Справа № 2-6064/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2012 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого -судді Леміш О.М.,

секретаря -Химинець О.Я.,

за участю представника відповідача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»в особі його Центральної філії до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу майнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»в особі його Центральної філії звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь позивача 8 781,94 грн. у відшкодування в порядку регресу майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Свй позов позивач мотивує тим, що на підставі укладеного з ОСОБА_3 договором від 02.07.2007р. №0056224 (КАСКО) позивач застрахував належний страхувальнику транспортний засіб «HONDA», реєстр. н/з НОМЕР_1 (далі -ТЗ). Так, 13 червня 2008 року з вини ОСОБА_2 мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої застрахований ТЗ отримав пошкодження, тобто настав страховий випадок. На підставі висновку автотоварознавчого дослідження від 19.08.2008р. позивач визначив розмір страхового відшкодування в сумі 8 781,94 грн., яке виплатив страхувальнику та просив суд стягнути з ОСОБА_2, як особи винної у вчиненні ДТП.

Позивач участь свого представника в судове засідання не забезпечив, однак подав суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому також зазначив, що позовні вимоги підтримує з наведених у позовній заяві підстав і просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та надав суду письмові заперечення, у яких заявив про застосування у даній справі позовної давності і просив на цій підставі відмовити в позові.

Так, суд заслухавши позицію представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши допустимість та належність кожного доказу, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 02 липня 2007 року між ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія»та ОСОБА_3 укладено договір №0056224 страхування наземних транспортних засобів (автокаско), за умовами якого позивач застрахував належний страхувальнику транспортний засіб «HONDA», реєстр. н/з НОМЕР_1.

Під час дії цього договору, а саме 13.06.2008р., мала місце ДТП, внаслідок якої застрахований транспортний засіб отримав пошкодження, тобто настав страховий випадок.

На підставі висновку автотоварознавчого дослідження від 19.08.2008р. позивач визначив розмір страхового відшкодування в сумі 8 781,94 грн., яку виплатив страхувальнику 22 серпня 2008 року, що підтверджується копією видаткового касового ордера №221 від 22.08.2008р.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.6 ст.261 цього ж Кодексу за регресними зобов'язаннями перебіг строку позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Таким чином, строк позовної давності за позовної вимогою позивача про стягнення в регресному порядку шкоди сплив 22 серпня 2011 року, тобто через три роки після виплати позивачем страхового відшкодування.

Натомість за подання позову у даній справі позивач сплатив судовий збір і витрати на ІТЗ лише 31 серпня 2011 року, що стверджується доданими до позову платіжними дорученнями №1142 та 1143 відповідно.

З календарному штемпеля канцелярії суду, який міститься на позовній заяві, слідує, що такий позов поданий у 13 вересня 2011 року.

Зазначене свідчить про подання позову після спливу трирічного строку позовної давності. Однак позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності та не вказано поважність причин такого пропуску.

Частинами 3 і 4 ст.267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У наявних в матеріалах справи письмових запереченнях на позов відповідач заявив про застосування судом у даній справі позовної давності, строк якої сплив.

Враховуючи викладені вище обставини та наведені норми процесуального закону, суд визнає за необхідне застосувати у даній справі позовну давність і на підставі цього відмовити у позові у зв'язку із пропуском позивачем такого строку.

Згідно з ст.79 ЦПК України до судових витрат належать витрати на правову допомогу. Відповідно до ст.88 цього ж Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Факт оплати позивачем судового збору та витрат на правову допомогу адвоката стверджується договором з адвокатом №51/с від 23.11.2011р., розрахунком вартості правової допомоги згідно з постановою КМУ №590 від 27.04.2006р. та квитанцією №47 від 24.11.11.

Керуючись ст.ст.261, 267 ЦК України, та ст.ст.10, 15, 60, 79, 88, 158, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»в особі його Центральної філії до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу майнової шкоди - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 2 340,00 грн. (дві тисячі триста сорок грн. 00 коп.) витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Леміш О.М.