Справа № 2-278/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2012 року

Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Нікіфорова М.Ю.

при секретарі - Нікуліної Г.Г.

за участю адвоката -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про компенсацію коштів за покращення житлових умов та зроблений ремонт в квартирі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що з 26.08.1994р. по 01.08.2006р. знаходився у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 В період шлюбу, а саме з 23.06.1999р. ОСОБА_3 за його дорученням уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Квартира двокімнатна, розташована на третьому поверсі триповерхового будинку, житлова площа -38,2 кв.м. Під час шлюбу вони не змогли зробити в квартирі ремонт та покращити умови житла. 25.04.2006р. ОСОБА_3 добровільно залишила квартиру, поклавши на нього обов'язок по утриманню житла. Борг за комунальні послуги він сплатив, а відповідачка через суд змушена була компенсувати 50% заборгованості. На цей час ОСОБА_3 недобросовісно сплачує послуги ЖКГ. Він змушений був разом зі своїм сином ОСОБА_4 робити ремонт в квартирі. Відповідачка участі в проведені ремонту в квартирі не приймала. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила дитину та прописала її в їхній квартирі. Загальна сума чеків на покупку будівельних матеріалів та інших товарів, які покращили умови житла складає 21 267 грн. Загальна сума ремонтних робіт складає 12 792 грн. На підставі рішення Харцизького міського суду від 03.11.2010р. встановлено порядок користування жилим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1, згідно якого виділено для проживання і користування ОСОБА_3 кімнату площею 22,8 кв.м., а йому кімнату площею 15,4 кв.м., в загальному користуванні залишено їдальню, кімнату для приготування їжі, ванну кімнату, туалет, коридор. Оскільки в кімнаті, яку виділено для проживання ОСОБА_3, він зробив ремонт, просить компенсувати йому за рахунок відповідачки кошти за проведений ремонт в кімнаті та придбання товарів, які покращили умови житла в розмірі 27 339 грн., а також повернути сплачені судові витрати.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та пояснила, що вона дійсно знаходилась у шлюбі з ОСОБА_2 з 1994 року по 2006 рік. Оскільки позивач її неодноразово бив, виганяв з квартири, був засуджений за скоєння щодо неї злочину за ст.125 ч.2 КК України, вона змушена була піти з квартири, в якій вони проживали за адресою АДРЕСА_1. Зараз у неї інша сім'я, в 2009 році вона народила доньку, живе у квартирі чоловіка. Відповідно до договору купівлі-продажу від 23.06.1999р. вона придбала квартиру за вищевказаною адресою, яка зареєстрована на її ім'я. Позивач ОСОБА_2 своє право на вказану квартиру нічим не підтвердив і мешкає в ній як наймач. В період шлюбу вона з ОСОБА_2 зробила в квартирі ремонт і до їх розлучення квартира відповідала всім санітарним нормам. Після побиття її вона більше не змогла знаходитись в квартирі разом з ОСОБА_2 і не може зараз користуватись своїм житлом через те, що ОСОБА_2 поміняв замки на вхідних дверях і вона не може навіть зайти до квартири та переконатись в якому стані вона знаходиться, проводився там який-небудь ремонт чи ні. Вважає позовні вимоги ОСОБА_2 необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вона своєї згоди, як власник квартири, на проведення будь яких ремонтних робіт в квартирі не давала ОСОБА_2 Такий позов ОСОБА_2 подав лише з метою затягнути її вселення в квартиру і не дати можливості використовувати одну з кімнат на свій розсуд.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні також позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав в повному обсязі та пояснив, що позовна заява не містить належних доказів, які б підтвердили факт проведення ремонтних робіт, їх об'єм, вартість. Наведені позивачем розрахунки не можна приймати як належні докази у справі оскільки вони ніким не завірені, не підкріплені висновками єксперта, долучені до позовної заяви товарні чеки не мають ніяких посилань на їх власника і не свідчать про придбання будівельних матеріалів саме ОСОБА_2 Згідно чинного законодавства розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Оскільки такої згоди позивач не отримав від відповідача, вважає, що вимагати компенсацію за проведений ремонт в квартирі немає ніяких правових підстав.

Суд вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_2 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 23.06.1999р. ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1.

Вказана квартира була придбана подружжям -сторонами по справі в період шлюбу, який був зареєстрований 26.08.1994р. та розірваний 01.08.2006р.

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 03.11.2010р. встановлено порядок користування жилим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1, а саме виділено для проживання та користування ОСОБА_3 кімнату під номером 9 площею 22,8 кв.м.; виділено для проживання та користування ОСОБА_2 кімнату під номером 8 площею 15,4 кв.м. з балконом і вмонтовану шафу площею 0,6кв.м.; їдальню, кімнату для пригодовування їжі, ванну кімнату, туалет, коридор -залишено в загальному користуванні. Порядок користування житлом встановлено вже після проведення ремонту в квартирі.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 60 ч. 2 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що на прохання ОСОБА_2 вона допомогала йому в проведенні ремонту в квартирі АДРЕСА_1. В залі квартири вона поклеїла шпалери, за що позивач заплатив їй 300 грн. Коли саме це було вона не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є батьком позивача і підтверджує той факт, що ОСОБА_3 кинула ключі від квартири сину і пішла з квартири добровільно. Після розлучення син проводив в квартирі ремонт, але що конкретно і в яких обсягах йому не відомо.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що після того як його батько ОСОБА_2 розлучився з матір'ю, вони проживають окремо. Батько після розлучення проводив в квартирі ремонт, мати в ньому участі не приймала. Чи давала згоду матір на проведення ремонту йому не відомо. Під час ремонту він з батьком та іншими працівниками встановили кондиціонер в квартирі, в залі поклеїли шпалери, на підлогу постелили лінолеум. Зі слів батька йому відомо, що загальна вартість робіт близько 30 тисяч гривень.

Згідно товарних чеків вартість будівельних матеріалів, які були використані позивачем при здійсненні ремонту складає 21 267грн.

Згідно кошторисної документації, яку складено особисто позивачем, загальна сума вартості ремонтних робіт у квартирі складає -12792грн.

Однак суд не може визнати вказані документи належними доказами у справі оскільки товарні чеки не мають прізвища власника і не можуть підтверджувати факт придбання будівельних матеріалів саме позивачем.

Допитані в судовому засіданні свідки також не змогли підтвердити загальний обсяг виконаних робіт та кількість будівельних матеріалів, які були використані при проведенні ремонту.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Отже, у зв'язку з тим, що кожному учаснику спільної власності належить обмежено право власності на спільну річ, змістом внутрішніх правовідносин спільної власності є право і обов'язок кожного співвласника узгоджувати свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншими власниками.

Судом встановлено, що ремонт вищевказаної квартири проводився одним із співвласників - позивачем без згоди іншого співвласника -відповідача, у зв'язку з чим позивач не може вимагати від відповідача відшкодування витрат на проведення робіт, які він проводив на свій розсуд та за своїм бажанням, тому в задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про компенсацію коштів за покращення житлових умов та зроблений ремонт в квартирі слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з урахуванням того, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, не підлягають стягненню понесенні ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 369 ЦК України, ст.ст. 10, 11, ч. 4 ст. 61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про компенсацію коштів за покращення житлових умов та зроблений ремонт в квартирі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя