ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"26" травня 2008 р. |
Справа № 16/85-1556 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Прокурор Бережанського району в інтересах держави в особі Вербівська сільська рада вул. Мазепи, с.Вербів, Бережанський район, Тернопільська область
до Суб"єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1с.АДРЕСА_1
За участю представників сторін
Позивача: Чернецький І.Б. - сільський голова, посвідчення №4.
Відповідача: Не з'явився.
Прокуратури: Тиховліс Г.М. - прокурор, посвідчення №2 дійсно до 24.01.2011р.
Суть справи: Прокурор Бережанського району в інтересах держави в особі Вербівська сільська рада вул. Мазепи, с.Вербів, Бережанський район, Тернопільська область звернувся до суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1с.АДРЕСА_1 про звільнення незаконно захопленої земельної ділянки.
Як зазначив прокурор в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало самовільне використання земельної ділянки площею 40 м.кв. в наслідок чого до місцевого бюджету не надходять кошти, які останній повинен був сплатити за умовами правомірного використання, що заподіює шкоду державним і майновим інтересам територіальних громад.
В судовому засіданні представник позивача підтримав в повному обсязі, заявлений прокуратурою в інтересах позивача, позов. Також представник прокуратури підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 26 травня 2008 року не з'явився. Однак, в судовому засіданні 08.05.08р. подав відзив на позов, в якому зазначив, що погоджується із позовом прокуратури та визнає його в повній мірі.
Учасникам судового процесу роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,29,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та прокуратури.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокуратури, суд встановив наступне:
Згідно ст. 83 Земельного кодексу України усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності перебувають у комунальній власності. Право розпоряджатись землями територіальних громад належить сільським радам (ст. 12 Земельного кодексу України).
У відповідності до статті 1 Закону України „Про оренду землі” № 161-ХІУ від 6 жовтня 1998 року з наступними змінами оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають, зокрема, у комунальній власності (частина 1 статті 3 Закону); орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є, зокрема, сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (частина 2 статті 4 Закону); орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (стаття 5 Закону).
Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
В статті 13 Закону України „Про оренду землі” наведено поняття договору оренди землі.
Так, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Матеріали справи свідчать, що такий договір між Вербівською сільською радою та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1не укладався.
У відповідності до ст.116 Земельного кодексу України набуття права власності на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області була проведена перевірка, під час якої було виявлено факт використання Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1земельної ділянки, яка належить Вербівській сільській раді, площею 40 м.кв. без документів, які надають право на користування цією земельною ділянкою (акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства №004836 від 19.06.07р. та №004951 від 17.08.07р.; приписи №003429 від 19.06.07р. та №003510 від 17.08.07р.; протоколи про адміністративне правопорушення №002601 від 19.06.07р. та №002888 від 27.08.07р.; постанови про накладення адміністративного стягнення №001821 від 20.06.07р. та №000067 від 10.09.07р. Належним чином засвідчені копії перелічених документів долучені до матеріалів справи). Отже, відповідач самовільно зайняв дану земельну ділянку без державного акта на право власності на земельну ділянку чи акту на постійне користування земельною ділянкою, а також договору оренди земельної ділянки.
Згідно ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" №565/7886 від 19.06.2003р. із змінами та доповненнями, самовільне заняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
У відповідності до ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть, зокрема, адміністративну відповідальність за порушення земельного законодавства, в тому числі за самовільне зайняття земельних ділянок.
У протоколі №002601 від 19.06.07р. зазначено, що державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області Гладким Я.В. при перевірці встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1самовільно зайняв земельну ділянку орієнтовною площею 40 м.кв, встановивши торговий кіоск, землі житлової та громадської забудови (землі загального користування) Вербівської сільської ради, що є порушенням ст.125 Земельного кодексу України. Відповідно до відповідача застосовувались заходи адміністративного впливу, а саме: відповідно до ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідачу був виданий припис №003429 від 19.06.07р., згідно якого Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1в 30-денний термін повинен був усунути виявлене порушення земельного законодавства. ОСОБА_1. даного припису не виконав, тому приватному підприємцю було повторно видано припис №003510 від 17.08.07р., а також складений протокол про адміністративне правопорушення №002888 від 27.08.07р. та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.211 Земельного кодексу України.
Відповідач надав прокуратурі пояснення 25.03.08р., де зазначає, що дійсно має встановлений кіоск в с.Вербівка згідно рішення Вербівської сільської ради, а документи на право користування земельної ділянки не виготовляє у зв'язку із тим, що подав заяву до Вербівської сільської ради з проханням про продаж приміщення під магазин в с. Вербів, котре знаходиться біля кіоску, і чекає на винесення рішення про продаж приміщення.
У відповідності до ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
При таких обставинах справи позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, неоспорені відповідачем та такі, що не суперечать чинному законодавству.
Судові витрати, згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 43,49, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2.Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1с.АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1звільнити незаконно захоплену ним земельну ділянку площею 40 м.кв. на території Вербівської сільської ради та повернути її у комунальну власність.
Видати наказ.
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1с.АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:
- 85 грн. 00 коп. - державного мита в доход Державного бюджету України;
- 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області МФО 838012 ЄДРПОУ 23588119 Одержувач: УДК у м. Тернополі.
Видати наказ.
4.Рішення надіслати сторонам по справі та прокурору, який брав участь у справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня його прийняття (підписання).
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати
апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Рішення підписано: "31" травня 2008р.
Суддя