ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2008 р. Печерський районний суд м. Києва
в складі: Головуючого: Фінагєєва В.О.
при секретарі: Кабанець О.С.
за участю прокурора: Нідзельської О.О.
захисника: ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, раніше судимого: 02.09.2003 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 286 КК України до трьох років позбавлення волі; 30.12.2005 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки,
у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. ст. 185 КК України
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця м. Очамчира, Грузія, громадянина України, грузина, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого
у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. ст. 185 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, будучи раніше судимим: 02.09.2003 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 286 КК України до трьох років позбавлення волі; 30.12.2005 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки. 14.12.2007 Дніпровським районним судом м. Києва було скасовано звільнення відбування покарання з випробовуванням і оголошено у розшук, маючи не зняту та не погашену у визначеному законом порядку судимість, повторно вчинив новий злочин.
Так, 26.02.2008 року приблизно о 17 год. 00 хв., перебуваючи на зупинці громадського транспорту, що розташована по АДРЕСА_3 з метою таємного викрадення чужого майна, вступив у попередню змову з ОСОБА_3. Після цього, ОСОБА_2. зайшов у маршрутне таксі № 548, ОСОБА_3, згідно відведеної йому ролі, зайшов одразу за ним. Скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2. повторно таємно викрав із кишені куртки чуже майно, що належить ОСОБА_4., а саме: мобільний телефон «Nokia 6288», вартістю 1860 грн., після чого передав його ОСОБА_3 Таємно викравши вказане майно, вони вийшли з маршрутного таксі і з місця вчинення злочину з викраденим зникли.
Підсудні ОСОБА_2. та ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнали повністю, підтвердили вчинення ними злочину при вище викладених обставинах, у вчиненому щиро розкаялися.
В судовому засідання визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, у відповідності до ч. 3 ст. 299,301-1 КПК України, а саме показів потерпілого, свідків та письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудних.
Таким чином оцінюючи в судовому засіданні зібрані докази суд вважає винність підсудних у вчинені злочину повністю доведеною.
Умисні дії ОСОБА_2., які виразились в викраденні чужого майна вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб слід кваліфікувати по ст. 185 ч. 2 КК України.
Умисні дії ОСОБА_3, які виразились в викраденні чужого майна вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб слід кваліфікувати по ст. 185 ч. 2 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_2. міру покарання, суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, а саме, що ним вчинено злочин середньої тяжкості, особу винного, а саме що ОСОБА_2. по місцю проживання характеризується позитивно, не одружений, не працюючий, не одноразово судимий, не відбував покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва у вигляді трьох років позбавлення волі, звільнення від відбування якого скасовано Дніпровським районним судом м. Києва, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря нарколога з приводу вживання опіатів.
Призначаючи підсудному ОСОБА_3 міру покарання, суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, а саме, що ним вчинено злочин середньої тяжкості, особу винного, а саме що ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується позитивно, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря нарколога з приводу вживання опіатів.
В якості обставин, що пом'якшують покарання підсудних, у відповідності до ст. 66 КК України суд враховує щире каяття у вчинені злочину та активне сприяння у розкритті злочину.
Обставин, що обтяжують покарання підсудних у відповідності до ст. 67 КК України не встановлено.
Враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, але і виправлення засуджених, запобігання вчинення ними нових злочинів, враховуючи особу підсудного ОСОБА_2, обставини, що пом'якшують покарання підсудного, з урахування конкретних обставин справи, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2. не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання передбачене санкцією статті 185 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі. До призначеного підсудному покарання слід у відповідності до вимог ст.ст. 78 ч. 2, 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва та остаточне покарання підсудному визначити у вигляді позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи особу підсудного ОСОБА_3, обставини, що пом'якшують покарання підсудного, з урахування конкретних обставин справи, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання передбачене санкцією статті 185 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробовуванням, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання по цій статті у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання призначене вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30.12.2005 року та остаточне покарання визначити у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_2. рахувати з моменту взяття його під варту, тобто з 26.02.2008 року.
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання по цій статті у вигляді трьох років позбавлення волі.
Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробовуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 роки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно підсудного ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно підсудного ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.
Речовий доказ по справі мобільний телефон Нокія 6288 залишити в потерпілого ОСОБА_4 за належністю.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва, через Печерський районний суд протягом 15 днів з часу оголошення вироку, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Суддя: