УХВАЛА
07 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4306/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича серкретарі - Лісна А.М. представник позивача - Головченко О.А., Попович Т.П. представник відповідача - Мосіна М.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального закладу "Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2" Дніпропетровської обласної ради до Державної фінансової інспеції України Державної фінансової інспеції в Дніпропетровській області Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування акту ревізії, -
ВСТАНОВИВ:
10.04.2012 року комунальний заклад «Криворізький протитуберкульозний диспансер №2» Дніпропетровської обласної ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дії відповідачів при складанні Акту ревізії фінансово - господарської діяльності №19/006 від 13.02.2012 року та неприйнятті обґрунтованих та правомірних заперечень від 24.02.2012 року; визнання незаконним Акт складений КРВ за результатами планової ревізії в частині внесених в нього недостовірних та незаконних відомостей.
Ухвалою суду від 12 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає за необхідне закрити провадження у адміністративній справі в частині заявлених позовних вимог, у зв'язку з наступним.
Відповідно до пункту 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Правові акти індивідуальної дії - це рішення, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.
Згідно з пунктом 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, акт ревізії - це документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, ревізуючи готують і за підписом керівника (або йог заступника) відповідного підрозділу контрольно-ревізійної служби направляють керівництву перевіреного об'єкта, його вищій організації вимоги щодо усунення виявлених порушень та вжиття заходів щодо повного відшкодування збитків і притягнення осіб, винних у допущених порушеннях, до дисциплінарної і матеріальної відповідальності.
У всіх випадках за результатами проведених ревізій (перевірок) у межах наданих прав контрольно-ревізійні підрозділи оформляють рішення про застосування фінансових санкцій.
Проаналізувавши вище зазначені норми суд доходить до висновку, що акт ревізії в цьому разі є лише засобом документування дій контролюючого органу та не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої ст.17 КАС України, а тому не може бути предметом оскарження в суді.
Предметом оскарження в адміністративному суді є юридичні наслідки (застосовані наслідки), що безпосередньо випливають з результатів ревізії, тобто оскарженню підлягають вимоги, щодо усунення виявлених порушень.
Таким чином, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відноси, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки лише фіксує факт правопорушення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в адміністративному суді.
Аналогічну позицію займає і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 02.02.2012 року по справі № К-36051/09 (21542106 номер у ЄДРСР), та в ухвалі Вищого адміністративний суд України від 22.02.2012 року №К-9614/07 (21837391 номер у ЄДРСР).
Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дії відповідача при складанні Акту ревізії фінансово - господарської діяльності №19/006 від 13.02.2012 року, та визнання незаконним Акт складений КРВ за результатами планової ревізії в частині внесених в нього недостовірних та незаконних відомостей, не підлягають розгляду в адміністративних судах в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 157, 165 КАС України, суд
.
УХВАЛИВ:
Провадження у адміністративній справі №2а/0470/4306/12 за адміністративним позовом комунального закладу «Криворізький протитуберкульозний диспансер №2» Дніпропетровської обласної ради до державної фінансової інспекції України державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування акту ревізії в частині заявлених вимог про визнання неправомірними дії відповідачів при складанні Акту ревізії фінансово - господарської діяльності №19/006 від 13.02.2012 року та визнання незаконним Акту складеним КРВ за результатами планової ревізії в частині внесених в нього недостовірних та незаконних відомостей - закрити.
Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя С.В. Златін