Справа № 712/3768/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2012 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді - Леміш О.М
при секретарі - Химинець О.Я
з участю представника позивача -ОСОБА_1
представника відповідача -ОСОБА_2
представника третьої особи - ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПАТ „ОТП Банк" та ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог на боці позивача -Служба у справах дітей Ужгородської міської ради , третя особа без самостійних вимог на боці відповідачів -Приватний нотаріус ОСОБА_7 про визнання правочинів не дійсними , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив визнати недійсними з моменту їх вчинення, договір іпотеки за № PML № 800/056/2006 від 30.05.2006 р. укладений між Закритим акціонерним товариством "Райффайзенбанк Україна" в особі службовця ОСОБА_9 та службовця ОСОБА_10 з однієї сторони та ОСОБА_6 з іншої, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за № 1217 та договір наступної іпотеки за № PML № 805/003/2008 від 07.03.2008 р. укладений між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" в особі керуючого відділенням "Корятовича" ОСОБА_12 з однієї сторони та ОСОБА_6 з іншої сторони, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7. за № 494.
Свої вимоги мотивує тим, що 30 травня 2006 р. між Закритим акціонерним товариством "Райффайзенбанк Україна" в особі службовця ОСОБА_9 та службовця ОСОБА_10 з однієї сторони та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки за № PML № 800/056/2006 за умовами якого боржник передав а банк отримав в іпотеку нерухоме майно, квартиру розташовану в АДРЕСА_1. Договір іпотеки посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за № 1217. Також 07 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" в особі керуючого відділенням "Корятовича" ОСОБА_12 та ОСОБА_6 укладено договір наступної іпотеки за № PML № 805/003/2008 за умовами якого боржник передав а банк отримав в іпотеку нерухоме майно, квартиру розташовану в АДРЕСА_1. Договір наступної іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7. за № 494. На вихованні у відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_13 знаходиться двоє неповнолітніх дітей, а саме ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, На момент передачі нерухомого майна в іпотеку 30.05.2006 р. та наступну іпотеку 07.03.2008 р. нерухомого майна право власності або право користування яким мають неповнолітні діти дозвіл органу опіки і піклування не надавався, що підтверджується відповіддю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.03.2011 р. № А-622/02-6. Згідно форм "А" та "Б" відносно квартири АДРЕСА_1, довідки ОСББ "Затишок теплої оселі" від 21.02.2012 р. вбачається що за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_6, його дружина ОСОБА_13 разом з неповнолітніми дітьми починаючи з 11.11.2004 р. Право власності на нерухоме майно, квартиру ОСОБА_6 належить на підставі дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.08.2004 р. Вважає, що внаслідок неправомірних дій сторін договору, неповнолітні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 залишаться без житла яке являється єдиним та законним місцем проживання. Від банку при оформленні кредиту позивальник не приховував наявність у нього малолітніх дітей.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві підтримав у повному обсязі і просив такі задовольнити. Пояснив, що квартира в АДРЕСА_1 починаючи з 11.11.2004 р. є їх єдиним місцем проживання. Іншого житла у них та батьків не має.
Представник відповідача, Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" проти задоволення позову заперечив, подав письмове обгрунтування заперечення де зазначив, що позивачем не надано доказів обґрунтування про необхідність застосування норм ст. 18 ЗУ "Про охорону дитинства", та ст.12 ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей", а також посилаючись на судову практику вказав, що особа укладаючи правочин повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, після чого покинув зал судового засідання.
Відповідач по справі ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений.
Представник третьої особи, служби у справах дітей Ужгородської міської ради заявлений позов підтримав, пояснив, що дозволів на вчинення правочинів від імені малолітніх по вказаній адресі вказаним батькам не надавався і виходячи з письмових доказів якими обґрунтовується позов слідує, що неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мають майнові права у квартирі по АДРЕСА_1 а отже правочини щодо передачі в іпотеку нерухомого майна без згоди органу опіки та піклування є незаконними.
Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_7. у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена.
Заслухавши пояснення осіб, які з"явились на розгляд справи, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав підстав.
Так , в судовому засіданні встановлено , що відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається що вони являються братом та сестрою і мають спільних батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_13
Згідно довідки виданої ОСББ "Затишок теплої оселі" від 21.02.2012 р. вих. № 21/02 вбачається, що у квартирі по АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_13ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 починаючи з 11.11.2004 р.
Згідно форми "А" на ім'я ОСОБА_6 у квартирі по АДРЕСА_1 вбачається, що він зареєстрований починаючи з 11 листопада 2004 р. разом з дітьми ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 про що свідчить відмітка ВГІРФО Ужгородського МВ. Вказані доводи не спростовані в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Згідно форми "А" на ім'я ОСОБА_13 у квартирі по АДРЕСА_1 вбачається, що вона зареєстрована починаючи з 11 листопада 2004 р. разом з дітьми ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 про що свідчить відмітка ВГІРФО Ужгородського МВ. Вказані доводи не спростовані в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Доводи представника відповідача ПАТ "ОТР Банк" з посиланням на довідку про склад сім'ї від 18.02.2008 р. №1228 та копію паспорта ОСОБА_13 суд оцінює критично та вважає, що вони спростовуються первинною документацією на квартиру якими є форма "Б" з інформацією про зареєстрованих осіб та форми "А" на гр. гр. ОСОБА_6 і ОСОБА_13
Відповідно до дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.08.2004 р. серії САА № 910198 квартира в АДРЕСА_1 на праві власності належить відповідачу ОСОБА_6 і цей факт ніким не оспорюється.
Згідно листа виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.03.2011 р. № А-622/02-6. вбачається, що на протязі 2006-2008 р.р. дозвіл на передачу в іпотеку нерухомого майна, квартири в м. Ужгороді по АДРЕСА_1 право користування яким мають малолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 органом опіки та пілування не надавався і ці факти ніким не заперечувались.
Стосовно принципів добросовісності, розумності особи, передбачення наслідків, обов'язку утримуватися від дій які могли б порушити права інших осіб на малолітніх ОСОБА_6 не поширюється, оскільки статус позивачів у зазначеній справі мають малолітні які не були стороною правочинів.
Так, відповідно до ст.3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріорітет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України "Про охорону дитинства", норми якого узгоджуються із вищеназваними положеннями Конвенції "Про права дитини" та, на переконання суду не можуть тлумачися звужено.
У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правові відносини, що стосуються інтересів дитини, суд відповідно до вимог ст.8 ЦПК України та ст. 3 Конвенції "Про права дитини" повинен надавати перевагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У т.ч. це стосується й положень такого підзаконного нормативно-правового акту, як Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Одним із правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки і піклування, відповідно до статті 177 СК України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься і право користування жилим приміщенням. Адже відповідно до частини другої та третьої ст.18 Закону України "Про охорону дитинства" діти члена сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуванися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового житла.
Наведені положення узгоджується із вимогами частини другої ст.64 та частини першої ст.156 ЖК України та ст.405 ЦК України.
Відповідно до ст. 29 ЦК України, Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у вдповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) бо одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Таким чином, батьки управляють майном, майновими правами, які належать дитині, з обов'язковим врахуванням потреб та інтересів дитини, зокрема, з додержанням відповідних правил про опіку та піклування (з дозволу органу опіки та піклування), а тому отримання батьками дозволу органів опіки та піклування на укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, є необхідним не тільки тоді, коли ці договори стосуються майна дитини, але й тоді, коли вони стосуються її майнових прав, зокрема, права на користування жилим приміщенням. Отримання такого дозволу є необхідною умовою законності відповідного правочину.
Відповідно до ч. 6 ст.203 ЦК України Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Відповідно до ч. 3 ст. 209 ЦПК України, Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання оспорюваних правочинів, договору іпотеки та договору наступної іпотеки недійсними.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З відповідачів Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»та ОСОБА_6 слід стягнути солідарно понесені позивачем документально підтверджені судові витрати в сумі 107.30 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, ЦПК України, суд, -
Рішив:
Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПАТ „ОТП Банк" та ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог на боці позивача -Служба у справах дітей Ужгородської міської ради , третя особа без самостійних вимог на боці відповідачів -Приватний нотаріус ОСОБА_7 про визнання правочинів не дійсними -задоволити.
Визнати недійсними з моменту їх вчинення:
1.1 Договір іпотеки за № PML № 800/056/2006 від 30 травня 2006 р. укладений між Закритим акціонерним товариством "Райффайзенбанк Україна" в особі службовця ОСОБА_9 та службовця ОСОБА_10 з однієї сторони та ОСОБА_6 з іншої який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за № 1217;
1.2 Договір наступної іпотеки за № PML № 805/003/2008 від 07 березня 2008 р. укладений між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" в особі керуючого відділенням Корятовича ОСОБА_12 з однієї сторони та ОСОБА_6 з іншої сторони, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за №494.
Стягнути солідарно з ПАТ „ОТП Банк" та ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп. на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 17.04.2012 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Леміш О.М.