ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.08.06р.

Справа № 6/289-06

За позовом  Державного підприємства "Ровенькиантрацит", Луганська область, м.Ровеньки 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Чижи", м.Дніпропетровськ 

про стягнення  1 276 864,86 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача Кузнецова Г.П. довіреність №1-3/3д-52 від 07.06.2006р., Грекова Г.В. довіреність №1-3/3д-53 від 07.06.2006 р.

Від відповідача    Савенко О.О. довіреність від 05.07.2006р.   

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки –далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чижи”, м.Дніпропетровськ– далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 1 276 864,86 грн. основного боргу на підставі договору поставки  вугільної продукції-далі по тексту-товару № 311/379 від 19.08.2003 р.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 12 768,65                   грн. держмита і 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач відзив на позов та витребувані господарським судом документи надав, у судове засідання з’явився, позовні вимоги позивача у відзиві на позов та в судовому засіданні не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що згідно іншого договору № ТК-1/03 від 05.06.2003 р., також укладеного між позивачем на відповідачем, за позивачем була заборгованість у сумі 5 292 504,72 грн. і відповідач 21.02.2005 р. звернувся до позивача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, яку позивач залишив без задоволення, у зв’язку з чим відповідач вдруге 26.05.2006 р. звернувся до позивача з листом за № 343, у якому знову пропонував провести зарахування зустрічних однорідних вимог по вищезазначених сумах, на що позивач листом  від 19.06.2006 р. за № 54-юр не надав згоди на зарахування зустрічних однорідних вимог, посилаючись на те, що відповідач документально не довів суму боргу позивача перед відповідачем  за договором  № ТК-1/03 від 05.06.2003 р.

27.07.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 15.08.2006 р. для надання сторонами додаткових  доказів  в обґрунтування своїх позовних вимог  та своїх заперечень.    

15.08.2006 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

          

19.08.2003р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару №311/379, відповідно до п.1.1 якого та письмових заявок відповідача в період з вересня 2003 року по лютий 2004 року відвантажив відповідачеві 59 709,00 тонн вугілля загальною вартістю 8 458 840,94 грн., за яке відповідач розрахувався частково шляхом перерахування грошових коштів у сумі 3 650 000,00 грн., а частково на суму 3 531 976,10 грн. за згодою сторін сторонами було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв’язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1 276 684,86 грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду і по суту не заперечується відповідачем у відзиві на позов, та в судовому за сіданні.

Приймаючи до уваги, що строк оплати поставленого вугілля сторони у договорі поставки №311/379 від 19.08.2003 р. не визначили, позивач 15.05.2006 р. та 23.05.2006 р. на підставі ст.530 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з листами– вимогами перерахувати грошові кошти за поставлене та отримане відповідачем вугілля на суму 1 276 864,86 грн., які відповідач отримав, але залишив без задоволення, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд  стягнути з відповідача на користь позивача 1 276 864,86 грн. основного боргу на підставі договору поставки товару № 311/379 від 19.08.2003 р.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 12 768,65                   грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважних  представників  сторін  в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 1 276 864,86 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів представлених позивачем в судове засідання.

Оскільки на день розгляду справи у суді відзив на позов і розрахунок позову по основній сумі боргу, що становить 1 276 864,86 грн., позивачем документально доведено, а   відповідачем  у судовому засіданні та у відзиві на позов визнано у повному обсязі, то клопотання позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 1 276 864,86 грн. слід визнати обґрунтованим і таким, що підлягає  задоволенню в повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача, про стягнення з відповідача на його користь                           12 768,65 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими.

Заперечення відповідача, що згідно іншого договору № ТК-1/03 від 05.06.2003 р., також укладеного між позивачем на відповідачем, за позивачем була заборгованість у сумі 5 292504,72 грн. і відповідач 21.02.2005 р. звернувся до позивача з заявою про зарахування зустрічних однорідних, яку позивач залишив без задоволення, у зв’язку з чим відповідач 26.05.2006 р. вдруге звертається до позивача з листом за № 343, у якому запропонував позивачеві провести зарахування зустрічних однорідних по вищезазначених сумах, на що позивач листом від 19.06.2006 р. за № 54-юр не надав згоди посилаючись на те, що відповідач документально не довів суму боргу позивача перед відповідачем  за договором  № ТК-1/03 від 05.06.2003 р., слід визнати необґрунтованими та такими що протирічять чинному законодавству України, а саме ст.601 Цивільного кодексу України, яка не допускає припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, якщо одна сторона звернулася з заявою про зарахування, а інша сторона зобов’язання протиставить   цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,601 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49, 82-85,87,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чижи”, 49006, м.Дніпропетровськ, вул.Робоча,23-а, 49038, м.Дніпропетровськ, пр-т К.Маркса,101д/11, 91033, м.Луганськ, вул.Шевченка,116, (р/р 26004310541 в АКБ „Мрія” м.Дніпро-петровська, МФО 306931, код ЄДРПОУ 24996375) на користь Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, 94700, Луганська область, м.Ровеньки, вул.Комуністична,6, (р/р 26001301230607 в АК ПІБ м.Ровеньки, МФО 304502, код ЄДРПОУ 32320704) 1 276 864 (один мільйон двісті сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривень 86 коп. боргу, 12 768 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 65 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано - 21.08.2006 р.