Справа № 22-5644/2007 рік Головуючий у 1 інстанції Філь О.Є.
Категорія 39 Доповідач Маширо О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Ювченко Л.П. суддів Маширо О.П., Резніковій Л.В. при секретарі Стефановій І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду від 24 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Будмеханізація", третя особа: управління пенсійного фонду у м. Красноармійську про внесення виправлення у записах у трудовій книжці,
установив:
До апеляційного суду звернувся ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким йому було відмовлено у задоволенні його вимог.
Суд виходив з того, що позивач з 13 лютого 1982 року по 23 жовтня 2000 року працював на Родинському асфальто-бетонному заводі.
В період з 7 травня 1984 року по 4 травня 1987 року він працював машиністом змішувача, як вказано у його трудовій книжці, наказах про прийняття на цю посаду та переведення на іншу посаду, особовій картці.
Проте вказана посада не дає право на пільгову пенсію, таке право мають особи, які працювали машиністом змішувача асфальтобетону.
Оскільки позивач не надав до суду жодного письмового доказу на підтвердження того, що він працював саме машиністом змішувача асфальтобетону, а не просто машиністом змішувача, суд відмовив йому у задоволенні позову.
Суд першої інстанції не прийняв пояснення свідків з цього приводу, оскільки у відповідності до діючого законодавства пільговий стаж роботи поясненнями свідків підтверджений бути не може.
В апеляційній скарзіОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позов, оскільки вважає, що рішення не відповідає вимогам матеріального права.
Суд не врахував, що у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робот і професій робітників, який діяв на 4 травня 1987 року, передбачена посада машиніста змішувача асфальтобетону, а не просто машиніста змішувача, тобто при написанні його посади була допущена помилка, яку він і просив виправити.
Допитані судом свідки також підтвердили, що він у 1984-1987 роках працював на заводі машиністом змішувача асфальтобетону, до того ж, окрім змішувача асфальтобетону, завод ніякими іншими змішувачами обладнаний не був.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.
У відповідності до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 7 травня 1984 року по 4 травня 1987 року працював машиністом змішувача п"ятого розряду Родинського асфальтобетонного заводу.
Саме таке найменування займаної ним посади позначене у трудовій книжці позивача (а.с. 7), у наказі № 36-к від 15 травня 1984 року про переведення на посаду машиніста змішувача (а.с. 28), у наказі № 43-к від 4 травня 1987 року про переведення з посади машиніста змішувача на іншу посаду (а.с. 29), в особовій картці працівника (а.с. 26-27), в особовому рахунку працюючого (а.с. 37).
Згідно з п.2.8 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка була затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 та діяла на час роботи позивача на асфальто-бетонному заводі, „исправленные сведения о работе, о переводах на другую постоянную работу, о награждениях и поощрениях и др. должны полностью соответствовать подлиннику приказа или распоряжения. В случае утраты приказа или распоряжения либо несоответствия их фактически выполнявшейся работе исправление сведений о работе производится на основании других документов, подтверждающих выполнение работ, не указанных в трудовой книжке. Свидетельские показания не могут служить основанием для исправления внесенных ранее записей".
Таким чином, виправлення запису під номером 12 у трудовій книжці позивача, як він того вимагає у своїй позовній заяві, можливе тільки на підставі будь-яких письмових доказів, що підтверджували б той факт, що позивач дійсно працював машиністом змішувача асфальтобетону, а не машиністом змішувача, як це вказано у наказі про переведення на цю посаду, в особовій картці, в особовому рахунку працюючого.
Апеляційний суд не може прийняти пояснення свідків з цього приводу, оскільки у даному випадку свідчення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є належними доказами.
Апеляційний суд також не може прийняти посилання представника позивача в апеляційному суді на Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт та професій робочих від 1987 року, а також на Тарифно-кваліфікаційний довідник робіт та професій робочих, зайнятих у будівництві та на ремонтно-будівельних роботах від 1969 року, оскільки ці довідники містять таку професію, як „змішувачі асфальтобетону пересувні", тоді як позивач працював на стаціонарному устаткуванні за спеціальністю: машиніст змішувача.
Оскільки позивач на підтвердження своїх вимог не надав до суду ніяких належних письмових доказів, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив йому у позові.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу позивача слід відхилити як безпідставну, а оскаржуване рішення суду, як таке, що відповідає вимогам матеріального і процесуального права, залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 24 травня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.