направити справу до місцевого суду для розгляду справи по суті позовних вимог,  оскільки вважає,  що хоча сторони та предмет спору дійсно ті ж,  однак підстави для розгляду справи є іншими.

Суд не врахував,  що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 30 листопада 2005 року відповідачка була визнана такою,  що прийняла фактично спадщину у вигляді спірної 1/2 частині жилого будинку,  однак ніяких витрат на утримання спадкового майна вона не несе,  не бере участі у витратах на управління,  утримання та збереження спільного майна,  не несе відповідальності перед третіми особами за зобов"язаннями,  пов"язаними із спільним майном.

За таких обставин - на її думку - суд безпідставно відмовив їй у відкритті провадження у справі.

Заслухавши пояснення позивачки,  дослідивши матеріали справи,  апеляційний суд вважає,  що апеляційну скаргу слід відхилити,  оскаржувану судову ухвалу залишити без змін,  з таких підстав.

У відповідності до вимог  ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін,  якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На думку апеляційного суду оскаржувана судова ухвала відповідає вимогам закону,  тому підстав для її скасуванні немає.

З матеріалів справи вбачається,  що позов ОСОБА_1 про визнання права власності на Уг частину спірного жилого будинку до тієї ж відповідачки та тих же третіх осіб вже був розглянутий тим же Костянтинівським міскрайсудом ЗО листопада 2005 року. У позові ОСОБА_1було відмовлено (а.с. 15).

Апеляційна скарга ОСОБА_1 на це рішення була відхилена ухвалою Апеляційного суду Донецької області ЗО березня 2006 року,  рішення суду першої інстанції було залишене без змін (а.с. 14),  воно набрало законної сили.

Згідно з п.2 ч.2  ст. 122 ЦАК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі,  якщо є таке,  що набрало законної сили,  рішення... у спорі між тими самими сторонами,  про той самий предмет і з тих самих підстав.

За таких обставин суддя місцевого суду підставно відмовив позивачці у відкритті провадження у справі за її позовом.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують,  тому апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну,  оскаржувану судову ухвалу як таку,  що відповідає вимогам закону,  залишити без змін.

Керуючись  ст.  ст.  312, 313, 315 ЦПК України,  апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Костянтинівського міськрайонного суду від 17 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.