АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження: № 22-ц/2090/1936 / 2012 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа №2- 680 / 11 Головуючий 1 інстанції Бутенко В.М.

Категорія: стягнення заробітної плат

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 третя особа: Куньєвська загальноосвітня школа Ізюмського району про стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди

по апеляційній скарзі ОСОБА_5

на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 листопада 2011 року

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 третя особа: Куньєвська загальноосвітня школа Ізюмського району про стягнення заробітної плати та моральної шкоди. В обґрунтування вказував, що 26 вересня 2010 року уклав із представником фірми «Бунгало»ОСОБА_5 трудовий договір на виконання робіт по встановленню вікон та дверей в Куньєвській загальноосвітній школі. За умовами трудового договору йому повинно бути виплачено 3750 грн. Він приступив та виконав роботи. Фактичне виконання робіт вважається укладенням трудового договору. В обов'язки відповідачів входить виплати йому заробітну плату та відшкодувати моральну шкоду в 1000 грн. за порушення строків розрахунку за виконану роботу.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 листопада 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 невиплачену заробітну плату в сумі 3750 грн. Вирішено питання про судові витрати та допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставиться питання про скасування рішення суду 1 інстанції в частині стягнення на користь позивача грошової суми та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в позові, бо заробітну плату вона виплачувати не повинна, так як з позивачем трудовий договір не укладався. Зазначає, що вона , як ФОП , за пропозицією голови громадської організації «Промінь»не могла особисто приймати участь у тендері на закупку вікон та дверей для Куньєвської загальноосвітньої школи. Тому вона надавала допомогу в цьому питанні ТОВ «Нові вікна» , які виграли тендер і були генеральним підрядником по встановленні вінон та дверей у школі. Виконавцем робіт за договором із відділом освіти Ізюмської РДА була не вона, а ТОВ «Нові вікна», якому замовником перераховано грошові кошти, в тому числі і грошові суми на заробітну плату. Тому саме ТОВ «Нові вікна»повинно здійснити оплату за виконані роботи працівникам, в тому числі і позивачеві , яких вона на прохання підрядника в особі заводу запросила на виконання підрядних робіт . Роботи позивачем виконувалися та фінансувалися заводом ТОВ «Нові вікна». За умовами договору оплату праці робітникам, що виконували роботи по встановленню цих вікон та дверей , вона не повинна здійснювати. Відповідачем у даній справі повинен бути завод по виробництву вікон - ТОВ «Нові вікна».

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 листопада 2011 року в частині відмови у позові ОСОБА_3 сторонами не оскаржується і судом апеляційної інстанції не переглядається відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України.

Позивач про час та місце розгляд справи повідомлений належно , подав письмові заперечення на апеляційну скаргу та заяву про розгляд справи судом апеляційної інстанції без його участі.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення відповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позов та стягуючи з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заробітну плату , суд першої інстанції виходив із доведеності знаходження позивача у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_5

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодилися не можна.

Згідно з ст.ст. 213 ,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, котрі були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися позивачем вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин , яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено, не заперечується сторонами, що трудовий договір у письмовій формі між ФОП ОСОБА_5 та позивачем відповідно до вимог ст..ст. 21, 24,24-1 КЗПП України не укладався, тоді як укладання такого договору є обов'язковим , складається в трьох примірниках і підлягає реєстрації у державній службі зайнятості.

Також не заперечується, підтверджується матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_5 в договірних відносинах із школою не перебувала, виконавцем робіт по монтажу вікон та дверей у загальноосвітній школі не була, між позивачем , як працівником, та роботодавцем термін укладання трудового договору не встановлювався, позивачеві роботодавцем ФОП ОСОБА_5 робоче місце та режим роботи не визначалися, не створювалися умови праці для виконання визначених трудовим договором робіт, оплата праці та її умови згідно до положень ст..ст. 94-96 КЗПП України не встановлювалася , помісячно заробітна плата позивачеві не нараховувалася і не виплачувалася. По закінченню трудового договору звільнення позивача з роботи ФОП ОСОБА_5 не проводилося, записи у трудову книжку про прийняття на роботу та звільнення не вносилися.

Сторонами також не заперечується, що ФОП ОСОБА_5 займалася пошуком осіб для виконання певної роботи, а саме монтажу вікон та дверей у загальноосвітній школі з оплатою за фактично виконані роботи підрядником ТОВ «Нові вікна». Позивач прийняв усну пропозицію ФОП ОСОБА_5 і приступив до виконання робіт без оформлення договору на свій ризик .

При присудженні до стягнення 3750 грн. суд першої інстанції також виходив із вартості виконаних позивачем робіт по монтажу одної одиниці дверей та вікон помноженої на кількість змонтованих безпосередньо за участі ОСОБА_3 вікон та дверей, а не із умов оплати праці, визначених трудовим договором.

Допускаючи негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць суд першої інстанції неправильно застосував положення ч.1 п.2 ст. 367 ЦПК України, якою передбачено присудження працівникові виплати заробітної плати за один місяць із зазначенням її розміру, а не суми платежу. До того ж судом першої інстанції розміру заробітної плати позивача на місяць взагалі не встановлювався .

Колегія суддів визнає, що правовідносини, що виникли між сторонами не мають характерних ознак трудового договору .

Відповідно у суду першої інстанції не було достатньо підстав визнавати, що між позивачем та ФОП ОСОБА_5 укладено трудовий договір, за яким ОСОБА_3 належала до виплати заробітна плата в розмірі 3750 грн..

Заперечення відповідача , що виконавцем робіт по встановленню та монтажу вікон та дверей в Куньєвській загальноосвітній школі було ТОВ «Нові вікна», судом першої інстанції залишено поза увагою , до участі в справі ТОВ«Нові вікна»залучено не було.

Згідно доданим до апеляційної скарги відповідача письмовим документам замовником робіт по встановленню та монтажу вікон та дверей в Куньєвській загальноосвітній школі виступав відділ освіти Ізюмської райдержадміністрації , яким на рахунок підрядника ТОВ «Нові вікна»перераховано грошові суми , в тому числі і заробітної плати, на підставі складеного між підрядником та замовником 19 листопада 2010 року акту прийняття виконаних підрядних робіт.

Змістом будь-якого договору є сукупність встановлених за домовленістю сторін умов, що визначають їх взаємні права та обов'язки . Істотні умови трудового договору визначені положеннями ст.. 21 КЗПП України , до яких належить визначення характеру роботи, для виконання якої укладається трудовий договір, розмір заробітної плати, місце роботи, час початку дії трудового договору, тривалість цього строку, та трудова функція, яку буде виконувати працівник ( найменування професії).

Позивач не заперечує , що приступив до виконання робіт по монтажу вікон та дверей в Куньєвській загальноосвітній школі без визначення взаємних прав та обов'язків між ним та ФОП ОСОБА_5, на об'єкті , який відповідачеві не належить . Відповідач ФОП ОСОБА_5 також не є замовником чи виконавцем робіт по монтажу вікон та дверей в Куньєвській загальноосвітній школі.

Висновок суду першої інстанції про укладання з позивачем трудового договору шляхом фактичного допуску до виконання робіт на об'єкті, до якого ФОП ОСОБА_5 відношення не має, є сумнівним і не відповідає вимогам ст. 24 КЗПП України.

Оплата праці по кінцевому матеріальному результату виконання конкретної роботи є ознакою договору підряду , тоді як характерною ознакою трудового договору є сам процес праці, а не виконання разової конкретної роботи.

Виконання робіт на підставі договору підряду відноситься до цивільно-правових угод , умови укладення якої , виконання та оплата винагороди по результатам виконаних робіт регулюється положеннями Цивільного кодексу України. При цьому одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати певну роботу на свій ризик, а друга сторона ( замовник) зобов'язується прийняти та оплати роботу.

Оцінюючи встановлені у справі обставини , доводи та заперечення сторін , у суду першої інстанції не було достатньо підстав визнавати, що між позивачем та ФОП ОСОБА_5 укладено трудовий договір, за яким ОСОБА_3 не була нарахована та не виплачена заробітна плата в розмірі 3750 грн..

Викладене свідчить, що за сукупністю всіх наведених ознак, виконання позивачем на свій ризик робіт монтажу вікон та дверей у загальноосвітній школі, підрядником яких виступало ТОВ «Нові вікна», не можна вважати виконанням зобов'язання за трудовим договором, укладеним з фізичною особою ОСОБА_5

Виходячи з наведеного колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини у справі, ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що згідно до ст.. 309 ЦПК України є підставою для його скасування в частині задоволення позовних вимог та ухвалення нового рішення про відмову у позові ОСОБА_3 про стягнення невиплаченої заробітної плати за трудовим договором , укладеним з ФОП ОСОБА_5 .

Доводи позивача про виконання ним робіт на пропозицію ОСОБА_5, проведення відповідачем часткового розрахунку за виконану роботу з іншим працівником самі по собі не доводять укладання між ОСОБА_3 та фізичною особою ОСОБА_6 трудового договору та виникнення у відповідача обов'язку по виплаті позивачеві заробітної плати .

Згідно ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами.

Оцінюючи повно і всебічно встановлені у справі обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні,відповідно до ст.ст. 10,11,58.59, 60 ,303 ЦПК України колегія суддів визнає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження укладання між ОСОБА_3 та фізичною особою ОСОБА_6 трудового договору згідно до вимог ст.. 21,24, 24-1 КЗПП України та не виплату позивачеві заробітної плати за виконану ним роботу за цим договором, що є підставою для відмови в позові про стягнення невиплаченої заробітної плати саме за трудовим договором.

Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 309, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 листопада 2011 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення невиплаченої заробітної плати , допуск негайного виконання рішення в межах суми платежу за один місяць та стягнення з ОСОБА_5 на користь держави судового збору в сумі 188 грн. скасувати.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення невиплаченої заробітної плати відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді