Справа № 1-1123/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2012

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

судді - Бедьо В.І.,

при секретарі -Бота О.І.,

з участю прокурора -Сочка О.І.,

захисника -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород справу за обвинуваченням :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, розлученого, працюючого в ТОВ „Турбогаз" на посаді модельник, раніше судимого 05.09.1985 року Ужгородським міським судом за ст. 141 ч.2 КК України (в ред. 1961 р.) до трьох років і шести місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю ; 19.07.1989 року Ужгородським міським судом за ст. 196-1 ч.2 КК України (в ред. 1961 р.) до двох років виправних робіт ; 26.12.1989 року Ужгородським міським судом за ст. 30 КК України (в ред. 1961 р.) замінено виправні роботи на один рік і дев'ять місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю ; 10.02.1994 року Ужгородським міським судом за ст. ст. 140 ч.2, 140 ч. З КК України (в ред. 1961 р.) до п'яти років позбавлення волі, звільнений по відбуттю ; 29.07.1999 року Ужгородським міським судом за ст. 196-1 ч. 1 КК України (в ред. 1961 р.) до шести місяців позбавлення волі ; 14.06.2000 року Ужгородським міським судом за ст. 196-1 ч,1 КК України (в ред. 1961 р.) до шести місяців позбавлення волі ; 03.12.2001 року Ужгородським міським судом за ст. ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, 317 ч. 2, 229-6 ч.2 КК України до семи років позбавлення волі, вирок змінено ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29.01.2002 року та засуджено за ст. ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2 КК України до п'яти років позбавлення волі; 19.04.2006 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської зласті за ст. 186 ч. 2, 395, 96,70, 71 КК України (2001 року) до 4 років 3 місяці позбавлення волі; 30.12.2010 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ст. 185 ч. 2 КК України (2001 року) до 1 року позбавлення волі у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2011 року близько 08 години 30 хвилин ОСОБА_2 шляхом вільного доступу з подвір'я будинку АДРЕСА_2 умисно, протиправно, відкрито, повторно викрав розкладну алюмінієву драбину, довжиною 2 метра, вартістю 240 гривень належну гр. ОСОБА_3, чим спричинив останній матеріальних збитків на вказану суму.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину визнав повністю, щиро покаявся і показав суду, що дійсно 05 вересня 2011 року близько 08 години 30 хвилин будучи раніше запрошеним гр. ОСОБА_4 до себе додому, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 викрав розкладну алюмінієву драбину, яку виніс за межі двора, але був побаченим потерпілою ОСОБА_3, яка бігла за ним та викрикувала щоб він повернув драбину, а він на це прискорив рух, однак зрозумівши що потерпіла продовжує бігти за ним вирішив кинути драбину на землю та пішов у сторону вул.. Грушевського в м. Ужгород.

Крім визнання вини самим підсудним ОСОБА_2 така стверджується показами даними в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4.

Так, потерпіла - ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що 05 вересня 2011 року близько 08 години 30 хвилин перебуваючи у власному будинку АДРЕСА_2 почула лай собаки, але уваги на це не звернула, але собака лаяти не переставала і тоді онук ОСОБА_4 вирішив вийти на коридор, щоб побачити що там сталося, але відразу повернувшись повідомив ОСОБА_3, що з подвір'я її будинку невідомий йому чоловік намагається викрасти алюмінієву драбину, яка раніше була складена на подвір'ї будинку. Почувши сказане ОСОБА_3 відразу вибігла на подвір'я та вслід за нею вибіг і її онук, на подвір'ї вона побачила з виду їй знайомого чоловіка на ім'я ОСОБА_2, який уже знаходився у хвіртці воріт, та виносив драбину, яку вона придбала кілька років тому, але вийти швидко йому не надалось можливим, так як драбина була не зложена, та не пролазила через ворота. Побачивши це, вона почала кричати на ОСОБА_2, щоб він не викрадав драбину, але його це не зупинило. Просунувши драбину через хвіртку він прискореним ходом почав іти в сторону магазина «Кім-Веста», який розташований на вулиці Міксата. Вона побігла за підсудним та продовжувала кричати йому в слід, щоб він віддав драбину, але ОСОБА_2 продовжував рухатися з драбиною в руках. Пройшовши ще кілька домів ОСОБА_2 кинув драбину на асфальт та не озираючись назад прискореною ходою пішов у сторону вулиці Грушевського. Цивільного позову не заявляє, оскільки драбина їй повернута.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 05 вересня 2011 року він знаходився у свої бабусі АДРЕСА_2 та близько 08 години 30 хвилин, знаходячись в кухонному приміщенні почув лай собаки, але уваги на це не звернув, однак чуючи, що собака лаяти не перестає вирішив вийти на коридор, щоб побачити що там сталося. Вийшовши на коридор він побачив невідомого йому раніше чоловіка, близько 40 років, який намагався винести алюмінієву драбину, яка раніше знаходилась на подвір'ї будинку. ОСОБА_4 відразу зайшов на кухню та повідомив своїй бабусі, що хтось намагається винести алюмінієву драбину. Почувши сказане ОСОБА_3 вибігла на подвір'я будинку, а він вслід за нею. Громадянин, який тільки що виносив драбину знаходився вже за воротами, та намагається прискореною ходою втекти, але бабуся побачивши, те що він намагається втекти кинулась йому на вздогін, гукаючи йому в слід кинути драбину. Пройшовши ще кілька будинків підсудний кинув на вулиці драбину і прискорившись почав іти в напрямку магазина «Кім-Веста», який розташований на вулиці Міксата, та повернув у сторону вул.. Грушевського. Він підійшов до драбини, взяв її та поніс на подвір'я і на прохання ОСОБА_3 зателефонував у міліцію.

Крім вищевикладеного, вина підсуднього ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України підтверджується дослідженими судом письмовими матеріалами кримінальної справи:

- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_5 даними в ході досудового слідства, в яких останній підтверджує, що 05 вересня 2011 року близько 08.30 год. знаходячись за місцем свого проживання АДРЕСА_2 почув лай собаки, але не звернув на це уваги і на подвір'я не виходив. Через деякий час до його кімнати зайшла мати ОСОБА_3 та повідомила йому, що громадянин ОСОБА_2 викрав алюмінієву драбину, яка знаходилась у дворі, за місцем його проживання, але втекти з нею не зміг оскільки як повідомила йому мати, вона почала гнатися за ним і ОСОБА_2 змушений був залишити викрадену ним драбину (а.с.64-66);

- протоколом усної заяви гр. ОСОБА_3 від 05.09.2011 року про крадіжку у неї за її місцем проживання розкладної алюмінієвої драбини та рапортом о/у ВКР Ужгородського МУ капітана міліції Качайло Р.А. про скоєння злочину (а.с. 3-4);

- протоколом огляду місця події від 05.09.2011 року, а саме подвір'я будинку АДРЕСА_2 та розкладної алюмінієвої драбини (а.с. 5-6);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 16.09.2011 року за участю підозрюваного ОСОБА_2, в ході чого він вказав на місце де і як саме він викрав алюмінієву драбину належну гр. ОСОБА_3 (а.с. 53-55);

- протоколом огляду речового доказу від 13.09.2011 року, а саме розкладної алюмінієвої драбини (а.с. 33);

- висновком товарознавчої експертизи № 498 від 14.09.2011 року, згідно якої залишкова ринкова вартість речей а саме: розкладної алюмінієвої драбини, довжиною 2 метри складає 240 гривень (а.с. 39).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно вірною.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує тяжкість вчиненого злочину та особу винного, який раніше неодноразово судимий, характеризується по місцю проживання позитивно, працює в ТОВ „Турбогаз" на посаді модельник та має на утриманні матір похилого віку.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_2 суд визнає його щире каяття в скоєному, активне сприяння в розкритті злочину та відшкодування завданих злочином збиткіцв.

Обставин, що обтяжують покарання суд не знаходить.

Враховуючи тяжкість злочину, обставини та предмет крадіжки, його вартість, обставини, що пом'якшують покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд вважає за можливе призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України.

Речовий доказ по справі: алюмінієву драбину, яка знаходяться на зберіганні у власника гр. ОСОБА_3 залишити останній.

Судових витрат по справі не має.

Цивільний позов потерпілою не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 28, 323, 324 КПК України суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання з застосуванням ст.. 69 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін -підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі: алюмінієву драбину, яка знаходяться на зберіганні у власника гр. ОСОБА_3 залишити останній.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області : В.І.Бедьо